вологість:
тиск:
вітер:
Дрон зі штучним інтелектом допомагатиме саперам у Харківській області: як працює система (ВІДЕО)
Забруднені боєприпасами території Харківської області обстежуватимуть за допомогою нової безконтактної системи — дрона зі спеціальними датчиками, оснащеного штучним інтелектом. З його допомогою фахівці збираються аналізувати магнітне поле постраждалих від війни районів, інформує FREEДОМ .
Старший науковий співробітник українського Інституту геофізики Національної академії наук України Євген Поляченко підняв у небо нову розробку — аграрний дрон, призначений для обробки полів, обладнаний магнітометром і відеокамерою. Тепер це — шукач мін.
“Над магнітометром — захисна рамка. У самого магнітометра є два сенсори по краях. Він знімає всю площу. Під дроном розташована додаткова камера, що з’єднує магнітні та візуальні дані, а також даталогер”, — розповідає старший науковий співробітник Євген Поляченко.
З висоти датчики сканують поле, відзначаючи ділянки з аномальним магнітним полем. Саме воно свідчить про наявність у ґрунті мін або снарядів, що не розірвалися.
“Основним сенсором у цій системі є магнітометр. Це пасивний датчик, який виявляє аномалії магнітного поля. Будь-який залізовмісний об’єкт створює подібні аномалії. Додатково використовується візуальне обстеження, тобто стоїть звичайна камера”, — пояснює Євген Поляченко.
Отримані дані зберігають, систематизують і переносять на карту. Мітками на карті позначають вибухові пристрої.
“Так, було виявлено аномалії. Уже цього літа вдалося визначити, що аномалії — протипіхотні осколкові міни ОЗМ-72. Візуально вони були непомітні, але в магнітному полі проявилися”, — зазначає старший науковий співробітник.
Нову систему назвали MinesEye. Вона виявляє міни з безпечної відстані, а отже гарантує безпеку для людини. Магнітні датчики сконструйовані так, що вибухівка на них не реагує, тобто детонації не відбудеться.
Польські партнери вже доопрацьовують програмну частину і, незабаром, зібрані безпілотником дані можна буде одразу передавати саперам в онлайн-режимі. Ця технологія допоможе додатково прискорити процес розмінування Харківської області.
“Завдяки процесу механізованого розмінування, темпи нашої роботи зростають, а сапери менше ризикують. Після машини механізованого розмінування саперу йти набагато безпечніше і впевненіше. Коли він очищає територію після машини, лише виконуючи контроль якості, це, звісно ж, прискорює її передачу бенефіціарам”, — наголошує начальник частини гуманітарного розмінування Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) України Ігор Овчарук.
Слідом за саперами йдуть науковці та приладом сканують ґрунт у місцях вибухів.
“Ділянка з більш-менш незараженим ґрунтом. Тобто явного металевого зараження немає. Але, можливо, там є якісь наночастинки важких металів, які ми потім будемо визначати в лабораторних умовах”, — каже науковець, скануючи землю.
У зоні активних бойових дій, за словами вчених, показники забрудненості ґрунту стрімко зростають.
“Ми працювали ще в Миколаївській області, в місцях, де в посадці розташовувалися позиції: там капоніри. Звідти стріляли, вибухало все… Там значення одразу більше в 10 разів”, — зазначає доцент кафедри геоінформатики Олександр Меньшов.
У ґрунті, де вибухали снаряди, дослідники фіксують залишки важких металів.
“Кадмій, нікель, свинець, мідь підвищена, барій, миш’як”, — каже професорка відділу магнетизму Інституту геофізики Польської академії наук Ксенія Бондар.
Українські вчені разом із польськими зараз розробляють технологію очищення таких розмінованих ґрунтів.
“Усі землі, звичайно, підлягають ремедіації. Є технології, мікробні, вилучення цих важких металів із ґрунту, переведення їх у так звані рухомі форми. Досліджуємо, як ці залишки боєприпасів – і великі, і маленькі — як вони розпадаються під впливом різних мікробних препаратів. І сподіваємося, що це може стати основою для нової технології очищення земель”, — наголошує професорка Ксенія Бондар.
Крім того, паралельно вчені досліджують, наскільки забруднюється повітря в містах після ракетних і дронових атак.
Новини рубріки
Російські НПЗ скорочують обсяги виробництва через збитки, деяким загрожує закриття – Reuters
16 листопада 2024 р. 00:19
У Тбілісі студенти протестують проти результатів парламентських виборів
16 листопада 2024 р. 00:19
У Росії через збитковість закриваються нафтопереробні заводи, — Reuters
16 листопада 2024 р. 00:04