Що буде після “Орешника”: Україна розповіла членам НАТО про російську балістику — на які рішення варто очікувати від Європи та США

27 листопада 2024 р. 16:22

27 листопада 2024 р. 16:22

26 листопада, у штаб-квартирі НАТО відбулося надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО, скликане з ініціативи української сторони у відповідь на застосування Росією проти України нової балістичної ракети середньої дальності (БРСД) “Орешник-Кедр”. Українська сторона представила детальну інформацію щодо удару БРСД по Дніпру 21 листопада.

Напередодні Парламентська асамблея (ПА) НАТО на пленарній сесії в Монреалі (Канада) ухвалила резолюцію із закликом надати Україні ракети середньої дальності, здатні бити на відстань від 1000 до 5500 км. Зокрема, йдеться про ракети Tomahawk.

Україні потрібні далекобійні ракети, винищувачі та системи ППО

Про ракети середньої дальності Tomahawk просив президент України Володимир Зеленський у плані перемоги. Вони б’ють на відстань від 1000 до 5500 км. За словами депутата Верховної Ради Єгора Чернєва, пункт про ракети в резолюції Парламентської асамблеї НАТО “створює юридичну основу” для їх передачі.

Також ПА НАТО закликала країни коаліції якнайшвидше прийняти Україну до Альянсу, наростити військову, фінансову та гуманітарну підтримку України, а також забезпечити своєчасне постачання боєприпасів і сучасних систем озброєння.

“Асамблея закликає уряди та парламенти держав-членів Альянсу наростити політичні та практичні зусилля, щоб допомогти Україні отримати запрошення і якомога швидше стати 33-м членом НАТО. Закликаємо посилити санкційну політику проти РФ і КНДР, щоб підвищити ціну за їхню співпрацю в агресії проти України, а також надати Україні всі засоби, зокрема ракети середньої дальності, для самозахисту й стримування подальшої агресії”, — йдеться в резолюції Парламентської асамблеї НАТО.

Екстрене засідання Ради Україна — НАТО відбулося 26 листопада в онлайн-форматі під головуванням заступника генерального секретаря Альянсу Бориса Руге. Воно було ініційоване Україною у відповідь на застосування Росією експериментальної балістичної ракети середньої дальності (БРСД) 21 листопада по Дніпру. У пресслужбі НАТО повідомили, що до роботи ради через відеозв’язок долучилися високопосадовці — українські військові чиновники.

“Під час зустрічі союзники по НАТО підтвердили свою підтримку Україні. Атака на Дніпро розглядається як чергова спроба Росії тероризувати цивільне населення України та залякати тих, хто підтримує Україну, яка захищається від незаконної й неспровокованої агресії Росії. Як раніше зазначила речниця НАТО Фара Дахлалла, “розгортання цього потенціалу не змінить перебіг конфлікту і не утримає союзників по НАТО від підтримки України”, — йдеться в релізі Альянсу.

Українські представники зробили для союзників детальний брифінг про атаку Росії, використання нового типу озброєння, його характеристики та цілі, яких прагнула досягти держава-агресор. Українські спікери донесли свою оцінку наслідків цієї атаки для євроатлантичної безпеки та потенційних ризиків, і закликали посилити протиповітряну оборону України додатковими системами.

Українська сторона підкреслила, що цей удар був спрямований на залякування союзників і був спробою вплинути на їхню рішучість продовжувати підтримку України. У такий спосіб Росія намагається вплинути на окремих союзників, щоб ті переглянули рішення про надання дозволу на використання Україною далекобійної зброї для ударів по військових об’єктах на території РФ.

“Держави-члени НАТО рішуче засудили дії РФ, заявивши, що такий крок є черговою ескалацією з боку Кремля. Вони запевнили, що жодні агресивні дії Росії не вплинуть на їхню позицію щодо підтримки України. Союзники наголосили, що єдиною адекватною відповіддю на цей виклик буде прискорення та збільшення постачання Україні необхідного озброєння та військової допомоги”, — повідомили в Місії України при НАТО.

Засідання пройшло під головуванням виконувача обов’язків заступника генерального секретаря НАТО Бориса Руге. Наступне засідання ради має відбутися під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, яка відбудеться 3-4 грудня.

21 листопада РФ атакувала Дніпро ракетами різних типів повітряного та наземного базування. Путін увечері того ж дня виступив із телезверненням до росіян і заявив, що Росія завдала удару по Дніпру новою балістичною ракетою середньої дальності під назвою “Орешник”. Низка партнерів України різко засудили такі дії РФ.

Думки експертів

Які результати скликання Ради Україна – НАТО? Чи може Україна розраховувати на збільшення допомоги від держав-членів Альянсу? Що означає ухвалення резолюції про надання Україні ракет середньої дальності та чи зроблять партнери реальні кроки? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Марія Мезенцева-Федоренко , голова постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ);
• Сергій Джердж , голова Громадської ліги “Україна — НАТО”;
• Ігор Рейтерович , політолог;
• Микола Маломуж , генерал, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України.

МАРІЯ МЕЗЕНЦЕВА-ФЕДОРЕНКО: Використовувати далекобійні ракети — абсолютне право України на самозахист

— Україна вже має довгоочікуваний дозвіл від США завдавати удари по території РФ ракетами ATACMS, а також від Британії та Франції щодо застосування їхніх спільних ракет Storm Shadow/SCALP.

Дуже важливо, щоб усі наші партнери розуміли, що Росія нагнітає ситуацію. Особливо, наші колеги з Німеччини, які на найвищому політичному рівні досі іноді очікують, що такі ескалації можуть припинитися, не надаючи Україні далекобійної зброї у вигляді ракет TAURUS.

Партнерам важливо продовжувати робити заяви, що використовувати далекобійні ракети — абсолютне право України на самозахист. Не ми почали цю агресію. Ми обороняємося і захищаємо цивільне населення. Сили оборони України мають бути озброєні ракетами, які можуть діставати до “центрів зла”, звідки вилітають літаки з боєприпасами.

Україні важливо розширювати власне виробництво далекобійного озброєння. Цю мету заявлено в плані внутрішньої стійкості України, який президент Володимир Зеленський представив 19 листопада у Верховній Раді. Президент озвучив цифри про потенційне українське виробництво ракет — 3 тис. Нам важливо виробляти до 3-8 ракет на день, і це дуже складно через компоненти, логістику, безпекові питання щодо розміщення таких виробництв.

Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію із закликом надати Україні ракети середньої дальності. В асамблеї працюють представники парламентів 33 країн НАТО. На рівні парламентаріїв важливо ухвалювати такі резолюції, тому що це створює важливий політичний тиск на уряди цих країн.

СЕРГІЙ ДЖЕРДЖ: Рішення Парламентської асамблеї НАТО має рекомендаційний характер

— Парламентська асамблея являє собою платформу, в якій беруть участь парламентарії країн-членів НАТО і близько 15 країн-партнерів. Рішення про необхідність надання ракет не є обов’язковим і має рекомендаційний характер. Але парламентарії держав, які підписали цю резолюцію, тепер роз’їдуться по домівках, прийдуть у свої парламенти й, ми сподіваємося, ініціюватимуть просування цього рішення.

Ухвалення такої резолюції — важливий крок. Мені здається, що навіть якщо ми на сьогодні розглядаємо тільки медійну частину, а не практичну, то такий інформаційний вплив — це теж дуже важливо.

Парламентська асамблея не вперше наголошує на підтримці та прагненні України стати членом НАТО. І це тільки переконує нас у тому, що це розуміння є серед парламентаріїв різних країн. Ми маємо найрізноманітніші форми співпраці з Альянсом, тому наступний крок – це саме членство.

Екстрене засідання Ради Україна — НАТО мало ознайомчий характер. Присутні вислухали інформацію від українських військових і тепер важливо очікувати подальших практичних кроків від Альянсу. Можливо, більш детально це буде обговорюватися на наступній зустрічі міністрів закордонних справ у рамках НАТО, яка відбудеться 3-4 грудня.

Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте заявив про те, що зараз необхідно змінити траєкторію конфлікту. Я вважаю, з боку НАТО мають наступити конкретні дії — постачання Україні озброєнь, яких вона гостро потребує. Потрібен паритет із Росією. У РФ більше гармат, снарядів і більше можливостей тероризувати фактично всі області України, а нам практично нічим відповісти на це.

Я бачу зміну траєкторії конфлікту в тому, щоб боротися за кожен дозвіл про надання тих чи інших видів військової допомоги. Логістичні ланцюжки мають бути спрямовані на те, щоб Україна отримувала все, що необхідно. Таким чином ми побачимо зміни на лінії фронту і зміниться траєкторія цього конфлікту.

Заступник генсека Альянсу Борис Руге закликав країни НАТО збивати російські ракети та дрони, які пролітають над їхньою територією. Однак його заява не знайшла загального консенсусу. НАТО має бути твердішим у своїх позиціях і може вжити інших заходів для стримування РФ.

Необхідно протидіяти російському інформаційному впливу і тим силам, які засилає РФ у країни Заходу для дестабілізації. Посилення візового контролю, зменшення видачі віз росіянам — це один зі способів.

ІГОР РЕЙТЕРОВИЧ: Російський шантаж призводить до діаметрально протилежних результатів

— Росія створила черговий виклик, використовуючи нові види озброєнь, і на це має бути відповідна реакція. Я думаю, що насправді ці питання вже попередньо обговорювалися. Сьогодні у країн НАТО і країн Європейського Союзу немає іншого виходу, окрім як чим посилювати підтримку України.

Неадекватні дії з боку РФ несуть глобальну загрозу, оскільки це суто політична демонстрація. Це не якісь просто військово-технічні моменти, а спроба налякати та здійснити шантаж. Такі дії мають отримати відповідну відповідь.

Відповідь має бути релевантна до виклику — надання нових систем протиповітряної оборони та збільшення постачання далекобійної зброї в Україну. Як правильно сказав один із представників, НАТО має бути готове на перспективу завдавати превентивних ударів по російських збройних силах, якщо ті збиратимуться нападати на країни Альянсу. Щойно агресор зробить перший крок — НАТО має одразу відповісти й це не має бути якесь стримування.

В такому випадку відповіддю зараз будуть постачання Україні нових систем протиракетної оборони та нових наступальних систем, що дозволить просто відвернути увагу Росії від тих ударів, які вона здійснює по Україні.

В України немає причин сумніватися в підтримці з боку партнерів, але зараз її мають посилити максимально демонстративно. Росія має зрозуміти, що ці ігри та шантаж, яким вона займається, призводитимуть до діаметрально протилежних результатів. Підтримка України навпаки буде посилена.

МИКОЛА МАЛОМУЖ: США навряд чи передадуть Україні ракети Tomahawk

— Найближчим часом малоймовірно, що Україні передадуть ракети середньої дальності Tomahawk. Таке рішення мають ухвалювати США, а президент Джо Байден на це вже не піде. Він виділяє Україні ту допомогу, яку вже раніше пообіцяв. Крім того, він зробив запит на 24 млрд доларів допомоги Україні, щоб до інавгурації обраного президента Дональда Трампа їх можна було виділити. Але це ще під питанням — невідомо, як проголосує Конгрес.

Ми будемо ставити питання про надання ракет Tomahawk, але я думаю, що до інавгурації Дональда Трампа цього рішення не буде. Сам Трамп не піде на такий крок.

На засіданні Ради Україна — НАТО обговорювалася підтримка засобами протиповітряної оборони. Йдеться про IRIS-T, і, можливо, ще кілька систем Patriot і SAMP/T. Ця тема дуже важлива, тому що ці комплекси закриють наше небо, особливо великі міста, від балістики та крилатих ракет.

Також нам можуть передати інші засоби протиповітряної оборони: зенітно-ракетні системи, потужні радіолокаційні станції. Це реально допоможе фронту, допоможе захистити цивільне населення та енергетичну інфраструктуру.

Світ