Змінити траєкторію конфлікту можна тільки практичною підтримкою: підсумки засідання Ради Україна — НАТО прокоментував Джердж

27 листопада 2024 р. 13:14

27 листопада 2024 р. 13:14

26 листопада в Брюсселі (Бельгія) відбулося надзвичайне засідання Ради Україна — НАТО, скликане з ініціативи української сторони у відповідь на застосування Росією нової балістичної ракети середньої дальності (БРСД). Про те, що обговорювалося на засіданні та що буде після нього, сьогодні, 27 листопада, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів голова громадської ліги “Україна — НАТО” Сергій Джердж.

Екстрене засідання Ради Україна — НАТО відбулося в онлайн-форматі під головуванням заступника генерального секретаря Альянсу Бориса Руге. У ньому взяли участь голова Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) Кирило Буданов та виконувач обов’язків командувача Повітряних сил Збройних сил України (ПС ЗСУ) генерал-лейтенант Анатолій Кривоножко. Вони представили детальну інформацію щодо удару БРСД по Дніпру 21 листопада.

Джердж вважає, що екстрене засідання Ради мало ознайомлювальний характер, присутні вислухали інформацію від українських військових, тепер важливо очікувати подальших практичних кроків від Альянсу.

“Я думаю, що це засідання зробило початкові кроки, учасники ознайомилися з тими даними, які надала українська сторона. На онлайн-зв’язку був начальник українського ГУР Кирило Буданов, а також в. о. командувача ЗС ЗСУ. Вони описали всю картину, дали вичерпну інформацію, що собою являє ракета, що можна буде очікувати в майбутньому. З боку НАТО для нас важливими є не тільки комунікація і політичні заяви, але також і практичні кроки. Можливо, більш детально це буде обговорюватися на наступній зустрічі міністрів закордонних справ у рамках НАТО, яка відбудеться 3-4 грудня”, — зазначив політолог.

Він також прокоментував слова генерального секретаря Альянсу Марка Рютте про те, що зараз необхідно змінити траєкторію конфлікту. Політолог вважає, що з боку НАТО мають наступити конкретні дії — постачання Україні озброєнь, яких вона гостро потребує.

“Важливо, перш за все, забезпечити Україну зброєю, щоб ми виглядали паритетно з Росією. У РФ більше гармат, снарядів, більше можливостей тероризувати фактично всі області України, а нам нічим відповісти на це, немає можливості посилити позиції. Тому я бачу зміну траєкторії в тому, щоб перейти від аналізу того, що нам не постачають або не встигають поставити, і того, що ми хочемо, чого в нас немає, і боротися за кожен дозвіл. Щоб ці логістичні ланцюжки були спрямовані на те, щоб Україна отримувала все те, що їй необхідно. Таким чином ми побачимо зміни на лінії фронту, і зміниться траєкторія цього конфлікту”, — зазначив Джердж.

Він також прокоментував рекомендаційне рішення Парламентської асамблеї країн НАТО, яка закликала посилити підтримку України, зокрема коштом далекобійних ракет, систем ППО, винищувачів, збільшити військову, фінансову, гуманітарну допомогу та прискорити прийняття України до Альянсу.

“Парламентська асамблея НАТО — це представники парламентів 32 країн-членів і 15 країн-партнерів НАТО, зокрема й України. Це рекомендаційне рішення, воно більше спрямоване на інформаційну компоненту, але це також і сигнал парламентам країн НАТО, що є така спільна думка. [Заклик до прийняття України в блок] може прискорити процес. Мені здається, це один зі способів дуже вдалого вирішення цього конфлікту. Уявіть собі 24 лютого 2022 року, якби на початку лютого Україну прийняли в НАТО. Можливо, це 24 лютого не настало б, тому що Росія подумала б, а чи варто починати війну проти країни Альянсу. Наш приклад допоміг Швеції та Фінляндії швидше вступити в блок, зрозуміти, що потрібен серйозний захист. Ми це теж розуміємо. І сьогодні співпраця з НАТО дуже масштабна, як ніколи. Думаю, що, можливо такими геополітичними зрушеннями, в принципі, припинити війну”, — сказав він.

Заступник генсека альянсу Борис Руге закликав країни НАТО “збивати російські ракети та дрони, які пролітають над їхньою територією”. Однак його заява не знайшла загального консенсусу. Джердж вважає, що Альянс має бути твердішим у своїх позиціях і може вжити інших заходів для стримування РФ.

“Заява заступника генсека дуже зрозуміла, прозора, він закликав посилити протидію і не чекати дозволу зі штаб-квартири захищати свої кордони. Але хотілося б і зусиль гуманітарного характеру, про який він говорив. Мова про протидію інформаційному впливу, пропаганді, тим силам, які засилає [РФ] у країни Заходу для дестабілізації. Посилення візового контролю, зменшення видачі віз росіянам, тому що разом зі звичайними людьми та дисидентами на Захід проникають групи впливу, які дестабілізують ситуацію”, — зазначив він.

Голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер заявив, що керівництво найбільших західних компаній повинне бути готовим до умов війни та відповідним чином налаштувати свої виробничі та розподільчі лінії.

“Загалом потрібно мати можливості сьогодні й плани розширити виробництво, збільшити свій потенціал у майбутньому. Для Заходу, для демократичних країн це виглядає трохи по-іншому, ніж для диктаторських держав. Такі країни швидше перебудовуються на “військові рейки”. За демократії потрібні заохочення, економічний ефект, бажання самого бізнесу робити те чи інше. Держава намагається зацікавити різними можливостями, кредитами те чи інше виробництво для того, щоб посилити власну армію і свою безпеку. У плані швидкості, мені здається, європейські країни відстають від Росії. У перспективі, якщо Європа включиться в роботу, то її економічний потенціал значно більший. І в якості озброєнь, і в ефективності, і в кількості складників”, — зазначив Джердж.

Нагадаємо, Україна представила країнам НАТО детальну інформацію про російський удар по Дніпру новою балістичною ракетою 21 листопада.

Світ