Диверсії в Балтійському морі викликають питання про межі влади НАТО – FT

10 березня 2025 р. 14:12

10 березня 2025 р. 14:12

Балтійське море, яке одночасно перетинає близько 1500 великих суден, є переповненим морським шляхом і ключовим торговим коридором як для Європи, так і для Росії. Водночас мережа критично важливої інфраструктури моря зробила його привабливою мішенню для нової хвилі «гібридної війни», пише The Financial Times .

Трубопроводи та кабелі в мілководді Балтійського моря мають вирішальне значення для енергопостачання Європи та з’єднуючи країни Балтії з мережею Північної Європи.

Водночас з жовтня 2023 року в морі трапилось 11 випадків пошкодження кабелів. У відповідь НАТО збільшило свою військову присутність в акваторії.

Мотив диверсій поки що офіційно не встановлено, але міністр оборони Швеції Пол Йонсон не сумнівається, хто за цим стоїть.

«Головним винуватцем загалом була Росія. Ми звернули увагу на те, що Росія має схильність йти на великі політичні та військові ризики», — каже він, підкреслюючи, що йдеться в загальних рисах, а не про конкретні інциденти.

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен додала, що усвідомлення ролі Росії стає дедалі очевиднішим.

«Це не регіональне питання. Це частина агресії та загроз, які Росія становить для нашого способу життя», - зазначила вона.

Незважаючи на перспективу припинення вогню в Україні, європейські країни готуються до довготривалої конфронтації з Москвою — і Балтійське море цілком може стати новою точкою спалаху.

Водний шлях можна розглядати як привабливу ціль для будь-якої тактики ведення війни в сірій зоні — загрози, які вважаються нижчими за поріг офіційної війни.

Його жваві судноплавні шляхи та мережа підводної інфраструктури ускладнюють приписування будь-якої спроби диверсії конкретному суб’єкту. І більше 90% його міжнародних вод мілкіші за 150 метрів — до них легко дістатися, кинувши якорі.

Однак диверсійні інциденти викликають питання про межі влади НАТО та здатність альянсу захищати критичну інфраструктуру та узбережжя. Те, які дії будуть вжиті, матиме вирішальне значення для визначення відповіді Європи на російську агресію, особливо в світлі можливого виходу США з Атлантичного альянсу.

«Ми настільки сильні, наскільки ми готові щось зробити. У НАТО є всі можливості для демонстрації сили. Якщо ми не будемо цього робити, Путіну буде байдуже, якщо ми назвемо це озером НАТО», – вважає колишній  міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс.

Росія свою причетність до кожного інциденту заперечує. Попередній випадок диверсії в Балтійському морі — вибухи на газопроводах Nordstream між Росією та Німеччиною — досі розслідується. Найвідоміша теорія полягає в тому, що відповідальність несе Україна, але деякі європейські уряди підозрюють, що за саботажем могла стояти Росія.

Водночас, незважаючи на руйнівний вплив диверсійних подій, поки що вони були досить обмеженими. Всі кабелі передачі даних були швидко відремонтовані. Налагодження газових та електричних мереж потребує більше часу, але також дозволяє використовувати альтернативні маршрути. Розлив нафти, хоча і не є прямим актом саботажу, мав би зовсім інший масштаб.

Високопоставлені європейські посадовці після диверсії Nordstream заявили, що напад на критично важливу інфраструктуру може викликати зобов’язання НАТО про колективну оборону, відому як стаття 5. Однак вони були більш обережними в останні місяці після збільшення кількості інцидентів.

Але якщо такі акти саботажу залишаться безкарними, це ризикує спровокувати нові напади на важливі кабелі та трубопроводи поза Балтійським морем. Багато з найбільш критичних для Європи та США знаходяться в інших місцях, у Північному морі чи Атлантиці.

Розвідувальні служби Норвегії, найбільшого постачальника газу до ЄС і Великої Британії, попередили в лютому, що Росія, «імовірно», зробить спробу диверсії проти неї та її величезної кількості підводних трубопроводів.

Високопоставлений європейський чиновник попереджає: «Балтійське море — це лише початок».

Про те, як ЄС може ефективно боротися з «тіньовим флотом» Путіна, в статті « Росія влаштувала нову війну й одержала неочікувану відповідь » пише Володимир Кравченко .

Світ