Переселенка з Луганщини розповіла, як популяризує рідну область

04 квітня 2025 р. 19:30

04 квітня 2025 р. 19:30

Олена Стеценко працює над подоланням регіональних бар’єрів, розповідаючи про унікальність Луганщини.

Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта .

Олена Стеценко, уродженка Луганщини, зростала в родині з активною громадянською позицією. Її першим фахом стала історія, другим — право, що лише посилило її прагнення до змін та суспільної діяльності. Успішно будувала кар’єру у правоохоронних органах, досягла звання підполковника. Після народження доньки вона зосередилася на вихованні дитини.

Через військову агресію росії Олена була змушена залишити Луганськ і разом із донькою переїхати до Кремінної. Цей період залишив у її пам’яті багато болючих спогадів, зокрема про голод у Луганську у 2014 році.

Вона згадує історію своєї знайомої Тетяни, яка перебувала у розстрільних списках, але залишилася в окупованому Луганську, попри всю небезпеку.

«Я була впевнена, що вона виїхала. Але вона залишилася, бо опікувалася одинокими літніми людьми. Казала, що якщо не принесе їм ложку каші чи води, вони просто помруть. Ці люди навіть не зачиняли дверей, бо знали, що тільки вона може їм допомогти. Це було жахливо, але такою була реальність», — ділиться спогадами пані Стеценко.

У 2015 році Олена очолила ГВО «Громадянський корпус у Луганській області». У співпраці з департаментом освіти та духовенством вона започаткувала нові ініціативи для освітніх закладів регіону.

«Ми займалися волонтерською діяльністю, допомогою військовим. Також увага приділялась патріотичному та духовному вихованню молоді, адже наша команда складалася з представників силових структур», — пояснює активістка.

На той момент дев’ятирічна Поліна, донька Олени, написала зворушливий вірш про війну:

Так мало мирних років у нашій історії,
Багато болю, втрат на нашій території.
Від війни у нас така вже втома.
Янголи, повертайтеся додому.

Дитинство, обпалене війною, вплинуло на мрії Поліни. Її слова й творчість надихнули Олену на створення «Музею на крилах». На основі цього 21 листопада 2015 року за благословенням архієпископа Сіверськодонецького і Старобільського Никодима відкрили унікальний «Музей на крилах» у Свято-Сергієвському чоловічому монастирі в Кремінній. Першими експонатами стала особиста колекція дівчинки — її малюнки та власноруч створені янголи.

Музей одразу зацікавив людей з різних регіонів і країн. Особливими завжди були дарунки бійців ЗСУ.

З 2015 року «Музей на крилах» мандрував Україною. У 2019-му експозицію показали в Києво-Печерській лаврі. Пандемія затримала музей у столиці до 2022 року, що врятувало унікальну колекцію.

Після початку великої війни, на новому місці, у Прикарпатті, «Резиденція янголів» перетворилася на культурний центр, майданчик підтримки переселенців. Жінка проводить кураторські екскурсії, дитячі інтерактивні заходи та впроваджує янголотерапію для відновлення душевної рівноваги. Донати з цих заходів спрямовуються на допомогу ЗСУ.

Артдиректорка наголошує, що її головна мета — презентація Луганщини на Прикарпатті . «Резиденція янголів» стала місцем, де культура її рідного регіону переплітається з історією янголів, несучи світло й надію, а також руйнуючи стереотипи про Луганщину.

Читайте повністю матеріал Східного Варіанта .

Донецькі