«Після тієї ночі сумнівів не залишилось — треба їхати»: історія евакуації з Вугледара - Донецькі

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

«Після тієї ночі сумнівів не залишилось — треба їхати»: історія евакуації з Вугледара

07 квітня 2026 р. 21:28

07 квітня 2026 р. 21:28

На початку повномасштабного вторгнення частина мешканців Вугледара встигла виїхати, але більшість залишилася — без розуміння, куди рухатися і як рятуватися. Місто швидко опинилося в інформаційній ізоляції, без світла, зв’язку та чітких дій влади. Про це розповів місцевий мешканець для ресурсу "Свідок".

Вугледар 2022

— «Ми не знали, що робити і куди їхати», — згадує автор свідчення.

Його родина не виїхала одразу через роботу: він працював на об’єкті критичної інфраструктури, дружина — у супермаркеті.

Тим часом у місті спостерігали за потоком людей, які евакуювалися з Волновахи. Але навіть це не стало сигналом для масової евакуації — швидше навпаки, підсилювало відчуття невизначеності.

Згодом місто втратило світло і зв’язок.

Люди фактично залишилися без інформації про те, що відбувається в країні та на фронті.

— «Ми не знали, що далі робити та до кого звертатися».

Ситуацію ускладнювало те, що за словами чоловіка не було достатньої комунікації з владою. Фактично кажучи, мешканці опинилися сам на сам із війною.

— «12 березня нам роздали трудові книжки, і після цього ми вже не ходили на роботу, бо не було сенсу. З благ цивілізації в нас якимось дивом залишився тільки газ. Воду діставати стало все складніше. Її іноді привозили пожежники. А також технічну качали в підвали на пошті. Підзарядити телефон можна було також біля пошти від генератора, відстоявши величезну чергу.

Одного дня піднявшись на дев'ятий поверх свого будинку мені вдалось знайти зв'язок з інтернетом. Нарешті ситуація на фронті дозволила розпочати евакуацію ».

Першим кроком став виїзд жінок — дружини свідка та знайомої. Після цього життя в місті для нього стало ще важчим, психологічно.

Рішення про виїзд дозрівало поступово, але остаточно його сформували обстріли.