Від навідника до майбутнього офіцера ЗСУ — історія захисника з Волновахи Ростислава Кучерявенка

09 квітня 2025 р. 07:58

09 квітня 2025 р. 07:58

В дитинстві Ростислав Кучерявенко мріяв керувати транспортом, проте доля склалася інакше — чоловік став безстрашним захисником України та пройшов сім років військової служби. Після двох контрактів він зрозумів, що без армії себе не уявляє, і вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Своєю історією військовослужбовець поділився з журналістами Волноваха.City.

Дитинство українського захисника

Народився Ростислав Кучерявенко у Волновасі. Тут минули його дитинство та юність. Змалку хлопець мріяв стати водієм: сідав на коліна до дорослих і уявляв, ніби керує автомобілем. Навчався у Волноваському опорному ліцеї (нині опорний ЗЗСО І-ІІІ ступеня), а потім продовжив здобувати освіту у Волноваському ПТУ №142.

Ростислав Кучерявенко у школі з однокласницями Фото: Ростислав Кучерявенко

"Наш Ростик" — так ніжно називають його колишні вчителі. Лариса Сащенко, педагогиня Волноваського опорного ЗЗСО І-ІІІ ступеня, згадує свого учня так:

"Ростислав був веселим, товариським хлопчиком. Природня врода, відкритий характер притягували погляди дівчаток. З ним легко було спілкуватися, але на все мав свою точку зору. З дитинства був дуже самостійним, не боявся брати на себе відповідальність, піклувався про меншу сестричку. Я дуже пишаюся своїм учнем. Любий Ростику, хай Ангел господній завжди оберігає тебе та твою родину!"

Лариса Сащенко, педагогиня Волноваського опорного ЗЗСО І-ІІІ ступеня Фото: Лариса Сащенко

Поворотним моментом у житті юнака став 2014 рік, коли на вулицях Волновахи з'явилися українські військові. Ростислав уважно спостерігав за ними, йому подобалася їхня форма, виправка, зброя. Тоді у хлопця зародилася думка про військову службу.

Шлях військового — шлях мужності

У 20 років Ростислав приймає доленосне рішення — стати військовим. За першим контрактом юнак проходив навчання на артилериста у 184 навчальному центрі.

З 2017 по 2020 роки Ростислав служив у 92-й окремій штурмовій бригаді. За цей час він виріс професійно — від старшого навідника протитанкового взводу до головного сержанта. Саме тут відбулося його становлення як воїна і дорослої людини.

Ростислав Кучерявенко з побратимом Фото: Ростислав Кучерявенко

"92 ОШБр навчила мене бути стійким, мати бойовий дух, бути вірним своїй справі. Завдяки 92-й я став по-дорослому дивитися на життя", — ділиться спогадами Ростислав.

Бойовий шлях захисника сповнений випробувань. У середині березня 2022 року неподалік Оленівського комбінату хлібопродуктів стався небезпечний інцидент. Сім військових армії російської федерації з білими пов'язками прийшли на позицію, де стояв підрозділ Ростислава. Спочатку українські воїни подумали, що прибуло підкріплення. Коли ж роздивилися ворогів, запропонували їм здатися. Ті відмовились та спробували втекти, але за словами волноваського захисника втекти цим окупантам не вдалося.

"Наш командир кинув в них гранату, потім добивали", - згадує військовослужбовець.

Чоловік зазначає, що в його житті були моменти, коли було дуже важко.

"Відступали під Оленівкою, ворожа артилерія крила нас з усіх боків. Кожної хвилини прощався з життям", - говорить захисник.

Будні українського захисника

За другим контрактом наш земляк проходив службу у 54-й окремій механізованій бригаді. Батальйон, у якому служив волноваський захисник, брав участь у штурмі Білогорівки під Соледаром. Бійцям допомагали волонтери, зокрема фонди Сергія Притули та "Повернись живим". Вони постачали автономні обігрівачі, Starlink-термінали. Іноді військові самі організовували збір коштів для придбання генераторів та інших необхідних засобів. Зимували по сільських підвалах, утепляли стіни ковдрами, якщо вони були. У таких складних умовах Ростислав не втрачав бойового духу.

Під час повномасштабної війни, 7 жовтня 2023, чоловік одружився з коханою дівчиною — Анастасією. Каже, що для нього це була найщасливіша подія за останні роки.

Ростислав та Анастасія Фото: Ростислав Кучерявенко

Відслуживши сім років, Ростислав прийняв важливе рішення — стати кадровим військовим. Він вступив на навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, в Інститут ракетних військ і артилерії.

За роки служби Ростислав Кучерявенко був неодноразово нагороджений грамотами та подяками за сумлінне виконання військового обов'язку та проявлену мужність, у тому числі — почесною відзнакою "Хрест 54 ОМБР" імені Гетьмана Івана Мазепи (травень 2024) та Золотим Хрестом від Головнокомандувача.

"Ми, мешканці Волновахи, пишаємося нашим Героєм та бажаємо йому успішного навчання і повернення додому з перемогою", - зазначає журналістка Волноваха.City Ірина Доброволенко.

Цей матеріал видано за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”

Донецькі