Астрологія обманює людей? Чому науковці проти гороскопів і ретроградного Меркурію

03 квітня 2025 р. 19:10

03 квітня 2025 р. 19:10

Олена Компанієць, молодша наукова співробітниця Головної астрономічної обсерваторії НАНУ, розвінчує міфи про пласку Землю, астрологію та пояснює, як насправді працює наш Всесвіт і чим займається сучасна астрофізика в Україні.

Чим шкідлива астрологія

Астрофізика дає нам знання і розуміння того, як формувалася наша планета, наша зоряна система, інші галактики, та як вони змінюються з часом. Вона також наближає нас до відповіді на одне з найважливіших питань, яке хвилює людство: чи самі ми у Всесвіті? Про це та багато іншого розповідає українська астрофізикиня.

"Мене дуже бісить астрологія, тому що вона спотворює і обманює людей", — відверто говорить науковиця.

За її словами, твердження про те, що положення планет чи далеких зір якимось чином впливає на наш настрій або повсякденне життя, не відповідає дійсності.

"Прогнози астрологів співпадають з реальністю лише на 20%. Є дослідження, де астрологів просили скласти прогнози за натальними картами, а потім порівнювали їх з випадковими результатами — вони виявились однаковими".

Олена пояснює, що зорі в сузір'ях насправді розташовані на величезних відстанях одна від одної, а світло від них подорожує до нас сотні й тисячі років. З іншої точки галактики ці сузір'я матимуть зовсім інший вигляд. Тому зв'язок між розташуванням зір і людською долею неможливий з наукової точки зору.

Особливо гостро сприймається популярність астрології зараз, під час війни в Україні: "Неймовірно велика кількість коштів, яку люди витрачають на астрологічні прогнози, могла б бути спрямована на підтримку Збройних Сил України".

Ретроградний Меркурій і пласка Земля

"Давайте ви дасте нам гроші на науку, ми збудуємо велику ракету, знищимо Меркурій — він ніколи більше не буде ретроградним", — жартує Олена.

Вона пояснює, що ретроградність Меркурія — це лише оптичний ефект, який ми спостерігаємо з Землі.

"Меркурій постійно обертається навколо Сонця по еліпсу, але з Землі нам інколи здається, що він рухається назад. Це пов'язано лише з тим, що він заходить за Сонце, а потім виходить".

Ретроградними бувають усі планети, але Меркурій найчастіше, оскільки він найближче до Сонця і має найкоротший період обертання — 88 днів.

Не менше здивування у науковиці викликають прихильники теорії пласкої Землі.

Олена Компанієць - астрофізикиня Автор: скрін з відео

"Одного разу після лекції в темному провулку мене зустрів високий чоловік, який почав розмову з фрази: "Нащо ви брешете людям? Земля пласка".

Олена зазначає, що прихильники цієї теорії дійсно вірять у всесвітню змову — що всі астрофізики, НАСА та люди, які побували в космосі, приховують "справжню" форму Землі.

Що нам дають фундаментальні науки

Астрофізика належить до фундаментальних наук, які досліджують світ, щоб знайти відповіді на базові питання. Проте результати цих досліджень мають і практичне застосування.

Олена наводить два цікавих приклади. Перший — про те, як дослідження на орбіті нашої планети, зокрема розробка комфортних скафандрів для астронавтів, допомогли покращити наш зимовий одяг. "Ось ця термочастина одягу, де щось переливається — це якраз з'явилося завдяки розробці комфортних скафандрів".

Другий приклад — супутники GPS, без яких більшість із нас не уявляє свого життя. "Без рівняння загальної теорії відносності Ейнштейна цієї технології не було б. Час на Землі і на орбіті плине по-різному, і якби ми цього не знали, супутники GPS просто не могли б точно визначати наше місцезнаходження", — пояснює науковиця.

Іншопланетне життя та наша Сонячна система

"В нашій Сонячній системі є місця, де можуть бути іншопланетяни", — стверджує Олена, але уточнює, що для вчених "іншопланетяни" — це не обов'язково високорозвинені істоти.

"Навіть якщо ми знайдемо якусь малесеньку бактерію за межами нашої планети — це вже доказ того, що десь є життя".

Одне з потенційних місць для пошуку життя — Марс, на який відправляють багато роботів-дослідників.

"На Марсі є озера з рідкою солоною водою просто під поверхнею, Проте ще більш перспективним видається супутник Юпітера Європа — води в рідкому стані на Європі більше, ніж на всій нашій планеті, не дивлячись на те, що цей супутник набагато менший. Під товстим шаром криги на Європі є рідкий океан", — зазначає астрофізикиня..

Для підтвердження наявності життя потрібно відправити космічний апарат, який пробурить кригу і дослідить цей океан. "Тільки тоді ми дізнаємося остаточно", — підкреслює науковиця.

Золото зірок та час, що плине по-різному

Цікавий факт про походження золота: "Колись давно, 13,7 млрд років тому, коли з'явився наш Всесвіт, в ньому було лише два елементи: гідроген і гелій. Для того щоб з'явилося золото, мають злитися дві нейтронні зорі — це залишки масивних зір на останній стадії існування".

Олена також пояснює одне з найдивовижніших явищ сучасної фізики — відносність плину часу.

"Час на Землі і на орбіті нашої планети плине по-різному. Ми цього не відчуваємо, перебуваючи всередині системи, але якщо порівнювати годинники, то побачимо різницю".

Вона наводить приклад з фільму "Інтерстеллар", де показано, як по-різному минав час для астронавтів на планеті поблизу чорної діри і для тих, хто залишився на орбіті. І говорить, що це насправді підтверджено експериментально.

Полярне сяйво над Україною

Полярне сяйво над Україною — рідкість, але воно може спостерігатися, коли Сонце знаходиться в максимумі своєї активності.

"Сонце має певний період активності. Під час максимуму на ньому відбувається багато спалахів і корональних викидів маси — буквально коли шматок Сонця у вигляді хмари плазми відривається і летить у космос".

Коли такий викид направлений у бік Землі, він взаємодіє з нашим магнітним полем, що призводить до появи магнітних бур. Олена підкреслює, що вплив магнітних бур на людей "досі недоведений".

"Те, що є магнітна буря, не означає, що у вас обов'язково буде боліти голова. Голова може боліти з багатьох інших причин".

Щоб побачити полярне сяйво в Україні, варто стежити за показником KP-індексу — коли він досягає 6 і більше, явище можна спостерігати навіть у нашій країні, бажано за межами міста, де немає яскравого освітлення.

"Я раджу спостерігати за прогнозами полярного сяйва і ловити його, бо коли активність Сонця піде на спад, ми його протягом 5-10 років не побачимо".

Наука під час війни

Українська наука, особливо астрономічна, попри всі труднощі перебуває на гідному світовому рівні. "Ми публікуємося в найкращих журналах, нас знають, ми їздимо на конференції і виграємо потужні гранти", — з гордістю зазначає Олена.

Однак фінансування залишається великою проблемою: "Після шести років університету, чотирьох років аспірантури, я отримую повну ставку і стипендію від Національної академії наук України, і всіх цих коштів мені недостатньо, щоб сплатити за оренду квартири з комуналкою".

Недофінансування науки має й стратегічні наслідки для країни.

"Зараз, під час війни, ми гостро відчуваємо відсутність власних супутників з високою роздільною здатністю для моніторингу пересування ворожих військ. Ми тільки зараз спохватилися: "А де ж наше космічне агентство?'", хоча проблема недофінансування існувала й до 2014 року".

Багато талановитих науковців виїжджають за кордон, і хоча вони часто підтримують зв'язок з Україною, повернення їх малоймовірне. "Тим не менш, поки захисники і захисниці боронять нас на фронті, ми маємо робити все для того, щоб створити краще суспільство".

Олена завершує розмову закликом підтримати збір коштів на тактичну медицину для військових: "Якщо ви вірите в астрологію, скиньте 200 грн, якщо не вірите — будь-яку іншу суму, якщо вірите в пласку Землю — взагалі 500. В будь-якому разі, будь ласка, підтримайте наш збір, тому що у військових на передовій часто не вистачає навіть якісних турнікетів для порятунку життя".

Донецькі