Інсулінорезистентність — прихована загроза сучасності. Як розпізнати та побороти її

12 травня 2025 р. 19:17

12 травня 2025 р. 19:17

Сертифікована фітнес-тренерка Катерина Жесть з 15-річним досвідом роботи розкриває причини масового поширення інсулінорезистентності серед українців на власному YouTube-каналі та ділиться практичними рекомендаціями щодо боротьби з цим станом. Експертка наголошує: проблема криється не лише в надмірній вазі, а й у докорінній зміні культури харчування останніх десятиліть. Інсулінорезистентність стала справжньою епідемією сучасності. Про це свідчать не лише медичні статистики, а й особисті спостереження досвідчених фахівців із фітнес-індустрії.

Анатомія проблеми — коли система дає збій

Катерина Жесть, яка понад 15 років працює з жінками над психологією схуднення, поділилася власним досвідом виявлення та подолання цього стану, застерігаючи: проблема набагато глибша, ніж здається на перший погляд.

«Інсулін — це гормон, який виділяє наша підшлункова залоза під час споживання глюкози. Його основне завдання — транспортувати глюкозу всередину клітини, де вона перетворюється на енергію», — пояснює Катерина.

Інсулінорезистентність виникає, коли ця налагоджена система дає збій. Клітини втрачають чутливість до інсуліну — умовно кажучи, «двері залишаються зачиненими», не впускаючи гормон усередину. Підшлункова залоза, не отримуючи сигналу про насичення, продовжує виробляти все більше інсуліну. Результат — накопичення в організмі як глюкози, так і інсуліну в надмірних кількостях.

Коріння проблеми — як змінилася культура харчування

За спостереженнями Катерини Жесть, різке зростання випадків інсулінорезистентності пов'язане зі змінами харчової культури останніх 10-12 років.

«Коли з'явилося поняття вуличної їжі, стріт-фуду, це породило цілу індустрію так званих "здорових перекусів". Цукерки з органічних компонентів, фініків, горіхів, суперфуди з насінням чіа — все це разом із популяризацією п'ятиразового харчування створило ситуацію постійного перенасичення».

Особливо критичною ситуація стала серед молоді 20-30 років, які майже не готують удома, замовляючи їжу через доставку.

«Ми не можемо просто зайти в кав'ярню і випити каву — відразу бачимо еклери, тортики з малиновою прослойкою. Усе кричить: "Купи мене!"», — описує сучасні реалії експертка.

До харчових проблем додається катастрофічне зниження рухової активності. За сучасними нормами, людина має рухатися 200 годин на тиждень, щоб урівноважити інсулін. Реальність далека від цих показників.

Тривожні симптоми — коли час бити на сполох

Катерина Жесть наводить перелік ознак, які можуть свідчити про інсулінорезистентність:

• неконтрольована тяга до солодкого: «Я з'їла упаковку цукерок і не можу зупинитися. Мені це потрібно до тряски»;

• початок дня з солодких смаків — улюблений тост, кава з молоком, солодка вівсянка;

• постійна втома після їжі, бажання полежати;

• «туман у голові», проблеми з концентрацією;

• набряклість тіла, схожість на «булочку, що підіймається»;

• темні лікті, висипання в Т-зоні (лоб, підборіддя, декольте, спина);

• нічна пітливість;

• у чоловіків — зниження лібідо та ерекції.

неконтрольована тяга до солодкого: «Я з'їла упаковку цукерок і не можу зупинитися. Мені це потрібно до тряски»;

початок дня з солодких смаків — улюблений тост, кава з молоком, солодка вівсянка;

постійна втома після їжі, бажання полежати;

«туман у голові», проблеми з концентрацією;

набряклість тіла, схожість на «булочку, що підіймається»;

темні лікті, висипання в Т-зоні (лоб, підборіддя, декольте, спина);

нічна пітливість;

у чоловіків — зниження лібідо та ерекції.

«Важливо розуміти: інсулінорезистентність — це не завжди +20-30 кг. Це може бути всього +5-8 кг, але тіло виглядає набряклим, рихлим, м'яким», — застерігає експертка.

Парадокси діагностики — коли вага не показник

Один із найяскравіших прикладів із практики Катерини Жесть стосується клієнтки вагою 139 кг.

«Вона здала всі аналізи, і наш лікар-ендокринолог каже: "Оптимальна зона інсуліну в зеленій зоні, показники щитоподібної залози — супер, вітамін D — супер". Я розумію — людина просто це наїла. У неї немає інсулінорезистентності», — розповідає тренерка про випадок, який змусив її переглянути стереотипи.

Як боротися з інсулінорезисентністю — комплексний підхід

Катерина Жесть пропонує чіткий план дій для тих, хто виявив у себе ознаки інсулінорезистентності:

Харчові правила:

• чисті паузи між прийомами їжі — 3-4 години;

• нічна пауза — 11-15 годин;

• сніданок починати виключно з білків;

• складні вуглеводи — лише в обід, не більше 100-120 г;

• вечеря — білки та клітковина за 3-4 години до сну.

чисті паузи між прийомами їжі — 3-4 години;

нічна пауза — 11-15 годин;

сніданок починати виключно з білків;

складні вуглеводи — лише в обід, не більше 100-120 г;

вечеря — білки та клітковина за 3-4 години до сну.

Фізична активність:

• обов'язкова 30-хвилинна прогулянка після вечері;

• повільне пережовування їжі — мінімум 10 хвилин на прийом;

• регулярна рухова активність протягом дня.

обов'язкова 30-хвилинна прогулянка після вечері;

повільне пережовування їжі — мінімум 10 хвилин на прийом;

регулярна рухова активність протягом дня.

«Психіка не любить пустоти — коли ми щось на щось взаємозаміняємо, їй комфортніше», — радить експертка замінювати шкідливі звички корисними.

Міжнародне визнання проблеми

На міжнародному конгресі з діабету 2025 року в Гонконзі, де зібралися 6000 експертів із 133 країн, офіційно визнали: модифікація способу життя — обов'язкова складова лікування діабету другого типу поряд із медикаментозною терапією.

«Медикаментозне лікування не може рухатися без терапевтичного ефекту. Це неможливо», — підкреслює важливість комплексного підходу Катерина Жесть.

Головне — не займатися самолікуванням

Експертка наголошує: при виявленні тривожних симптомів необхідно звернутися до терапевта для повноцінного обстеження.

«Інсулінорезистентність — це набута хвороба, але не трагедія. Ми робимо вибір щодня. Якщо для вас у пріоритеті здоров'я, спочатку ми одужуємо, знижуємо рівень інсуліну, а вже потім можемо фокусуватися на естетичних питаннях».

Боротьба з інсулінорезистентністю — це не короткострокова дієта, а зміна способу життя. І першим кроком має стати усвідомлення проблеми та готовність діяти, не відкладаючи на завтра те, що може врятувати здоров'я вже сьогодні.

Донецькі