"Це точка неповернення": міністр оборони Литви про НАТО, План перемоги Зеленського і важливий ефект Курської операції

23 жовтня 2024 р. 08:08

23 жовтня 2024 р. 08:08

Литва готова вкладатися в українську далекобійну зброю.

Литва — один із найнадійніших союзників України, який виділяє 0,25% свого національного ВВП для військової підтримки Києва. І литовський народ, і чинне керівництво країни розуміють, яку небезпеку становить Росія. Паралельно з допомогою українцям, литовці посилюють оборону власної країни.

На полях зустрічі очільників оборонних відомств країн-членів НАТО в Брюсселі міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова поспілкувалася з міністром оборони Литви Лаурінасом Кащюнасом щодо Плану перемоги, інвестицій Вільнюса в українську оборонку та мінування мостів на литовсько-російському кордоні.

Запрошення України до НАТО — хороша ідея

— Пане міністре, поділіться найближчими плани щодо підтримки України з боку Литви.

— Якщо говорити про короткострокову перспективу, то ми маємо чотири основні теми. Перша – в рамках нашої Коаліції з розмінування. Я приїду до України на початку листопада, і ми привеземо понад 200 пікапів та певне обладнання для розмінування — це пожертва Литви Україні. І, звісно, планується подальша робота за цим напрямом.

Друга – ми вирішили виділити 10 мільйонів євро для вашої оборонної промисловості. Ідея полягає в підтримці ваших можливостей для ударів на далекі відстані. Це може бути "Паляниця" (українська ракета-дрон — Ред. ) або інші варіанти. Зараз ми працюємо з українською стороною над узгодженням умов. Ми готові діяти навіть завтра, залишилося лише узгодити, як саме ми можемо допомогти.

Це хороша ідея. Якщо західні країни досі вводять обмеження і не надають достатньо далекобійних засобів ураження, то шлях до розв’язання цієї проблеми — інвестувати в Україну для розвитку вашого виробництва. Таким чином ви самі долаєте ці "червоні лінії".

Ще одна річ, яку зараз шукаємо — це мобільні системи ППО ближнього радіусу дії. Ймовірно, протягом кількох тижнів ми їх закупимо і доставимо якомога швидше.

І остання важлива тема – наша литовська програма дронів. Наші перші дрони прибули на склади тиждень тому, і я думаю, що незабаром вони почнуть надходити й до України. Це контракт на п’ять мільйонів євро, це п’ять литовських компаній, які попередньо випробували свої дрони в Україні. Ваші експерти й солдати вмикали засоби РЕБ, щоб заглушити їх, перший тест був невдалим, другий – успішним.

Тепер ми швидко виробляємо ці FPV-дрони, і, думаю, цього року буде поставлено близько п’яти тисяч одиниць.

— Ці інвестиції в українську індустрію — якраз частина Плану перемоги, міністр оборони Умєров згадував, що Україна прагне залучити більше союзників до прямих інвестицій в нашу країну. Тож Литва вже робить свій внесок.

— Так, ми вже у справі.

— Та все ж цікава ваша думка стосовно Плану перемоги в цілому.

— Знаєте, я думаю, це хороший план. Одне з головних питань, звичайно, це запрошення Україна до НАТО. Литва завжди була великим прихильником цього. Ми не повинні дозволити Росії відчути, що вона має неофіційне право вето на розширення НАТО. Це несправедливо, якщо український народ, який бореться не лише за себе, але й за нашу безпеку, не матиме можливості вирішувати, до якої спільноти він хоче належати.

Запрошення – це ще не членство, лише перший важливий етап, але воно покаже незворотність, точку неповернення. Тому я вважаю, що це хороша ідея, і ми активно підтримуємо та просуваємо її.

Інша річ, якщо ви захочете йти на якісь переговори, потрібно підходити до них із сильної позиції. Тому вам зараз потрібно отримати якомога більше зброї, боєприпасів і таке інше. Та проблема в тому, що зараз всі чекають на вибори в Сполучених Штатах. І не лише американці, а й увесь світ. Всі спостерігають та чекають на результати, після яких ми побачимо певну траєкторію розвитку подій.

Та все ж, я б сказав, що це хороший план, адже він створює простір для обговорень, і ми будемо його підтримувати.

"Готуємо деякі мости на кордоні з РФ до підриву"

— Дякую вам за послідовну підтримку нашої країни. Литва зараз також посилює свою оборону. Бачила фото, що ви будуєте фортифікації на кордоні з РФ. Можете розповісти докладніше?

— Це уроки, вивчені з досвіду України. Це моя ідея, заснована на військових рекомендаціях. У червні ми схвалили контрмобільну стратегію в Литві, яка має кілька напрямів. Один з них — це мінування. Значна частина ресурсів піде на міни.

Також ми маємо фізичні бар'єри – до прикладу, "зуби дракона" та інші перешкоди (вже встановлені на мосту через річку Німан, що веде до Калінінградської області РФ — Ред.) . Ми не чекаємо на сигнали розвідки, тож деякі чутливі ділянки були укріплені заздалегідь. Ми також готуємо деякі мости до підриву.

Плануємо використати ділянки лісів поблизу кордону [з Росією] для укріплень. Окремі меліоративні канали будуть перетворені на протитанкові рови. Отже, ми крок за кроком рухаємося в цьому напрямі.

Ми називаємо це Балтійською лінією оборони, адже Естонія та Латвія впроваджують свою модель, Литва і, звісно, Польща з проєктом "Східний щит". Ми координуємо наші дії.

— Не припиняються провокації з боку Росії як, наприклад, падіння дрона в Латвії чи порушення російськими ракетами повітряного простору Польщі. Яка мета цих провокацій, і чи є відповідь НАТО на них достатньою?

— Отже, по-перше, нам потрібні факти — це було навмисно чи ні? У нас немає фактів, що це було навмисно. Однак, ненавмисне може стати навмисним.

Це велике випробування для наших суспільств та урядів – як ми можемо адаптуватися і як бути достатньо гнучкими в боротьбі з такими ситуаціями. Ми повинні бути сильнішими в питаннях виявлення загроз. В Україні використовується система Sky Fortress (акустичні системи виявлення повітряних загроз — Ред. ), і ми також збираємося її впровадити – вона дуже ефективна.

Коли ви виявляєте загрозу, постає питання, як її нейтралізувати: "soft kill", скажімо, через глушіння, чи "hard kill", коли ви збиваєте щось певним засобом. В Україні застосовують багато розумних та інноваційних рішень, як мобільні групи, що контролюють небо над критичною інфраструктурою. Ми зараз намагаємося це перейняти.

У Калінінграді меншає військ

— Утім, чи робить НАТО достатньо для захисту країн Балтії від російських загроз, чи все ж потрібно робити більше? Ви — один з тих, хто адвокатує за підвищення витрат союзників на власну оборону.

— Так, ми говоримо про інвестування 3% ВВП. Це реальність. Також ідея в тому, щоб розмістити більше сил НАТО [у регіоні], і ми робимо свою роботу, особливо Німеччина.

У нас в Литві буде розміщена німецька бригада, і це досить вагома річ, яка, можна сказати, створить ефект другої армії для нашої країни. Ми рухаємося вперед. Концепція оборони на випередження зараз домінує в оборонних планах НАТО.

— І останнє запитання про Курську операцію. Як вона вплинула на ситуацію на литовсько-російському кордоні? Маю на увазі, яка нині ситуація поблизу Калінінграда?

— Я не можу викласти всі деталі, але суть проста. Коли Україна починає більше тиснути на Росію, можна помітити, як у Калінінграді меншає військ. Вони відправляють солдатів до України. Звісно, це драматично для вас, але це показує, як Україна захищає не лише себе, а й нас.

Світ