"Тіла людей лежали просто на підлозі" — мешканка Волновахи розповіла про життя та смерть в окупації

19 липня 2025 р. 19:42

19 липня 2025 р. 19:42

Мешканка Волновахи Марія (ім'я змінено) пережила повномасштабне вторгнення та окупацію рідного міста. У розмові з журналісткою Волноваха.City вона розповіла про все що бачила та пережила.

Як ховали мешканців Волновахи після окупації міста

За словами жінки після того, як російські війська окупували Волноваху, спеціальна машина їздила по місту та збирала тіла загиблих людей. Деякі люди гинули від нерозірвавшихся снарядів та мін, якими були засипані вулиці та подвір'я. Так Марія втратила рідну людину, свого зятя.

"Мого зятя та інших загиблих привезли у морг. Він знаходився на території районної лікарні, у прибудові до реанімації. Тіла людей просто лежали на підлозі. На всіх чіпляли бирки з номерами, під якими був запис в журналі — де знайшли тіло, як людину звали, якщо відомо тощо. Дехто був замотаний в ганчірки, а хтось так лежав...", — згадує жінка.

Марія зазначає, що процедура поховання була спрощена до максимуму. Під'їжджала машина з дерев'яними нефарбованими трунами. Тіла складали в ці труни та везли на кладовище.

"Труни були дерев'яні, не крашені. Просто чисте дерево. На похоронних табличках писали прізвище лише якщо було зроблене свідоцтво про смерть. А якщо немає прізвища, то писали номер акта", — розповідає Марія.

Жінка бачила як тіла загиблих хоронили в одній великій траншеї, поруч один з одним.

"До сьогодні багато людей поховані без належних табличок з іменами. Просто акт такий-то і все", — констатує мешканка Волновахи.

Тіла людей на вулицях Волновахи

Марія зазначає, що не всіх загиблих ховали одразу. Деякі тіла довгий час залишали лежати на місці загибелі.

"Сусід йшов під мостом у комендантську годину, і його вбили. Його тіло лежало там понад місяць... За цей час від людини майже нічого не залишилося: обличчя з'їли собаки, а частини тіла розтягли. Дуже довго лежали люди, які загинули на залізничних коліях, тому що туди нікого не пускали. Потрібно було, щоб пройшли сапери, розмінували, подивилися, чи немає під ними нічого. Тоді тільки їх вивозили", - згадує Марія.

Сапер в окупованій Волновасі Фото: З ворожих джерел

Життя в окупованій Волновасі

Жінка каже, що після встановлення контролю російські окупанти почали "організовувати побут для місцевого населення":

"Стали привозити якусь гуманітарку, людям роздавати. Поставили намети, щоб помитися можна було, в кого немає де. Російські військові відкритої агресії до мене особисто не виявляли, кулаками не били... Якщо не враховувати той факт, що російська агресія знищила наше місто і забрала незліченну кількість життів... У п'ятій школі солдати готували собі їсти й приносили людям у підвал. Коли побачили, що там сидять дітки, принесли їм ящиками цукерки та печиво".

Видача "гуманітарки" в центрі окупованої Волновахи Фото: З ворожих джерел

Мешканка також стверджує, що окупація супроводжувалася масовим пограбуванням житла.

"По квартирах дуже багато лазили. Але це не лише військові. Своїх гнид також вистачало... Поки я була в укритті, в мене з квартири все повикидали (і посуд, і телевізор, й інші речі) та забрали все золото", — розповідає Марія.

Проте якщо російські військові ловили такого місцевого мародера, жорстоко його карали.

"Знаю як знайомі, син з батьком, вкрали у чоловіка генератор. Російські військові до них додому прийшли — і одразу батька застрелили. А синові сказали: "Тихенько його поховай, бо й тобі буде куля за мародерство". Така жорстокість мала на меті залякати населення. Показова історія, щоб їх слухали, щоб порядок був", - ділиться жінка.

Фільтрація та зникнення людей

Процес так званої "фільтрації" для людей літнього віку проходив відносно швидко.

"Тих, кому за 70, навіть не брали на фільтрацію. Можна було з їхніми документами отримати папірець. Хто молодше, фотографували, записували документи... Мене довго не тримали, бо не було за що причепитися", — розповідає Марія.

Однак молодших людей перевіряли ретельніше, а деяких забирали назавжди:

"Сусіда забрали за футболку "Азов". Його потім ніхто ніколи не бачив".

Окупована Волноваха Фото: З ворожих джерел

Рани війни

Навіть після переїзду в безпечне місце Марія не може повернутися до нормального життя.

"Відновитися повністю — це неможливо. Тільки починаються обстріли, в мене зводить тіло і ноги відмовляються йти", — зізнається жінка.

Марія важко переживає руйнування Волновахи. Коли вперше вийшла подивитися на місто після основних боїв, не змогла стримати сліз:

"Коли побачила все розбите, мене так душили сльози, мені все так шкода було... Росіяни обіцяли відновити місто, але це "відновлення" йде повільно. До приватного сектора досі ще не дійшли".

Редакція Волноваха.City продовжує збирати свідчення людей щодо наслідків російської агресії. Якщо у вас є історія, якою ви хочете поділитися, пишіть нам у соціальних мережах.

Цей матеріал вийшов за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Донецькі