"Наша школа стала містком між Україною та Німеччиною" - історія родини з Волновахи

13 червня 2025 р. 12:48

13 червня 2025 р. 12:48

Закінчити 9 клас з відзнакою та здобути призові місця на олімпіадах, навчаючись паралельно в німецькій гімназії та українській школі онлайн — таких результатів досяг син переселенки Тетяни Буряк. Для Волноваха.City жінка розповіла як дистанційна освіта стала рятівним колом для її родини та тисяч українських дітей за кордоном і містком, що зберігає зв'язок з Батьківщиною навіть під час війни в Україні.

Втеча від війни та нове життя за кордоном

Повномасштабне вторгнення російських окупантів назавжди змінило життя родини Тетяни Буряк.

"Опинившись в червні 2022 року далеко за межами України та втративши все в рідній Волновасі, перший час про продовження освіти я думати не могла", - згадує жінка ті важкі дні.

Шок від втрати дому був настільки сильним, що майбутнє здавалося неможливим.

"В голові не вкладалося, що щось ще в житті залишилось, не зруйнувалося", - розповідає Тетяна.

Однак життя продовжувалося, і син Тетяни потребував освіти.

"Мого сина з перших днів приїзду в Німеччину зарахували в гімназію, в 7 клас і наприкінці літа розпочався освітній процес" , - згадує біженка.

Повернення до рідної школи у віртуальному просторі

Доля зробила крок назустріч родині саме тоді, коли здавалося, що зв'язок з Україною остаточно втрачено.

"Вже перед початком навчального року в Україні я натрапила на повідомлення, що наш рідний Волноваський ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 2 запрошує на навчання, як своїх дітей, так і нових з різних куточків країни", - розповідає Тетяна.

Рішення далося легко.

"Ми навіть не мали сумнівів, що нам потрібно продовжувати навчання рідною мовою зі своїми вчителями", - підкреслює мама випускника.

Так розпочалася унікальна освітня подорож — навчання одночасно у двох країнах, двох системах освіти, двома мовами.

Виклики подвійного навчання в Україні та Німеччині

За словами біженки поєднання німецької та української освіти виявилося складним, але продуктивним експериментом.

"Навчання паралельно у двох школах звичайно дуже складне, але є плюси в розʼясненні предметів", - ділиться досвідом Тетяна.

Несподіваною перевагою стала синхронність програм.

"Те, що за програмою було в німецькій школі дуже часто збігалося з українською програмою і таким чином моєму сину вдавалося більше зрозуміти та легше вивчити", - пояснює жінка.

Мовний аспект дистанційного навчання в рідній українській школі став особливо важливим для збереження української ідентичності.

"Для мене також було дуже важливо, щоб мій син продовжував спілкуватися українською мовою не тільки в побуті, а й на рівні навчання", - наголошує Тетяна.

Особливості дистанційного навчання

Українка акцентує, що перехід на дистанційне навчання не став шоком для учнів Волноваської школи завдяки попередньому досвіду.

"Для дітей з нашого класу онлайн навчання увійшло за два роки до повномасштабного вторгнення, тоді була пандемія Ковіду і діти дуже часто навчалися онлайн на карантині", - пояснює Тетяна.

Мешканка Волновахи зазначає, що в умовах війни дистанційна освіта стала не лише способом отримання знань, а й психологічною підтримкою для її дитини.

"Коли всі були розгублені, можливість побачити знайомі обличчя, почути рідну мову та відчути підтримку колективу стало важливим фактором психологічної реабілітації для дітей, які пережили травму війни", - зізнається Тетяна.

До того ж організація навчального процесу враховувала реалії життя біженців.

"Навчання в німецькій гімназії починається о 7.30, майже кожного дня 7-8 уроків, тому для нас було дуже важливо, що українська онлайн школа починалася після обіду" , - розповідає Тетяна.

Індивідуальний підхід українських педагогів вразив родину.

"Моєму сину давали можливість працювати самостійно, здавати контрольні і самостійні роботи, підтримували та ставилися з розумінням", - відзначає мама.

Жінка додає, що результат такого навчання перевершив усі її сподівання.

Визнання української освіти на міжнародному рівні

Якість української освіти отримала високу оцінку і від німецьких колег.

"Викладачі дуже високо оцінили рівень української освіти мого сина і за це велика вдячність вчителям нашої Волноваської школи № 2", - підкреслює Тетяна.

Це визнання стало не лише особистою перемогою родини, а й підтвердженням високих стандартів української освітньої системи на міжнародній арені.

Українка впевнена, що успіх подвійного навчання її сина залежав не лише від системи.

"Але ж і від дитини багато залежить, наскільки для неї знання важливі, чого вона хоче досягти", - зазначає Тетяна.

Поєднання зусиль усіх сторін дало результат.

"Наполегливість учня, підтримка та професійні якості вчителів зробили свою справу" , - резюмує мама випускника.

Збереження зв'язку з Батьківщиною через освіту

Для переселених родин онлайн-освіта стала містком між минулим і майбутнім.

"Перебуваючи за кордоном, я тішуся, що завдяки онлайн освіті у наших дітей не втрачається зв'язок з Батьківщиною, вивчається рідна мова, плекаються наші традиції через гуманітарні предмети", - підкреслює Тетяна.

Українська школа за кордоном стала не просто місцем отримання знань, а центром збереження української ідентичності та культури.

Завершуючи розповідь, Тетяна висловлює побажання, яке об'єднує всіх переселенців.

"Дуже буду рада, якщо і надалі моя, наша рідна "Волноваська друга" буде працювати, вчити першачків і дорослих, знайомити діток з різних регіонів України та світу з нашими здібними, мудрими й добрими вчителями", - каже жінка з надією.

Тетяна Буряк впевнена, що дистанційна освіта є рятівним кругом для переселених сімей. Її захоплює як українські педагоги зберігають культурну спадщину нації навіть за тисячі кілометрів від рідної землі, і як технології можуть об'єднувати серця навіть під час війни.

"Бажаємо всім нам скорішого Миру!" - підсумовує Тетяна.

Ця стаття видана за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”

Донецькі