Членство в НАТО, претензії Росії, мирні домовленості: що вплине на відправлення миротворців в Україну

07 січня 2025 р. 16:58

07 січня 2025 р. 16:58

Президент України Володимир Зеленський заявив, що миротворчий контингент на території України не може бути альтернативою членству в НАТО. Він підкреслив, що для успішної реалізації цієї ідеї Україні необхідно отримати підтримку більшої кількості європейських лідерів. У Європі ж поновилися дискусії з цього питання.

Що говорять у ЄС про миротворців для України

Ідею відряджання європейського військового контингенту в Україну вперше висловив президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року. Тоді багато лідерів країн Європейського Союзу не підтримали її.

Останнім часом дискусії про введення в Україну миротворців поновилися. Наприклад, у Німеччині цю ідею почали активніше обговорювати напередодні парламентських виборів. Кандидат у канцлери від Християнсько-демократичного союзу (ХДС), що лідирує за рейтингами, Фрідріх Мерц заявив, що готовий розглянути участь Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) у цій ініціативі. Його колеги по партії вважають це обов’язком Берліна, але Німеччина повинна діяти в рамках ЄС і НАТО.

“Німеччина, як найбільша економіка в Європі, має бути готовою зробити свій внесок у забезпечення миру та архітектури європейської безпеки. Ефективним і, з огляду на наші обмежені матеріальні та людські ресурси в Європі, реалістичним залучення миротворчих сил буде лише в тому разі, коли миротворчість буде включена до архітектури європейської та трансатлантичної безпеки, а отже, і до НАТО, оскільки тоді Україна опиниться під ядерним щитом”, — заявив експерт ХДС із зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер в інтерв’ю німецькій газеті Neue Osnabrück Zeitung.

Розміщення миротворців має бути частиною шляху України до НАТО, але не має стати заміною Північноатлантичному альянсу. Крім того, для ефективної реалізації цієї ідеї потрібне залучення якомога більшої кількості європейських країн, акцентував президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

“Ми підтримуємо таку ініціативу [розміщення миротворчого контингенту в Україні], але однієї Франції недостатньо. Ми б не хотіли, щоб це були одна-дві країни. Я думаю, що і Велика Британія підтримуватиме такий крок, і деякі інші країни, про які ми домовлялися вголос не говорити. Вони поки що не хочуть говорити про це публічно, бо бояться впливу Росії. Але сама ця ідея прозвучала на нашій зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном і [новообраним президентом США Дональдом] Трампом у Франції. Я побачив, що Трамп позитивно ставиться до цієї ініціативи”, — розповів Зеленський.

На думку експертів, саме Дональд Трамп підштовхнув ЄС до відновлення дискусії щодо відправлення миротворців до України своїми заявами, що європейці не повинні повністю покладатися на Вашингтон у плані власної безпеки.

Але те, який вигляд матиме миротворча місія в Україні, залежить від того, на яких умовах підпишуть можливий мирний договір.

“Тут не йдеться про введення військ для здійснення якихось операцій на території України. Йдеться про спостереження за виконанням тих угод, які можуть бути досягнуті. У такого роду практиці потрібна згода обох сторін. І має бути розуміння з обох сторін, що вони довіряють військовослужбовцям, які здійснюватимуть це спостереження, і що їхні оцінки сприйматимуть серйозно”, — пояснив президент громадської організації “Українська асоціація зовнішньої політики” Володимир Хандогій .

У грудні агентство Reuters із посиланням на офіційних осіб та експертів представило проєкт, який вигляд може мати миротворча місія ЄС в Україні. Імовірно, у ній візьме участь коаліція з п’яти-восьми країн, загальна чисельність військових може становити до 100 тисяч осіб.

Раніше повідомлялося, що Рим готовий взяти участь у миротворчій місії для забезпечення безпеки України після укладення перемир’я.

Як перспективу введення миротворчих військ оцінюють експерти

У якому форматі можливе введення миротворчих військ на територію України? Чи погодиться на це Росія? Чи вистачить європейським країнам рішучості на те, щоб відправити в Україну свій військовий контингент, і які можуть бути альтернативи? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Володимир Фесенко , політолог;
• Денис Кузьмін , експерт Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова;
• Сергій Джердж , голова Громадської ліги “Україна — НАТО”.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: РФ не погодиться на миротворців із країн НАТО

— Брати участь у війні в нинішній фазі, у бойових діях війська країн НАТО точно не будуть, оскільки пряме зіткнення НАТО і Росії може призвести до ядерної війни.

Одна справа, коли Росія воює тільки з Україною, а країни НАТО нас підтримують. Інша справа, якщо безпосередньо починають воювати між собою країни НАТО і Росія — тоді велика небезпека того, що конфлікт досить скоро переросте в ядерну війну. Це взаємне знищення. Причому знищення не тільки сторін, що воюють, — величезна проблема може виникнути для всього світу й існування людської цивілізації. Ризик ціни прямого військового зіткнення між НАТО і Росією розуміють обидві сторони.

Розміщення військового контингенту на території України можливе тільки після закінчення військових дій. Це має бути предметом домовленостей і частиною мирної угоди.

Миротворчий контингент має спостерігати за припиненням вогню — про це мають домовитися Україна, Росія і та сторона, яка виступатиме в ролі посередника або ініціатора переговорів. У цьому випадку, найімовірніше, це будуть Сполучені Штати. Якщо всі три сторони погодяться, що в ролі миротворців виступатимуть європейські країни, країни НАТО, тоді вони зможуть виконувати цю функцію.

Водночас Росія навряд чи погодиться на такий варіант, тому що вона розглядає будь-яку європейську країну, особливо члена НАТО, як союзника України. РФ може відмовитися від того, щоб у ролі миротворця була держава-член Альянсу. Цей варіант відповідає інтересам України, і якщо на ньому наполягатиме президент США Дональд Трамп, тоді це буде форма переговорного тиску на Росію. Але чи вдасться домовитися? На мій погляд, поки що це дуже велике питання, на яке немає відповіді.

Росія точно не погодиться, щоб у цій ролі виступали країни НАТО. Ми ж навряд чи погодимося, наприклад, на те, щоб таку роль виконували Білорусь або Китай. Я допускаю, що може бути якийсь миротворчий контингент під егідою ООН. У такому разі має бути рішення Ради безпеки ООН і відповідне фінансування. І, найімовірніше, це буде контингент із нейтральних країн.

Після вторгнення Росії в Україну у 2014 році та укладення двох Мінських угод (у вересні 2014 року і в лютому 2015-го) про припинення вогню на Донбасі функцію контролю виконувала місія ОБСЄ (Організація з безпеки та співробітництва в Європі). Можливості та мандати місії ОБСЄ були обмежені, реального контролю за припиненням вогню вони не здійснювали, тому були постійні порушення. Після підписання других Мінських угод було, по-моєму, понад 40 тимчасових припинень вогню, які тривали по кілька днів.

Альтернатива нинішнім миротворцям — надання гарантій безпеки для України на майбутнє. Тут Україна має право домовлятися з тими країнами, які погодяться на розміщення їхнього військового контингенту на її території. Тоді нам доведеться змінювати Конституцію, оскільки розміщення на постійній основі іноземних військ вимагає відповідних змін основного закону України. Але думаю, що якраз щодо цього в українського суспільства консенсус буде.

У перспективі можливе створення такого собі оборонного альянсу всередині Євросоюзу. Тісна співпраця України з таким альянсом може бути найімовірнішим сценарієм зміцнення оборонного партнерства України з низкою європейських країн.

Також важливим є те, на чому акцентував президент Володимир Зеленський, що припинення вогню та ідея розміщення миротворців не означає, що Україна відмовляється від перспективи членства в НАТО. На жаль, можливий варіант, коли й американська сторона у вигляді нової адміністрації Трампа, і вже тим більше Росія можуть ставити питання, що умовою припинення вогню має бути відмова України від перспективи членства в НАТО. Ця проблема буде викликом для нас на майбутніх переговорах. Українська сторона має зараз разом з європейськими партнерами скоординовано виступати за те, щоб Росія не розігрувала версію блокування перспективи членства України в НАТО.

ДЕНИС КУЗЬМІН: Без формального перемир’я введення миротворців неможливе

— Ідея введення миротворчих сил на територію України хоч і сира, але обговорюється вже давно. Реалізація можлива, якщо досягнуто певних мирних угод, дотримання яких ці сили й забезпечуватимуть.

Миротворці — це не війська інших країн, які вступають у війну на нашому боці. Це зовсім інший підхід. Однак, без формального перемир’я або початку реалізації мирного плану, ця ідея нездійсненна.

Наприклад, введення миротворців із Франції, Польщі чи Швеції на територію України може бути сприйняте Росією як загроза і стати легітимною метою для атак. Можливо, вони могли б узяти на себе охорону західних кордонів України, щоб вивільнити українські війська для інших завдань. Звичайно, малоймовірно, що вони захочуть опинитися на лінії фронту.

Європейці зараз намагаються показати свою рішучість, але все це поки що на рівні ідей. Неясно, які країни можуть брати участь, які будуть процедури й, головне, під чиїм мандатом діятимуть ці сили. Єдиний легітимний орган, який міг би дати такий мандат, — це Рада Безпеки ООН, але через позицію Росії, яка досі є членом цієї структури, це малоймовірно.

Якщо ж миротворчі сили стануть частиною домовленостей, скажімо, за участю США, то така ініціатива може отримати реальне підґрунтя. Але зараз першочергові питання — це постачання озброєнь і засобів ППО, яких Україна гостро потребує.

Демонстрація рішучості з боку Європи — важливий сигнал, але не варто плекати ілюзій. Політичне рішення — одне, а реальне виділення коштів і військ — зовсім інше.

Також важливо розуміти, що рішення може ухвалити не весь ЄС, а кілька країн. Це, з одного боку, спрощує процес, з іншого — дозволяє зосередити зусилля. Такі сили можуть стати символом гарантій для України, особливо в умовах невизначеності з членством у НАТО.

Європейці підкреслюють, що без формальної згоди Росії вони не готові діяти, тим паче направляти миротворців на фронт. Їхнє завдання — забезпечити технічну підтримку і навчання. Хоча Європа демонструє готовність допомогти Україні, вона також постала перед труднощами, спричиненими війною та відсутністю дешевих російських енергоносіїв.

СЕРГІЙ ДЖЕРДЖ: Розміщення миротворчих військ уздовж нинішньої лінії розмежування — це програшний варіант

— Якби така міжнародна місія розміщувалася вздовж кордонів України, визнаних на міжнародному рівні, і допомагала захищати та повертати нашу територію, це було б позитивним кроком. Така зона безпеки вздовж кордону України з Росією могла б принести певну стабільність.

Однак якщо говорити про замороження конфлікту і розміщення військ окремих країн уздовж нинішньої лінії зіткнення, то це програшний варіант. Ми бачимо приклад Кореї, де вже 70 років існує лінія розмежування, і ситуація залишається незмінною. Це не принесло полегшення корейському народу, а, навпаки, посилило проблеми. На півночі через комуністичну ідеологію ситуацію доведено до абсурду — це окрема тема. Точно так само може статися з жителями Донбасу і Криму. Це буде втратою людей і територій.

Крім того, ми спостерігаємо, як у демократичних країнах регулярно змінюється влада. Приходять нові лідери з новими планами та баченням, як це сталося в США. Наприклад, якщо місію очолить Італія або Франція, то за кілька років нова влада в цих країнах може прийняти рішення відкликати свої сили. Тоді лінія зіткнення залишиться без захисту й Україна знову виявиться вразливою.

Такі ініціативи окремих країн, на жаль, не мають сили рішень Ради Безпеки ООН. А в нинішніх умовах, коли Росія має право вето, такі рішення неможливі. Реформа ООН — це справа майбутнього, і сьогодні відсутній механізм для незалежних від політичної кон’юнктури рішень.

Якщо ж миротворчі війська підуть, Україна знову виявиться втягнутою у війну, а Росія за цей час може зміцнити свої позиції, домогтися пом’якшення санкцій і використати заморожування конфлікту у своїх інтересах. Такий розвиток подій зробить відновлення війни ще більш руйнівним — як для нас, так і для Європи.

До питання використання миротворчих військ на території України потрібно підходити вкрай обережно, щоб уникнути негативних наслідків.

Світ