Страшний сон Кремля: що чекає на Росію після посилення санкцій і обвалу цін на нафту

24 жовтня 2024 р. 09:20

24 жовтня 2024 р. 09:20

Після того як союзники Києва встановили цінову стелю в 60 доларів за барель, Москва зайнялася створенням так званого тіньового флоту. Старими танкерами під різними прапорами країна-агресор перевозить майже всю сиру нафту і 40% нафтопродуктів. Тіньовий флот тепер називають ще й “сміттєвим”. Адже старі судна все частіше розливають нафту.

Неурядова організація SkyTruth, спираючись на супутникові знімки, заявила про 9 випадків розливів нафти, спричинених танкерами тіньового флоту Росії. Однак це не остаточна цифра, вважають експерти.

Потуги нафтової країни в тіні

Росія витратила на створення тіньового флоту танкерів близько 10 млрд дол. Західні санкції щодо окремих кораблів та їхніх власників не змогли істотно вплинути на експорт російської нафти, роблять висновок аналітики.

“У червні 2024 року експорт досяг 4,1 млн барелів на день. На момент набрання чинності обмеження цін на сиру нафту, у грудні 2022 року, цей показник становив лише 2,2 млн барелів на день… Станом на червень 2024 року 70% морського експорту російської нафти здійснювалося на суднах тіньового флоту, зокрема — 89% сирої нафти та 38% нафтопродуктів”, — ідеться у звіті Київської школи економіки.

Згідно з її підрахунками, у російському тіньовому флоті близько 430 танкерів. Під санкціями — всього 72 судна. Крім того, за останній час щонайменше 21 танкер із цих 72 повернувся до роботи.

“Темпи повернення танкерів у стрій зростають: за перші 10 днів жовтня, згідно з даними відстеження суден, зібраними Bloomberg, щонайменше сім танкерів прийняли вантаж. Для порівняння, у серпні та вересні їх було шість”, — пише Bloomberg.

Завадити Росії отримувати надприбуток від продажу нафти може не тільки посилення санкційної політики, а й загальний тренд на зниження цін. Аналітики Bloomberg прогнозують, що сировина подешевшає до 50 дол. за барель. Річ у тім, що один із найбільших покупців — Китай — значно зменшив імпорт. Крім того, вплинула на ситуацію на ринку інформація про те, що найбільший виробник нафти в ОПЕК+ Саудівська Аравія збирається наростити видобуток.

Нафтогазові доходи залишаються головним джерелом наповнення російського бюджету. Експерти підрахували: зменшення ціни на Urals до 60 дол. за барель може призвести до того, що за підсумками 2024 року російський бюджет недорахується 0,5 трлн рублів.

Крім обвалу цін на нафту, Росія може зіткнутися і зі збільшенням собівартості. Вихід іноземних компаній з російського ринку та обмеження на постачання обладнання значно ускладнили процес видобутку нафти в Російській Федерації. Через санкції серйозні проблеми виникли у країни-агресора і з транспортуванням сировини.

Думки експертів

Чому країнам Європи так складно розробити єдиний санкційний механізм для РФ і яким може бути результат у разі, якщо ціни на нафту у світі обваляться — на ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Максим Гардус , комунікаційний менеджер Razom We Stand;
• Володимир Омельченко , директор енергетичних програм Центру Разумкова, енергетичним експертом;
• Олег Устенко , економіст, радник президента України (2019-2024 рр.);
• Станіслав Ігнатьєв , голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики.

МАКСИМ ГАРДУС: Потрібно синхронізувати санкції між усіма учасниками процесу

— Найбільша проблема — це несинхронність санкційної політики в різних країнах. Не секрет, що “Велика сімка” — це навіть не міжнародна організація. У США є великий і сильний інститут санкційних механізмів. США десятиліттями використовують санкції як інститут зовнішньої політики. У них є механізми введення санкцій так і додавання в них нових суб’єктів, відстеження, інформування про них тощо.

Для Євросоюзу ця інфраструктура досить нова. За великим рахунком вона створюється на ходу. Тобто не у всіх країнах Європейського Союзу є конкретні департаменти, які відповідають за санкції.

Немає міжнародного санкційного агентства. І це дає змогу Росії змінювати юрисдикції, маскувати свої активи, користуючись тим, що список обмежень у країні А — один, у країні Б — інший, і вони — несинхронні. Тому росіяни шукають і знаходять лазівки для того, щоб реєструвати і перереєстровувати свої судна. Але справа не тільки в судах.

Також недостатньо координації в боротьбі із судноплавними компаніями, власниками цих суден, а також із брокерськими компаніями, із крюїнговими агентствами і всім іншим, хто надає послуги цьому так званому “тіньовому флоту”, який добре відомий, але недосанкціонований.

Тобто потрібно розширювати санкції на інфраструктуру тіньового флоту, на всі компанії, які його обслуговують. І потрібно синхронізувати санкції між усіма учасниками процесу.

Ніколи не буде остаточного списку санкцій, який заборонить усе. А міжнародне агентство із санкцій виявлятиме поточні схеми, заборонятиме їх, але росіяни шукатимуть нові схеми. Тому потрібно посилювати міжнародну координацію в цьому напрямку, щоб усі разом забороняли одночасно одне й те саме.

ВОЛОДИМИР ОМЕЛЬЧЕНКО: Від самого початку санкції не повинні були повністю блокувати російську нафту

— Тіньовий флот Росії не тільки дає їй змогу заробляти додаткові гроші на війну, але також і завдає колосальної екологічної шкоди світовому океану і багатьом морям. Коли ці санкції запроваджували, не було завдання повністю заблокувати російську нафту. Тому що вважалося, що треба трошки обмежити Росію в її фінансових можливостях проводити війну. Але не більше.

У принципі, ініціатори санкцій вважали, що якщо повністю заблокувати російські нафту і нафтопродукти на світових ринках, це призведе до значного підвищення цін на енергоносії у світі і значно погіршить шанси переобрання тих чи інших керівників на виборах.

Але ця стратегія, з моєї думки, не спрацювала. І все-таки попри те, що Росія зазнала певних збитків від цих санкцій, вони не були для неї критичними. Вона не припинила бойові дії, як ми бачимо. Тому мені здається, що більш дієвими були б санкції як для Ірану.

Якби у 2022 році повністю заблокували вихід російських танкерів у Світовий океан і взагалі продаж російської нафти, і продавали б в обмін на продукти, війна давно б закінчилася.

Тіньовий флот — це ж не основна схема обходу санкцій. Тому що Росія десь коштом тіньового флоту продає нафти на 10-15 мільярдів доларів на рік. А всього доходи від цієї сировини дають Росії до 200 мільярдів доларів. Основна схема зовсім інша, і вона є легальною.

Не треба забувати, що не всі країни у світі оголосили Росії санкції. Їх оголосили країни Європейського Союзу, а також США, Канада, Велика Британія, Австралія, Японія. А всі інші не оголошували санкції, і тому постачання нафти і газу, наприклад, до Китаю чи Індії є абсолютно легальними.

ОЛЕГ УСТЕНКО: Торгівля Росії нафтопродуктами тепер схожа на російську рулетку

— Санкції являли собою встановлення цінової стелі на барель нафти. І ця цінова стеля, яку на початку повномасштабного вторгнення РФ, вимагала Україна, перебувала на рівні 20-30 доларів за барель нафти. Якби вдалося тоді встановити стелю для цін на російську нафту, Росія не просто не отримувала б прибутку, вона б просто покривала виробничі витрати. Це, звичайно, не означає, що вона б припинила виробляти нафтопродукти.

Мої розрахунки показували, що 10-20 доларів були б логічною установкою цінової стелі. Але, починаючи з грудня 2022 року її було встановлено на рівні 60 доларів за барель.

У “сміттєвого флоту” РФ є кілька великих споживачів. Насамперед ідеться, звісно, про Індію, Китай і частково про Туреччину.

Росіяни зрозуміли, що нафту можна возити. Але ти стільки нафти не вивезеш зі своєї території, скільки ти раніше возив і прокачував на територію цивілізованого світу. Росіяни знайшли ще одну “тарганячу” лазівку: возиш нафту, а далі вона переробляється і вже у вигляді готових нафтопродуктів продається на території всього світу. Насамперед в Індії.

Вторинні санкції полягали в тому, що, хлопці, ви можете торгувати з Росією, але будьте впевнені, що ваша торгівля означатиме колосальний удар по вашому власному бізнесу, відповідно, по вашій економіці. Ось чому, коли ми бачимо торгівлю між Росією і Китаєм або Росією та Індією, то це більше схоже на російську рулетку. Тому що відвантажуючи нафту або будь-яку іншу продукцію на території Китаю або Індії, російський бізнес не впевнений, чи отримає він за це оплату. Або, може, гроші зависнуть у юанях або в рупіях у тих країнах, куди було відвантажено товар. Не факт, що ці гроші потім повернуться на територію Росії.

СТАНІСЛАВ ІГНАТЬЄВ: Тимчасовий обвал цін на нафту грає на руку Саудівській Аравії

— На жаль, тіньовий флот РФ — це понад 600 кораблів, які вже списані, це старі судна.

Звичайно, заява Конгресу США вдарить по тіньовому флоту, оскільки вона вимагає обліку всіх суден, які перевозять різні паливно-мастильні матеріали. Тому тут дуже важливо, щоб це рішення було виконано, щоб перевірялося береговими охоронами кожної з країн. Уже зафіксовано шість розливів нафти, навіть біля берегів Таїланду, який славиться своїми пляжами.

На сьогодні Саудівська Аравія дуже хоче збільшити свою присутність на ринку нафтопродуктів.Обсяг родовищ у Росії вичерпується, тому саудити мають більший обсяг розвідданих. Тимчасовий обвал цін на нафту дозволить Саудівській Аравії привести до дуже важкої ситуації ринок нафтопродуктів, який формує Росія. Виходячи з цього, саудити займуть усі вільні ніші. І не будемо забувати, що якість нафти, яка видобувається в Саудівській Аравії, дещо вища, ніж російська.

Ми переживаємо другий етап в історії нафтовидобутку, коли знецінюється нафтодолар.Європейські партнери та Україна обвалюють ринок газу з Російської Федерації, а виходячи з позицій саудитів якраз і обвалюється ще й нафтодолар. Тому я думаю, що це дуже сильно вплине на економічний стан Російської Федерації. Але не більше.

Світ