У Британії оприлюднено зізнання шпигуна, який у 1930-х роках перейшов на бік Союзу (ВІДЕО)

16 січня 2025 р. 10:50

16 січня 2025 р. 10:50

У стенограмах та інших документах, що відносяться до 1960-х років, докладно описується, як Гарольд «Кім» Філбі, який помер у Радянському Союзі в 1988 році, зізнався у зраді своєму другові й колезі по британській розвідці MI6 Ніколасу Елліотту.

Частина документів, оприлюднених у вівторок, являє собою розшифровку розмов між двома чоловіками, таємно записаних у той час MI6.

Протягом багатьох років Філбі був високопоставленим співробітником Секретної розвідувальної служби (SIS або MI6), і його пророкували на роль її майбутнього шефа.

Але 9 січня 1963 року у квартирі MI6 у Бейруті (Ліван) 51-річний Філбі заявив Елліотту, що готовий зізнатися в тому, що з 1930-х років працював агентом на СРСР.

Філбі сказав Елліотту, що він, імовірно, не розповів би нікому іншому, «і коли ви самі сказали мені, що вірите доказу проти мене, це стало вирішальним фактором. Це була, так би мовити, сенсація».

Шпигун додав у записі, що «майже 28 років виношував у голові цей момент, що врешті-решт з'являться неспростовні докази».

Філбі сказав Елліотту: «Я справді відчував величезну відданість МІ-6, до мене ставилися дуже, дуже добре, і я здобув кілька справді чудових друзів. Але головне натхнення було на іншому боці».

У своєму звіті Елліотт зазначив про Філбі: «Якби він міг прожити своє життя заново, він, імовірно, поводився б точно так само».

Хоча врешті-решт він визнав себе подвійним агентом, у його зізнанні було багато неправди й ухилень, ідеться в розсекречених документах, зокрема й те, що він перестав шпигувати для КДБ у 1946 році, хоча насправді він завжди працював на них.

Кембриджська п'ятірка

За два дні після їхньої розмови Філбі знову зустрівся з Елліотом і передав йому надрукований на шести сторінках звіт про своє вербування і роботу з комуністами. Незабаром після цього він втік російським пароплавом і дезертирував до Москви.

Стенограми є частиною групи раніше цілком таємних файлів MI5, переданих до Національного архіву, що охоплюють ранні роки роботи служби безпеки, починаючи з часів Першої світової війни і закінчуючи 1970-ми роками.

Філбі був членом Кембриджської шпигунської групи, або Кембриджської п'ятірки, разом із Дональдом Макліном, Ґаєм Берджесом, сером Ентоні Блантом і Джоном Кернкроссом. Їх так назвали тому, що всі вони були завербовані радянськими агентами під час або після навчання в Кембриджському університеті.

У наступні роки ці п'ятеро осіб обійняли високі пости у Вайтхоллі, британській розвідці та Міністерстві закордонних справ. Шпигунська мережа діяла з 1930-х до 1950-х років, під час Другої світової війни і початку холодної війни.

Першими були розкриті Маклін і Берджесс, які втекли в Росію 1951 року, щоб уникнути викриття як шпигуни; американські шифрувальники були близькі до того, щоб розшифрувати секретні повідомлення, які Маклін надсилав, перебуваючи у Вашингтоні під час Другої світової війни.

У результаті підозри впали на Філбі, і він був змушений покинути MI6. Пізніше Філбі розповів Елліотту, що попередив Макліна про те, що його збираються заарештувати.

Загадковий Філбі

Однак служба безпеки, МІ-5, не змогла довести його провину, і 1956 року його без зайвого галасу взяли в МІ-6 і відправили в Бейрут працювати близькосхідним кореспондентом газети The Observer.

Наприкінці 1962 року з'явилися нові докази, і глава МІ-6 Дік Вайт відправив Елліотта на зустріч із Філбі в Лівані.

Інші документи свідчать про те, що слідчі МІ-5 були спантеличені Філбі: дізнавачі були переконані в його винуватості, але не могли надати переконливих доказів.

Зрештою головний дізнавач MI5 Джим Скардон поговорив із Філбі, але сказав, що знайшов його «більш загадковим, ніж будь-коли».

Згідно з розсекреченими документами, Скардон висловив здивування з приводу того, що Філбі був ще більше засмучений тим, що його звинуватили в шпигунстві. Далі він пояснив, що його навчання в SIS дало Філбі здатність зберігати спокій на обличчі.

Співробітники MI5 тоді визнали, що в них немає нічого, що могло б підтвердити їхні підозри, і написали, що продовжуватимуть стежити за діяльністю Філбі.

Ентоні Блант, який став хранителем картин королеви і видатним мистецтвознавцем, остаточно зізнався у своїй зраді 1963 року. Він співпрацював із владою в обмін на імунітет, який дозволив йому залишатися на посаді до виходу на пенсію 1972 року.

У 1964 році Джон Кернкросс зізнався у шпигунстві, але не був притягнутий до відповідальності. Він не був публічно названий п'ятою людиною в шпигунському угрупованні, поки не був згаданий у двох книгах, написаних колишніми агентами КДБ у 1990 і 1995 роках.

Світ