Підтримка Києва Бухарестом — чого очікувати після виборів у Румунії, відповіла Брусиловська - Світ

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Підтримка Києва Бухарестом — чого очікувати після виборів у Румунії, відповіла Брусиловська

26 листопада 2024 р. 16:41

26 листопада 2024 р. 16:41

Представниця опозиційного “Союзу порятунку Румунії” Олена Ласконі, яка вийшла у другий тур президентських виборів, найбільше відповідала б на посту президента інтересам України. Вона була найбільш проукраїнською кандидаткою з усіх 13 учасників першого туру. Проте її суперник — ультраправий незалежний антизахідний політик — Келін Джеорджеску навряд чи зможе у разі перемоги значно змінити вектор румунської зовнішньої політики. Таку думку висловила завідувачка кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету ім. І. Мечникова Ольга Брусиловська в ефірі телеканалу FREEДОМ .

“Для України, звісно, ідеально було б, якби Ласконі перемогла, бо вона найбільш проукраїнський кандидат із 13 кандидатів, які брали участь у першому турі. І вона завжди говорить про те, що наша [румунська] незалежність забезпечується саме незалежністю України. Тобто вона має чіткий, абсолютно зрозумілий і дуже приємний, звичайно, для нас погляд”, — коментує гостя ефіру.

Вона нагадала, що Бухарест протягом майже трьох років повномасштабного вторгнення РФ в Україну залишається одним із лідерів у підтримці Києва, насамперед завдяки президентові Клаусу Йоганнісу, який йде, але також і всім людям доброї волі в Румунії. Келіну Джеорджеску в разі перемоги непросто це змінити.

“Людина, яка виступає незалежним кандидатом, пиляє гілку, на якій сидить. Румунія за своїм типом управління — це президентсько-парламентська республіка, дуже багато залежить від парламенту. А приходить якийсь незалежний президент, він незалежний від усіх, він не має жодних політичних зв’язків ні з однією партією, ні з однією коаліцією. І парламент, звичайно, починає працювати від нього абсолютно незалежно і ставить йому палиці в колеса. У нього [парламенту] дуже великі прерогативи, він може цих палиць наставити достатньо. Тому Джеорджеску, як звір у клітці, метатиметься, якщо таки сяде в крісло президента. З іншого боку, якщо Ласконі вийшла у другий тур, це посилює позиції її партії на парламентських виборах. Тобто ця партія має набрати чимало голосів, і вони працюватимуть на користь Румунії та України і загалом проєвропейських сил”, — пояснила Ольга Брусиловська.

Нагадаємо, перший тур президентських виборів у Румунії відбувся у неділю, 24 листопада. На посаду претендували 13 кандидатів. Соцопитування назвали фаворитами перегонів чинного прем’єр-міністра Марчела Чолаку, лідера правоцентристів Олену Ласконі та голову опозиційної ультраправої партії Джордже Сіміона.

Однак у другий тур, який відбудеться 8 грудня, вийшли ультраправий антизахідний політик Келін Джеорджеску, набравши майже 23% голосів. Він не представляє жодної партії. На другому місці опинилася представниця опозиційного “Союзу порятунку Румунії” Олена Ласконі, за яку проголосували трохи більше ніж 19% громадян країни.

Між першим та другим турами президентських виборів у Румунії відбудуться вибори до парламенту — 1 грудня.