Російські окупанти знищили ще одну церкву у Волноваському районі. Фото

19 лютого 2025 р. 14:08

19 лютого 2025 р. 14:08

Російські окупанти зрівняли з землею Храм Різдва Пресвятої Богородиці в селі Андріївка Волноваського району. Фото руйнувань оприлюднили у Волноваській РВА.

В чому суть

У Волноваській РВА показали як зараз виглядає Храм Різдва Пресвятої Богородиці в селі Андріївка Волноваського району:

Храм Різдва Пресвятої Богородиці в селі Андріївка Волноваського району Фото: Волноваська РДА

За інформацією РДА цей храм був заснований у 1795-1797 роках та був гордістю округи 230 років.

"Дерев'яна споруда побудована без жодного залізного цвяха. Внутрішнє вбранство дивувало красою стародавніх фресок та іконописів. Архітектурна пам'ятка вистояла навіть за часів Другої світової війни. Храм був важливим духовним центром для мешканців колишнього Великоновосілківського району, зберігав традиції й релігійні обряди, що передавалися від покоління до покоління. Наразі ця церква є одним з об’єктів, що зруйнований внаслідок російської агресії. Ворог намагається знищити все, що є важливим для нашої культури та ідентичності, але віримо, що наша віра і сила духу дозволять відновити ці святині", - розповіли у пресслужбі адміністрації.

Під публікацією у Facebook вже з'явилися перші коментарі мешканців району:

Коментарі мешканців району Фото: Скрин з Facebook

Що було раніше

Дослідниця фольклору та етнографії з Волноваського району Ірина Крюченко показала архівні фотографії церков, збудованих у XIX столітті на території колишньої Катеринославської губернії, в Олександрівському повіті, що зараз є частиною Волноваського району Донецької області, і які були зруйновані після ІІ Світової війни та приходу радянської влади.

"У першій половині XIX століття Катеринославська губернія, зокрема сучасний Волноваський район Донецької області, зазнала значних змін завдяки переселенню українців з різних регіонів, таких як Полтавщина, Чернігівщина, Слобожанщина та Центральна Україна. Це переселення мало значний вплив на культурний та духовний ландшафт регіону, оскільки українські громади відразу після поселення почали будувати церкви, що стало важливою частиною їхньої ідентичності та духовного життя.

Перше, що робили переселенці після оселення, — визначали місце для проведення богослужінь. На початкових етапах це були невеликі молитовні зали, але з часом громади збирали кошти на будівництво дерев'яних, а пізніше кам'яних церков. Це було не лише релігійною, але й культурною необхідністю, оскільки церква служила центром громади", - розповідає краєзнавиця.

Фото:

Преображенська церква в селі Платонівка, збудована в 1862 році. Церква була дерев'яною і мала прекрасний іконостас. Ця церква проіснувала до 1950-х років, коли була зруйнована радянською владою.

Преображенська церква села Платонівка збудована у 1862 році Фото: Ірина Крюченко

Свято-Троїцька церква, збудована у 1896 році, слугувала духовним центром для мешканців сіл Зачатівка та Новокотівка. Церква будувалася з особливою увагою до деталей: будівельні матеріали просочувалися креозотом для додаткової стійкості, а до будівельного розчину додавалися яєчні жовтки, що забезпечувало феноменальну міцність кладки. У роки Другої світової війни, під час німецької окупації, храм знову відкрився, але зазнав пошкоджень у 1943 році під час танкової битви, коли було пошкоджено південну частину будівлі. Храм діяв до 1929 року, скуштувавши всі тяготи гонінь на православ'я. Під час сучасної російської агресії в Україні, Зачатівський храм зазнав значних руйнувань.

Зачатівська Свято-Троїцька церква була збудована у 1896 році Фото: Ірина Крюченко

Церква великомученика Дмитра Солунського, збудована у 1912 році в селищі Ольгинка, була відома своєю неперевершеною архітектурою. Після Другої світової війни храм було закрито, і протягом 30 років там функціонував клуб. У 1983 році церкву зруйнувала радянська влада.

Церква святого Іоанна Богослова, побудована в селі Іванівка у 1878 році на кошти парафіян, була дерев'яною та мала одно престольну структуру. Вона зберігала релігійні традиції громади до 1980-х років, коли була спалена.

Іванівська дерев’яна одно престольна церква в ім’я Іоанна Богослова. Збудована у 1878 році, у 1980-х роках спалена Фото: Ірина Крюченко

Церква святої великомучениці Марини в селі Комар також не збереглася до наших днів. Вона функціонувала до 1920-30-х років, але зараз існує лише у вигляді фотографій.

Церква святої великомучениці Марини село Комар, фотографія орієнтовно 1920-30 х років Фото: Ірина Крюченко

В селі Златоустівка переселенцями Чернігівщини та Слобожанщини у 1859 році був зведений дерев'яний молитовний дім, а у 1886 році на кошти парафіян було збудовано одно престольну кам’яну церкву на честь святого Митрофана. У 1960-х роках, церква була зруйнована, на місці церкви був побудований сільський двоповерховий будинок культури.

Златоустівська Церква Святого Митрофана збудована у 1886 році на кошти прихожан. Зруйнована у 1960-х роках Фото: Ірина Крюченко

"Після війни та приходу радянської влади, багато церков були закриті або зруйновані, зазнаючи репресій і гонінь. У радянський період духовне життя в Україні було суттєво обмежене, а релігійні споруди перетворювалися на склади, клуби або взагалі руйнувалися. На жаль, агресія росії проти України й сьогодні негативно впливає на інфраструктуру. Російське вторгнення несе руйнування церквам, мечетям, синагогам і релігійним освітнім закладам", - підсумовує Ірина Крюченко.

Донецькі