Чому додзвонитися в окупацію стало важче та як тепер безпечно зв’язатися з рідними

18 вересня 2025 р. 15:55

18 вересня 2025 р. 15:55

“Пілік-пілік, пілік-пілік — і так може бути хвилину. Просто чекати на з’єднання. А потім якість така, що хай бог милує”, — так описує свої телеграм-дзвінки в окупацію маріупольчанка Надія (ім’я змінено з міркувань безпеки). Вже місяць як загарбники заборонили дзвінки через популярні месенджери, і тепер спілкування з близькими в окупованих Росією містах і селах перетворилося на випробування.

З середини серпня 2025 року відомство загарбників “Роскомнадзор” обмежило можливість дзвінків через низку месенджерів. Обмеження торкнулось і жителів тимчасово окупованої Росією території України.

Раніше, у січні, застосунки Telegram і WhatsApp внесли до реєстру “іноземних месенджерів”, у березні через них заборонили передавати “платіжні документи та особисті дані при наданні послуг” (згідно з минулорічними правками до закону РФ “Про інформацію”, до “іноземних месенджерів” заборонено підключати служби грошових переказів, а структурам, які виконують держзавдання, — пересилати особисту інформацію, інформацію про платежі та банківські рахунки). Аргументують такі обмеження начебто боротьбою з шахраями.

Аби проаналізувати, як ці нововведення вплинули на життя людей в окупації, журналісти Вільного Радіо та Кавун.City об’єднали свої зусилля. На основі інтерв’ю з мешканцями окупованих міст і селищ ми дослідили наслідки заборони дзвінків через популярні месенджери та розглянули альтернативні способи зв’язку.

Російський державний месенджер замість телеграма та сімкарти за російським паспортом

Під час боїв за Маріуполь у місті почалися серйозні проблеми зі зв’язком. Деякий час місцеві не мали ані мобільного покриття, ані інтернету. Зв’язок почав відновлюватися за кілька місяців, коли росіяни окупували місто й почали впроваджувати там зв’язок свого мобільного оператора. Втім, якість з’єднання була сумнівною, розповідає маріупольчанка Надія, яка виїхала з окупації.

“Подзвонити на “Фенікс” (мобільний оператор т. зв. “ДНР” — прим. ред.) з українського номера я не могла, десь в районі (Маріупольському районі, який зазнав менше руйнувань, ніж сам Маріуполь, — ред.) родичі намагались зловити Wi-Fi, щоб написати повідомлення, потім дзвонила на “Фенікс” через застосунки Yolla або Viber out. Ці дзвінки дуже дорогі, а в окупації, аби прийняти дзвінок, доводилось вилізати на гори-пагорби повище, аби зловити зв’язок. Згодом через Telegram, Viber стало краще. Viber заборонили, тепер й інші месенджери”, — розповідає Надія.

У Росії сімкарти продають лише за даними паспорта. На початку окупації Маріуполя у 2022 році їх реєстрували на українські паспорти. У 2025-му з’явилась нова вимога: всі “сімки” “Фенікса” потрібно перереєструвати на паспорти РФ. Але зв’язок з підконтрольною територією України та іншими країнами люди в окупації можуть підтримувати лише через месенджери. Після останнього обмеження функція дзвінків у месенджерах залишається доступною, проте зателефонувати часто не вдається: з’єднання встановлюється довго або розмова обривається.

“У мене в окупації рідні люди. Я дуже сумую і хочу почути їхні голоси. Але, чесно, у мене не вистачає нервів на ці дзвінки. Пів слова чуєш, кілька не чуєш. Так неможливо розмовляти. Просто думаєш, що якщо якесь слово голосом рідної людини почув, то, мабуть, вона в порядку. Але це такий мій самообман. Все спілкування перевели у переписку. Але це не те, не чуєш інтонацій, не бачиш очей, міміки”, — констатує Надія.

Аби не втратити зв’язок з близькими, жінка намагалася встановити російський державний месенджер Max . Втім, це неможливо без ідентифікації.

“Я розумію, що це небезпечно, але в надії на нормальну якість зв’язку хотіла встановити російський месенджер Max. Але там реєстрація тільки через дані російського чи білоруського паспорта”, — каже жінка.

Інша українка, Валентина, яка мешкає у Мелітополі, розповіла, що таки встановила собі месенджер Мах.

“Він, якщо подивитися, дуже схожий на Телеграм, але погано працює, підвисає. А ще кажуть, що його прослуховують. Я не знаю це напевно, але коли розмовляла з донькою, яка мешкає у Києві, і стала розповідати, що бензину в місті немає, зв’язок раптом обірвався. Можливо, це не випадково?” — каже жінка.

За даними активістів руху “Жовта Стрічка”, застосунок дійсно має постійний доступ до мікрофона, камери, контактів, геолокації та особистих файлів. МАХ не вимикається стандартними засобами, активно взаємодіє з root-доступом і використовує jar-файли на рівні системних дозволів — так роблять зазвичай комп’ютерні віруси.

“Усі дані автоматично передаються на сервери, пов’язані з російською платформою VK, яка підконтрольна силовим структурам РФ. Йдеться не просто про збір інформації, а про централізовану цифрову систему контролю”, — йдеться у повідомленні руху Спротиву.

Погано зі зв’язком і на Луганщині, де інтернет взагалі майже недоступний.

На Херсонщині зв’язок вимикають, коли здійснюють перекидання військової техніки, повідомляє Кавун.City .

“Ми майже не чуємо один одного, — каже про батьків в окупації Олена (ім’я змінене) з Херсонщини. — Телеграм працює геть погано, переважно можливість телефонувати просто заблокована. МАХ я не використовую, а іншими способами зідзвонитися вкрай важко. Тому стараємось переписуватись або надсилати голосові — зв’язок в цілому став гірший навіть у порівнянні з тим, що було на початку серпня”.

Російська окупаційна влада нав’язує людям використання свого нового месенджера. Наприклад, на Херсонщині Кремль зобов’язав окупаційні органи влади в обов’язковому порядку перейти на Мах ще в серпні.

Автор: Скриншот: Telegram/Владимир Сальдо

Аналогічна ситуація і на інших окупованих територіях.

Для мешканців в окупації перехід на новий месенджер поки що не є обов’язковим.

Як подзвонити в окупацію у 2025 році

Аби мати можливість поговорити з близькими, українці звертаються до VPN, альтернативних програм і браузерів.

“Голосові повідомлення, “кружечки” пишемо. Деякі [повідомлення від рідних] я зберігаю собі. Не тому, що там якась важлива інформація. А просто, щоб можна було переслуховувати рідний голос. Знаєте, я боюсь розповідати, що ще хоч якось працює, аби не заблокували й це, — каже Вільному Радіо маріуполець Іван (ім’я змінено з міркувань безпеки). Після паузи додає: “Через Discord ще можна подзвонити. Буває, навіть кілька хвилин без поміх”.

Жителі окупованих населених пунктів можуть встановити VPN для спілкування з тими, хто живе на підконтрольній українському уряду території або за кордоном. Він дає доступ до заблокованих сайтів і сервісів, а також дозволяє краще захищати свої дані в інтернеті. Серед таких сервісів — Psiphon або Запрєт .

Також можна завантажити інші програми для спілкування замість звичних Telegram або WhatsApp. Ось декілька:

• Threema ;

• Wire ;

• Session ;

• SimpleX ;

• Signal ;

• Discord .

Threema ;

Wire ;

Session ;

SimpleX ;

Signal ;

Discord .

Крім VPN, жителі окупованих територій також можуть використовувати мобільний браузер Ceno , який дозволяє отримати доступ до українських сайтів.

Донедавна ці застосунки не мали попиту серед мешканців окупованих територій, проте дії росіян змушують людей шукати нові більш безпечні і якісні канали комунікації.

Одним із таких став звичайний Google. Його додаток Meet зараз усе частіше використовують українці в окупації, щоб не тільки почути, а і побачити рідних по інший бік лінії фронту.

“Гугл є у кожного, більшість користується цим браузером (Google Chrome, — ред.). Він не потребує додаткового встановлення, спеціальних застосунків. Все, що потрібно, — браузер і інтернет. Якість зв’язку — нормальна, якщо нормальний інтернет. Єдина складність — пояснити своїй літній бабусі, як відповісти, як сконтактувати”, — пояснює Олексій, який мешкає в окупованому Маріуполі.

Як з окупації безпечно спілкуватися з рідними на підконтрольній території

За можливості, варто мати два телефони й російські програми встановлювати лише на один з них — аби убезпечитись від викрадення даних. А також цей телефон можна носити з собою на випадок перевірок від окупантів.

“Є ризик підписуватися на низку пабліків чи каналів зі свого телефона. Якщо є можливість, то краще мати запасний пристрій, на якому можна читати українські пабліки. І на вулицю, де можуть зупинити й перевірити, краще виходити з іншими гаджетами”, — розповідав у коментарі Вільному Радіо керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.

Донецькі