«Холодний душ» — як криза стає поштовхом до нового життя

15 травня 2025 р. 12:50

15 травня 2025 р. 12:50

Більшість із нас живе в комфортній ілюзії щодо часу — здається, попереду ціла вічність. Але 27-річна креаторка Вікторія Богонос у власному відео розвінчує цей міф: після простих підрахунків виявляється, що на власне життя нам залишається лише 9 годин на добу, а це всього 166 тисяч годин до кінця життя. Її історія — про те, як особиста трагедія стала тим самим «холодним душем», який пробудив її до справжнього життя.

Криза як точка відліку

У 21 рік Вікторія вважала себе природженим бізнесменом, готовим підкорювати вершини — щоправда, за чужі гроші та під чужою відповідальністю. Але життя внесло свої корективи: через п'ять днів після народження її син перестав дихати прямо в неї на руках. Наступні пів року пройшли в закритих стінах дитячої патології, де карантинні обмеження відрізали молоду матір від будь-якої допомоги.

«За пів року чоловік потрапляє у страшну аварію. І їдучи в лікарню, я навіть не усвідомлювала, чи життєздатний він у тій палаті. Я тримала на руках свого новонародженого сина. Лише тоді я усвідомила повною мірою, що відтепер несу відповідальність не лише за себе», — згадує Вікторія.

Життя — це не репетиція

У коридорі лікарні прийшло прозріння: середня тривалість життя — 75 років, із яких третина вже позаду. Кожен день ми спимо 8 годин, ще півтори витрачаємо на їжу, дві — на домашні справи, година — на затори, ще дві — на соцмережі. Залишається менше 9 годин, які можна використати для себе, для мрій, для реалізації.

«Життя — це не репетиція. Це сцена, яка освітлена, і камера вже увімкнена. Ти не можеш чекати, поки буде зручно, бо час не чекає», — наголошує Богонос.

Від інфантильності до відповідальності

Той рік у лікарняних стінах став переломним. Вікторія дала собі обіцянку стати на ноги настільки міцно, наскільки зможе, не надіятися на когось іншого, хто зробить, заробить, візьме відповідальність.

«Я перестала боятися жити своє життя та повною мірою відповідати за нього. Диво, але мій син перестав хворіти. Мій неуспішний бізнес став успішним пробудженням в іншій сфері», — ділиться вона.

Вершина айсберга успіху

Богонос наводить приклади всесвітньо відомих людей, чий успіх почався з болю та відмов. Стів Джобс не мав вищої освіти і був вигнаний із власної компанії. Джефф Безос починав із продажу книг у гаражі, а Джоан Роулінг була самотньою матір'ю на соціальній допомозі — її відмовлялися друкувати десятки видавництв.

«Успіх не завжди народжується в комфорті. Успіх часто починається з болю, з відмов, із сумнівів, із моментів, коли здається: нічого в мене не вийде», — підкреслює креаторка.

Як вийти з кризи і дати собі поштовх до іншого життя

Вікторія ділиться конкретними порадами, які допомогли їй трансформувати життя:

Дисципліна та план: за методикою Брайана Трейсі «З'їж жабу» — починати день із найважчого завдання, поки ти повний сил.

Позитивне мислення: замість «мені не вистачає досвіду» думати «я швидко вчусь і справлюся», замість «я боюсь провалу» — «провал теж досвід, я спробую і дізнаюся».

Робота з енергією: улюблена справа живить енергією, а не забирає її. Якщо відчуваєте виснаження — час переосмислити, куди ви йдете.

Майбутнє твориться сьогодні

«Якщо ви чекали на знак, то ось він, — каже Богонос. — Час прочитати саме ту книгу, піти на курси, записатися в спортзал, прокидатися на світанку, сказати «люблю», «вибач», «я помилився, але хочу спробувати ще раз».

Історія Вікторії Богонос — це не казка про миттєве перетворення, а реальний досвід того, як криза може стати каталізатором змін. Її «холодний душ» розбудив справжні емоції та бажання, які роками ховалися під парасолькою чужих очікувань.

«Все починається з думки. Думка породжує емоцію. Емоція запускає дію. А дії формують результат», — резюмує вона.

Можливо, час для вашого холодного душу настав саме зараз. Адже 166 тисяч годин — це не вічність, це менше, ніж здається.

Донецькі