Діалог США і Росії: що чекає на Україну після переговорів Трампа і Путіна

18 березня 2025 р. 23:03

18 березня 2025 р. 23:03

Сьогодні, 18 березня, відбулася телефонна розмова президента США Дональда Трампа і глави Кремля Володимира Путіна. За даними американських ЗМІ, переговори тривали понад дві години і були присвячені питанням припинення війни в Україні, територіальним питанням та енергетичній інфраструктурі.

Що обговорювали Трамп і Путін

Трамп і Путін під час телефонної розмови домовилися про початок руху до миру в Україні, заявили в Білому домі. Перші кроки включають припинення ударів по енергетичних та інфраструктурних об’єктах, а також технічні переговори щодо імплементації припинення вогню в Чорному морі, повного припинення бойових дій і встановлення постійного миру.

“Моя сьогоднішня телефонна розмова з президентом Росії Путіним була дуже хорошою і продуктивною. Ми погодилися на негайне припинення вогню щодо всієї енергетики та інфраструктури, розуміючи, що ми швидко працюватимемо над досягненням повного припинення вогню і, нарешті, припиненням цієї жахливої війни між Росією та Україною”, — написав Трамп у соцмережі Truth Social.

У Білому домі також зазначили, що Трамп і Путін обговорили необхідність досягнення миру і припинення війни в Україні. Обидва лідери погодилися, що “цей конфлікт має завершитися тривалим миром”.

За інформацією адміністрації Путіна, російська сторона висунула низку вимог у рамках запропонованого Трампом 30-денного перемир’я. Серед них — припинення мобілізації в Україні, а також припинення постачань іноземної військової допомоги та розвідувальних даних. Крім того, у Кремлі заявили, що “Трамп підтримав ідею Володимира Путіна організувати хокейні матчі в США і Росії між російськими та американськими гравцями, які виступають в НХЛ і КХЛ”.

У Кремлі стверджують, що Путін розпорядився припинити атаки на українські енергетичні об’єкти:

“Під час бесіди Дональд Трамп висунув пропозицію про взаємну відмову сторін конфлікту від ударів на 30 днів по об’єктах енергетичної інфраструктури. Володимир Путін позитивно відгукнувся на цю ініціативу і відразу дав російським військовим відповідну команду”.

Також російська сторона заявила про майбутній обмін полоненими між Україною і Росією у форматі 175 на 175 осіб. У Кремлі уточнили: “Крім того, як жест доброї волі буде передано 23 тяжкопоранених українських військовослужбовців, які перебувають на лікуванні в російських медичних установах”.

У рамках подальших зусиль із врегулювання конфлікту створюються експертні групи за участю представників США і Росії.

Минулого тижня в Саудівській Аравії відбулися переговори між делегаціями США та України. За їх підсумками президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна погодилася на 30-денне припинення вогню, яке поширюється на всю лінію фронту, а не лише на повітряний і морський простір. Переговори тривали понад вісім годин. Після зустрічі в Джидді США у спільній заяві з Україною зазначили, що негайно знімають паузу в обміні розвідданими та відновлюють військову допомогу Києву.

Різниця в підходах до взаємодії з Москвою між нинішньою адміністрацією США та попередньою є помітною. Вашингтон сподівається, що переговори допоможуть переконати Москву погодитися на 30-денне припинення вогню і наблизитися до укладення довгострокової мирної угоди.

Спецпредставник Путіна з міжнародного економічного співробітництва Кирило Дмитрієв заявив, що під керівництвом Трампа і Путіна світ нібито став “набагато безпечнішим”. Однак ця позиція викликає критику міжнародних експертів, оскільки бойові дії та обстріли цивільної інфраструктури України з боку Росії тривають.

Раніше Трамп стверджував, що “Росія готова до миру”, однак це твердження також викликало сумніви. Україна вже погодилася на запропоноване США припинення вогню, тоді як Путін заявив, що підтримує перемир’я, але російські війська продовжуватимуть бойові дії, поки не буде врегульовано “ключові для нього умови”.

Президент США розраховує на прогрес у мирному врегулюванні. За його натяками, можливе врегулювання може включати територіальні поступки з боку України та контроль Росії над Запорізькою атомною електростанцією. Ці припущення викликали різку критику з боку українських експертів та міжнародних спостерігачів.

Реакція Києва

Президент України Володимир Зеленський висловив бажання отримати більше інформації про телефонну розмову президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним.

“У нього була розмова, вони про щось говорили, ми з вами почули деякі деталі. Я хотів би почути більше деталей, тим більше що американська сторона пропонує нам усім зустрітися — не всім, а групам — на Близькому Сході. Я так розумію, що мається на увазі Саудівська Аравія”, — заявив Зеленський під час відеоспілкування з журналістами.

Президент підкреслив, що Київ підтримує будь-які ініціативи, які ведуть до тривалого та справедливого миру, однак для цього важливо розуміти, що саме обговорювалося.

“Ми і будемо підтримувати, але для того, щоб щось підтримувати, треба розуміти, що конкретно. Буде час у президента Трампа, він зайнята людина, буде час, він зателефонує у будь-який момент, у нього є телефон, не питання. Ми готові, проговоримо з ним наступні кроки”, — сказав Зеленський.

Він також наголосив, що деталі переговорів важливі для обговорення з партнерами, адже “у цій війні дві сторони — Росія та Україна. І без України домовлятися, мені здається, безрезультатно”.

За словами Зеленського, Сполучені Штати можуть обговорювати будь-які питання у рамках двосторонніх відносин із Росією, але домовлятися про Україну без її участі — неправильно і неефективно.

Перемир’я чи гра на час — думки експертів

Про наслідки телефонної розмови між Трампом і Путіним — в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

• Ігор Попов , експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”;
• Олександра Філіпенко , політологиня-американістка;
• Тарас Загородній , політтехнолог;”
• Олександр Леонов , виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”;
• Олег Постернак , політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки.

ІГОР ПОПОВ: Путін не може просто відмовити Трампу, як і припинити бойові дії проти України

— Сам факт того, що розмова відбулася, вже є сигналом. Якби до неї не було позитивної комунікації, якби сторони не знайшли хоча б якихось точок дотику, ця розмова просто не відбулася б. Її б відкладали, посилаючись на різні обставини.

Якщо сторони говорили дві години, то це явно не обмін ультиматумами — для цього стільки часу не потрібно. Це означає, що переговорні групи узгодили низку позицій: частина з них озвучена публічно, а частина залишиться в рамках подальшої комунікації.

Очевидно, що одне з ключових питань — це те, що буде донесено до України, адже без участі України неможливо ухвалити остаточні рішення.

Найближчим часом можна очікувати на закриті переговори між американською адміністрацією та українським керівництвом, під час яких обговорюватимуть деталі досягнутих домовленостей та їхню відповідність інтересам України.

В останні місяці українські далекобійні дрони продемонстрували значний ефект, зокрема й економічний. Удари по переробних заводах, великих об’єктах інфраструктури створили серйозні труднощі для Росії. Захищати такі об’єкти складно, і це стало одним з аргументів на переговорах. Однак домовитися про взаємне ембарго без України неможливо.

Американці можуть технічно блокувати атаки, наприклад, відключаючи цілевказівки для деяких ракет, але українські дрони вже здатні діяти автономно.

Ідея тимчасового мораторію на удари по морських і енергетичних об’єктах спочатку виходила від президента Зеленського. Пізніше США запропонували розширити ініціативу, включивши в неї і наземні бойові дії, а українська сторона підтримала цю ініціативу. Якщо зараз у переговорах з Росією зроблено крок назад і йдеться лише про зупинку авіаударів, то це теж позитивний сигнал, оскільки українські міста зможуть хоча б тимчасово уникнути нових атак. Можливо, це стане початком більш масштабного перемир’я.

Оскільки війна йде в Європі, участь європейських країн у врегулюванні конфлікту неминуча, адже в них є власні інтереси.

Одним із важливих питань залишається можливість розміщення іноземного військового контингенту на території України після закінчення бойових дій. Це не основна гарантія безпеки, але додатковий фактор, що стабілізує.

Росія традиційно виступає проти подібних ініціатив. Ймовірно, це питання вже обговорювалося, хоча не всі європейські країни готові брати участь у подібній місії.

Найефективнішою стабілізаційна операція буде за підтримки США — з їхніми авіаційними, радіоелектронними та супутниковими можливостями. Це може стати одним із пунктів переговорів: у якому форматі, коли і кого вводити, з яким озброєнням, під яким мандатом. Це лише один із безлічі аспектів складних переговорів, які зараз ведуться.

Американська адміністрація заявляє, що обидві сторони повинні йти на поступки. Однак для адміністрації Трампа цей процес, ймовірно, буде простішим, оскільки США фактично нічого не втрачають. Поступки мають робити Україна та Європа, тоді як Росія змушена буде відмовлятися від своїх вимог.

Водночас Кремль не може просто відмовити Трампу в реалізації його плану щодо зупинення війни. Однак і повністю припинити бойові дії без будь-яких поступок неможливо. Російські публічні вимоги останніх місяців завищені і виглядають неадекватно, наприклад: визнання анексії Запорізької та Херсонської областей. Очевидно, що Москві все одно доведеться йти на певні компроміси, якщо вона справді зацікавлена в завершенні війни.

На цьому етапі всі ухвалені рішення мають проміжний характер. Це можуть бути домовленості, але не остаточні рішення. Не секрет, що для української сторони доступ до Запорізької атомної електростанції був і залишається одним із ключових питань. Це найбільша в Європі АЕС, що відіграє важливу роль в енергетичному балансі України. Зиму вдалося пройти без серйозних відключень, але країна була змушена імпортувати значні обсяги електроенергії. Після війни очікується запуск великих програм відновлення економіки, що призведе до зростання енергоспоживання. У цьому контексті доступ до електроенергії, що виробляється Запорізькою АЕС, критично важливий для України.

Імовірно, США наполягатимуть на цій вимозі в переговорах із Росією. Питання може ставитися у двох варіантах: або Росія повністю залишає Енергодар, або створюються умови для відновлення енергопостачання України з обов’язковою присутністю українських фахівців на станції.

ОЛЕКСАНДРА ФІЛІППЕНКО: Залишається незрозумілим — хто з ким грає — Путін із Трампом чи навпаки

— Ліндсі Грем заявив, що Володимир Путін дійсно пошкодує, якщо грає з Дональдом Трампом, і якщо це всього лише гра. У цьому ж інтерв’ю Грем виголосив вельми цікаву фразу, яка перегукується із заявою Майка Волтса, радника з національної безпеки США. Він сказав: “Для мене Путін — хижак, і найкращий спосіб судити про нього — це не тригодинна зустріч”. Очевидно, це відсилання до зустрічі спецпредставника Стіва Віткоффа з Володимиром Путіним. І якщо Путін відмовиться припинити вогонь, це скаже йому все, що потрібно знати.

Наразі позиція американської адміністрації така: головне — домогтися 30-денного припинення вогню з можливістю його продовження і подальшого виходу на більш серйозні переговори про мир.

Дональд Трамп розраховує зробити Путіну пропозицію, від якої той не зможе відмовитися. Однак залишається питання: хто з ким грає? У цьому протистоянні сходяться дві протилежні стратегії — колишній офіцер КДБ 1980-х років і торговець нерухомістю на Мангеттені тих же років.

Зараз ситуація виглядає так, ніби у США далеко не найсильніші карти. Росія, навпаки, демонструє небажання йти на поступки: тривають бомбардування українських міст, гинуть люди. Крім того, Володимир Путін раптово одягнув військову форму і вирушив у Курську область — щось подібне відбувається вперше за три роки війни. Це можна розцінювати як прояв войовничої позиції Кремля.

Представники Білого дому натякають, що за зачиненими дверима розмова з Росією ведеться набагато жорсткіше, ніж це видається з боку. Однак наразі з американського боку звучить більше “пряників”.

Адміністрація Трампа скоротила діяльність групи по боротьбі з воєнними злочинами Мін’юсту, а Держдеп скасував контракт, який допомагав відстежувати випадки викрадення українських дітей.

Ці кроки виглядають дружніми відносно до Росії, але при цьому Білий дім запевняє, що ситуація розвивається в правильному напрямку.

Американці помітили, як Дональд Трамп і Джей Ді Венс чинили тиск на Володимира Зеленського під час його візиту до Білого дому, що навіть підвищило рейтинг українського президента в США. Тепер американське суспільство чекає аналогічного тиску і на Володимира Путіна.

Опитування показують, що громадяни побоюються занадто тісного зближення Трампа з Росією. І, попри впевненість Трампа у своїх високих рейтингах, він не може ігнорувати думку виборців, від якої зрештою залежить його політичне майбутнє.

ТАРАС ЗАГОРОДНИЙ: Путін зірве будь-які домовленості про припинення вогню

— Путін раніше позначив свої вимоги: припинення допомоги Україні, зупинка мобілізації, припинення підготовки української армії з боку Заходу. У цьому немає нічого нового. Далі він вимагатиме, щоб Україна відійшла, офіційно відмовилася від Донецької, Херсонської та Запорізької областей, а також від членства в НАТО. Це все в одному пакеті. Навіть якщо зараз цього не станеться, за будь-якого теоретичного перемир’я він продовжить ці вимоги. Крім того, він домагатиметься зняття санкцій і дозволу на продаж нафти і газу.

Путін і не збирався припиняти війну. Усі переговори про перемир’я — це лише спосіб дестабілізувати Україну. Навіть якщо якусь угоду і буде досягнуто, її буде негайно порушено, як це вже траплялося неодноразово. Путін розглядає Україну як проблему, яку він має намір знищити.

США вже посилили санкції, але вони можуть нарешті надати Україні достатню кількість зброї, щоб вона змогла відстояти свої позиції і довести, що Америка дійсно є великою країною. Після тимчасового відключення деяких систем управління у F-16 для України багато потенційних покупців почали сумніватися, чи варто взагалі купувати американське озброєння. США можуть відновити свій престиж, якщо підтримають Україну. ВПК США зацікавлений у тому, щоб зброя використовувалася і доводила свою ефективність.

США щорічно експортують озброєнь на 300 мільярдів доларів. За 10 років це 3 трильйони доларів. Якщо Пентагон побачить загрозу втрати таких колосальних сум, вони почнуть активніше впливати на політику адміністрації Путіна.

США не хочуть просто так давати зброю, але готові її продавати.

ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Путіну вкрай важливо домогтися юридичного визнання хоча б однієї анексованої території

— Розмова Трампа з Путіним була анонсована ще в п’ятницю, і час, витрачений на її підготовку, а також заяви Москви і погрози з боку Трампа, вказують на відсутність у Росії чіткого наміру йти на безумовне припинення вогню.

Саме такий сценарій передбачає план США, представлений у Джидді: 30-денне припинення вогню з подальшим початком переговорів. Однак залишається відкритим питання, наскільки Росія справді готова до таких умов. Як зазначила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, існує ризик, що під час переговорів Москва спробує висунути нові вимоги, ускладнюючи процес досягнення угоди.

Путін залишається президентом країни, що перебуває під санкціями та в міжнародній ізоляції. Однак цей статус поступово розмивається. Нещодавній візит Генерального секретаря ООН на саміт БРІКС у Казані став сигналом того, що Росія зберігає дипломатичні зв’язки, попри західний тиск. Тим не менш, Путін не може прилетіти до США для переговорів із Трампом, як це може зробити президент України. Найімовірніше, зустріч, якщо вона відбудеться, відбудеться на нейтральній території.

Паралельно із закритими переговорами з Росією, інформація про діалог з Україною набагато більш відкрита і часто надмірно деталізована. Це підкреслює різницю в статусі сторін: Україна — повноцінний член світової спільноти, тоді як Росія залишається державою-ізгоєм.

Ще одна важлива проблема полягає в тому, що обговорення умов мирного врегулювання часто зводяться до того, чим має поступитися Україна, тоді як вимоги до Росії обговорюють значно меншою мірою. Такий формат переговорів Москва сприймає як перший крок до визнання своїх умов, після чого починає висувати нові й нові вимоги.

Росії вкрай важливо домогтися юридичного визнання хоча б однієї анексованої території, наприклад Криму. Це створило б прецедент, який дозволив би Москві просувати аналогічні вимоги в майбутньому. Саме тут і розгорнеться основна дипломатична боротьба.

Обговорення про можливі поступки України, включно з передачею територій Росії, суперечать міжнародному праву. Ба більше, російську конституцію було змінено, щоб включити до складу РФ чотири окуповані області України, що ускладнює переговорний процес. Однак Україна також не має юридичної можливості відмовитися від своїх територій. Згідно зі статтею 154 Конституції України, будь-які зміни, що зачіпають суверенітет і територіальну цілісність, неможливі. Це означає, що ні президент, ні парламент не можуть юридично визнати анексію своїх земель.

Максимум, на який може піти Київ, — це де-факто визнання тимчасової окупації, але не юридична згода з її підсумками.

Росія затягує процес переговорів, розраховуючи, що після припинення вогню Україна опиниться під тиском. Як зазначив держсекретар США Марко Рубіо, американський план передбачає мирні переговори після 30-денного перемир’я. Однак сам процес може затягнутися на роки, особливо якщо до нього приєднається Європейський Союз.

Очевидно, що Путін постарається домогтися поступок ще до початку переговорів, використовуючи як важіль припинення вогню. У цій ситуації багато що залежить від позиції самого Трампа: чи готовий він у певний момент припинити переговори і зайняти більш жорстку позицію.

США могли б посилити свій тиск, заявивши про нові санкції. Наприклад, навіть згадка про можливі обмеження проти “Росатома” або інших ключових російських галузей може дестабілізувати російську економіку. На практиці ми бачимо, що будь-які негативні заяви з боку Заходу вже викликають коливання рубля і падіння російського фондового ринку.

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Трамп обрав стратегію детоксикації Путіна

— Відомо, що Трамп схильний до неформальної дипломатії. У минулому він передавав свої особисті номери главам держав, включно із Зеленським. Якщо переговори переходять в офіційну площину, це може означати або досягнення компромісу, або спробу сторін використати дзвінок у своїх цілях. Наприклад, Кремль може маніпулювати переговорами, створюючи видимість мирного процесу для ослаблення підтримки України з боку Заходу.

Трамп позиціонує себе як миротворець і захисник американських інтересів. Його риторика підкреслює необхідність порятунку життів солдатів і цивільних, що формує позитивний імідж серед виборців. Однак заяви про можливі компроміси на користь Росії можуть створити внутрішні політичні ризики.

Крім того, створення атмосфери невизначеності дає змогу Трампу впливати на Європу, підштовхуючи її до ухвалення вигідних для США економічних рішень. Він може використовувати ситуацію для тиску на ЄС у питаннях торгівлі, тарифів і навіть можливого відновлення “Північного потоку”.

Європа усвідомлює, що єдиним гарантом безпеки залишається самопосилення, а не залежність від рішень Вашингтона. Це стає особливо актуальним в умовах, коли Трамп може в будь-який момент змінити вектор американської зовнішньої політики.

Світ