Діти в соцмережах — як захистити підлітків від кібербулінгу та російських вербувальників

23 травня 2025 р. 17:50

23 травня 2025 р. 17:50

Соціальні мережі стали невід'ємною частиною життя сучасних підлітків — як модний одяг чи улюблений гаджет. Батьки можуть скільки завгодно обмежувати час дитини в інтернеті або навіть забороняти користуватися соцмережами, але ізоляція не вирішує проблему. То що ж робити? Відповіді на це та інші питання ми шукали у відео на YouTube-каналі "Як не стати овочем". Пропонуємо вам найважливіше про те, як навчити дитину розпізнавати загрози та протистояти їм, адже небезпека підстерігає майже на кожній платформі — від Instagram до TikTok, від Telegram до YouTube.

Instagram — відкритість стає пасткою

На перший погляд Instagram здається безпечною платформою для спілкування та розваг. Проте основна небезпека виникає тоді, коли дитина вказує неправильний вік під час реєстрації або використовує акаунт без захисних налаштувань. У такому випадку її сторіз може бачити будь-хто, а в повідомлення надходитимуть запити від незнайомців.

Це робить дитину вразливою до цькувань та кібербулінгу. Будь-хто може залишити образливі коментарі на сторінці, а через відсутність фільтрів підліток бачитиме неприйнятний контент. Особливо небезпечним є те, що через геолокацію та необачне ставлення до приватності дитина може розкрити своє місцезнаходження, ім'я та інші особисті дані. Це підвищує ризик того, що булінг з мережі перейде в реальне життя.

Для захисту необхідно переконатися, що вказано реальний вік дитини — це обмежить повідомлення від незнайомців. Також варто увімкнути фільтри на образливі слова, вимкнути геолокацію та встановити часові обмеження перебування в мережі.

Telegram — коли анонімність грає проти дитини

Якщо акаунт дитини в Telegram погано захищений, зловмисники можуть увійти в нього та отримати доступ до листування. Вони спілкуватимуться з контактами дитини, поширюватимуть спам, а в найгірших випадках — вимагатимуть грошей за повернення доступу або шантажуватимуть публікацією конфіденційної інформації.

Незнайомці можуть знайти дитину в Telegram за номером телефону чи додати в групу. На жаль, іноді такі випадки закінчуються трагічно. Наприклад, у січні цього року на Львівщині 14-річна дівчина вчинила самогубство. Перед цим дитина та дві інші малолітні дівчинки спілкувалися через Telegram з невідомою людиною, яка використовувала кілька різних нікнеймів і не розкривала своїх контактних даних.

Перш за все важливо увімкнути двофакторну аутентифікацію та обмежити вхідні повідомлення. Навчіть дітей ні з ким не ділитися логіном та паролем — навіть з найліпшими друзями. Поясніть, що дуже важливо приховати номер телефона і реальне фото, а замість імені використовувати псевдонім.

TikTok — де розваги можуть стати небезпечними

У TikTok дитина ризикує стати жертвою онлайн-грумінгу — ситуації, коли дорослі намагаються виманити інтимні фото, увійшовши спочатку в довіру до жертви. Якщо дитина публікує відео у відкритому акаунті, існує ризик deepфake-зловживання.

Без обмежень коментарів та приватних повідомлень ролики бачитимуть незнайомці, які можуть залишати провокаційні коментарі. Через відсутність фільтрів у стрічці з'являтиметься недитячий контент, можливі випадки шахрайства та заклики до переходу на сторонні канали.

Окрему небезпеку становлять тренди TikTok — серед них трапляються відверто небезпечні речі. Наприклад, через небезпечний тренд у Львові троє дітей отримали глибокі опіки обличчя, намагаючись створити саморобну петарду за інструкцією з соцмережі.

Золоте правило — вказувати реальний вік дитини, тоді обмеження увімкнуться автоматично. Важливо зробити акаунт приватним, вимкнути для незнайомців можливість коментувати відео чи надсилати повідомлення, а також підключити Family Pairing — опцію батьківського контролю.

YouTube — де контент може шкодити

Без вікових фільтрів система може порекомендувати відео з агресією, пропагандою або фейками. Якщо дитина створює контент, незнайомці можуть залишати коментарі або згадувати акаунт під іншими роликами, через що вона ризикує стати жертвою булінгу.

Для захисту необхідно увімкнути двофакторну перевірку на Google-акаунті, вимкнути коментарі та обмежити можливість згадувати акаунт. Обов'язково стежте за історією переглядів дитини. Якщо їй ще не виповнилося 13 років, використовуйте YouTube Kids — додаток зі спеціально підібраним контентом.

Російське вербування — як ворог використовує наших дітей

Росіяни використовують дві основні схеми вербування українських дітей. Перша — викрадення та ідеологічна обробка. Дітей примусово вивозять з тимчасово окупованих територій до Росії або Криму, поміщають у «літні табори» чи дитбудинки, де під виглядом допомоги розпочинається промивання мізків. Частину дітей передають у прийомні російські сім'ї, змінюють прізвища та громадянство.

За даними на 2023 рік, було викрадено щонайменше 19 тисяч українських дітей.

Друга схема — вербування через соцмережі, переважно Telegram, але небезпечними є також Instagram, TikTok і Discord. Невідомі акаунти пропонують підліткам заробіток: розклеїти листівки, виконувати кур'єрську роботу або зняти відео. Перші завдання прості, далі — більш небезпечні: підпали трансформаторних підстанцій чи військової техніки, надсилання даних про військових, відеозйомка блокпостів чи складів.

Підлітки часто не знають, що працюють на російські спецслужби. Куратори приховують свою ідентичність і подають себе як волонтерів, перевізників або журналістів. Якщо підліток відмовляється, йому погрожують, шантажують або маніпулюють.

Як розпізнати небезпеку

Червоними прапорцями можуть бути поява незрозумілих грошей чи подарунків, кардинальна зміна риторики дитини про війну, розмови про ворожість влади або «патріотичну місію». Також варто звернути увагу на раптову зацікавленість дронами, хімікатами та іншими речовинами, які можуть знадобитися для виготовлення вибухівки.

Як захистити дитину

Говоріть з дитиною про те, що якщо незнайомець пропонує гроші за незрозуміле завдання, це можуть бути вербувальники. Наголошуйте, що «легальний заробіток» — поширена пастка, особливо якщо він пов'язаний із таємними завданнями, готівкою або криптовалютою.

Поясніть, як працює схема вербування: перші завдання здаються невинними, але поступово перетворюються на злочин. Розкажіть, що таке грумінг і шантаж, і чому в разі підозрілих повідомлень варто звертатися до дорослих.

Аналізуйте нові ігри та додатки на телефоні дитини, які вимагають фото, геолокацію або виконання завдань у реальному світі. Регулярно оновлюйте списки заблокованих контактів і каналів.

Використовуйте технічні інструменти батьківського контролю: Google Family Link на Android або «Екранний час» на iPhone та iPad. Але пам'ятайте: якщо ви обмежуєте дитині спілкування в гаджетах, нехай це буде прояв турботи, а не покарання.

Найкращий запобіжник трагедії — довіра між батьками та дитиною. Цифрова безпека має стати щоденною звичкою, такою ж природною, як чистити зуби. Обговорюйте теми безпеки як частину цифрової грамотності — не лякайте дитину, а навчайте.

Донецькі