У США стає вірусним написаний у 1940-х роках «Довідник із саботажу»

06 лютого 2025 р. 11:38

06 лютого 2025 р. 11:38

Після інавгурації Дональда Трампа в січні десятки тисяч людей завантажили «Польовий довідник із простого саботажу» — посібник, написаний агентом американської розвідки в 1944 році для допомоги союзникам під час Другої світової війни. Його популярність зросла на тлі зростаючого протистояння широких мас населення виконавчим указам нового президента.

Trump resistance? A 1940s US sabotage manual goes viral
https://t.co/02EJAIp44N pic.twitter.com/M4yIwczS5G

У 2017 році, коли Дональда Трампа вперше було обрано президентом США, антиутопічний трилер Джорджа Орвелла «1984» несподівано повернувся на вершину списків бестселерів, оскільки читачі виявили новий апетит до роману, в якому досліджується, як використання тоталітарним урядом «подвійної мови» фатально руйнує поняття правди.

Вісім років по тому повернення Трампа в Білий дім підігріло інтерес до ще одного видання десятирічної давності, цього разу зі сфери нехудожньої літератури.

«Польове керівництво із простого саботажу» було випущено 1944 року Управлінням стратегічних служб США (OSS, попередником ЦРУ), і 1 лютого стало найпопулярнішою книжкою на Project Gutenberg, найбільшій у світі платформі для завантаження безоплатних електронних книжок із відкритих джерел та суспільного надбання.

Американські шпигуни використовували цей посібник, коли діяли в Європі наприкінці Другої світової війни.

«Воно призначалося для наземних оперативників OSS, щоб вербувати і навчати громадян на окупованій території і навчати їх простих і ефективних методів саботажу, зводячи до мінімуму ризик бути спійманим», — каже Саймон Віллметс, доцент кафедри вивчення розвідки в голландському Лейденському університеті.

В останній тиждень січня 2025 року було здійснено 158 421 скачування 80-річного документа. А 2 лютого за один день було здійснено 34 000 завантажень.

За кількістю завантажень цей посібник, написаний колишнім директором OSS Вільямом Донованом, обігнав класику літератури, включно з «Ромео і Джульєттою» Шекспіра, «Мобі Діком» Германа Мелвілла і «Алісою в країні чудес» Льюїса Керолла.

За словами Віллметса, 20-сторінкова публікація, розсекречена ЦРУ 2008 року, «це просто документ, у якому сухо і бюрократично викладаються звичайні диверсії, на відміну від великих складних операцій, як-от підрив заводу або мосту».

Громадяни-диверсанти

Згідно з керівництвом, «простий» саботаж може бути здійснений звичайними громадянами з використанням предметів повсякденного вжитку і «проведений таким чином, щоб була мінімальна небезпека поранення, виявлення і репресій».

У книзі докладно описано, як знайти можливості для дрібного саботажу в різних повсякденних ситуаціях, особливо на робочому місці, часто роблячи незграбні «помилки» або сіючи розбрат серед інших працівників.

Коротше кажучи, цей посібник «добре підходить для навчання тому, як стати некомпетентним на роботі», каже Віллметс.

Наприклад, залізничникам рекомендувалося друкувати кілька квитків на одне й те саме місце в поїздах, якими користувалися німецькі солдати, а секретарям — змушувати абонентів довго чекати або навіть «забувати» з'єднувати важливі дзвінки. Диверсантам, які працювали на важливих для німецьких військових дій заводах, рекомендували скидати цілі рулони туалетного паперу в унітаз, щоб заблокувати туалет.

Керівників заохочували «знижувати моральний дух» і виробництво, просуваючи неефективних працівників, нарікаючи на тих, хто добре справлявся з роботою, і знаходячи виправдання для марної трати часу.

«Проголошуйте "промови". Говоріть якомога частіше і довше. Ілюструйте свої "тези" довгими анекдотами та розповідями про особистий досвід. Ніколи не соромтеся зробити кілька доречних "патріотичних" коментарів», — йдеться в документі.

Тим часом співробітників нижчої ланки закликали скрупульозно дотримуватися правил компанії, щоб максимально уповільнити робочий процес.

«Наполягайте на тому, щоб усе робилося за "каналами". Ніколи не дозволяйте скорочувати терміни для прискорення ухвалення рішень», — радить довідник.

Загальна мета полягала в тому, щоб створити таку кількість дрібних перешкод на окремих робочих місцях, яка сповільнила б розвиток усієї економіки на окупованій території.

«Є історичні приклади успішного використання цього методу», — каже Роберт Довер, професор кафедри розвідки та міжнародної безпеки в британському Університеті Галла. До кінця Другої світової війни «на деяких виробничих підприємствах їм вдалося створити ненадійні двигуни, які прослужили менше, ніж звичайні», додає він.

Опозиція Трампу?

Ідея про те, що велика кількість дрібних жестів може об'єднатися в колективну силу, також відома як «війна бліх», яку вперше осмислив колишній китайський лідер голова Мао. «Є аналогія з блохами, які постійно повертаються на собаку і викликають масове роздратування», — каже Довер.

Можливо, для американської розвідки під час Другої світової війни це була незвична техніка. Але «в OSS унікальна історія з усіма цими цікавими творчими людьми, які висували безліч оригінальних ідей», — каже Віллметс. Донован також був автором керівництва для шпигунів, у якому детально описувалося, як придумати тимчасове маскування.

Тож не дивно, що ідея простого саботажу знаходить нову аудиторію у 2025 році, каже Віллметтс.

«Це керівництво вже було в тренді торік, ще до Трампа, коли говорили, що воно пов'язане з рухом "тиха відмова від роботи"», — каже він.

Але тепер, коли політичний ландшафт у США змінився, ця концепція здається привабливою для ще ширшої аудиторії. «Я можу зрозуміти, чим вона приваблива як для ультраправих, які хочуть боротися з істеблішментом, так і для препперів (виживальщиків), які хочуть жити в автономному режимі, а також для супротивників Дональда Трампа та Ілона Маска», — каже Довер.

Світ