Майбутнє українських АЕС: інвестиції чи передача під контроль США — обговорюємо з експертами

23 березня 2025 р. 20:11

23 березня 2025 р. 20:11

Під час телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським 19 березня президент США Дональд Трамп запропонував передати українські атомні електростанції під американське управління. Про це заявила прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт на брифінгу. Український лідер пізніше уточнив, що долю атомних електростанцій країни обговорювали, але не в контексті передачі власності.

Стратегічний актив чи розмінна монета?

На порядку денному переговорів України та США в рамках можливої мирної угоди з Росією — безліч важливих питань. Одним із них є захист Запорізької атомної електростанції, яку окупували російські військові. Не виключено, що Вашингтон також говорить із Москвою про українську атомну станцію, однак подробиці невідомі.

“Американська власність на ці станції була б найкращим захистом цієї інфраструктури і підтримкою української енергетичної інфраструктури”, — сказала Лівітт 19 березня за підсумками розмови Зеленського і Трампа.

Водночас президент України заперечує, що з американським лідером порушували питання передання прав власності на українські АЕС.

“США хочуть її (Запорізьку АЕС — ред.) забрати у росіян і інвестувати в неї, модернізувати. Це питання інше. Це питання відкрите. Ми можемо про це говорити. Але питання власності ми точно не обговорювали з президентом Трампом”, — наголосив Зеленський на пресконференції в Осло під час візиту до Норвегії 20 березня.

Він нагадав, що всі атомні електростанції перебувають у державній власності і належать українському народу.

“Так, у нас є теплова генерація, є “зелена” енергетика, там є приватний партнер, це абсолютно зрозуміло і правильно. Але вся атомна енергетика належить державі Україна. І тимчасово окупована Запорізька область із містом Енергодар, де розташована ця окупована станція, також належить українській державі. І це визнають усі. До речі, визнає МАГАТЕ, визнають різні міжнародні інституції”, — заявив президент.

Зеленський також повідомив, що під час розмови з Трампом він наголосив на незаконності відновлення роботи ЗАЕС без її повернення під контроль України.

“Президент Трамп мене запитав: “Що ви думаєте про цю станцію?” Я йому сказав, що вона ні на кого не буде працювати, якщо не буде українською. Це незаконно”, — розповів Зеленський.

При цьому він додав, що йому невідомо, чи обговорювали американські представники можливість відновлення роботи станції з російською стороною.

Міністр енергетики США Кріс Райт зі свого боку заявив, що особисто з Дональдом Трампом не обговорював питання щодо передачі управління українськими АЕС Сполученим Штатам. При цьому Райт підкреслив, що енергетична стратегія США залишається пріоритетною:

“Порядок денний Сполучених Штатів і цього президента — більше енергії. Більше енергії, в ідеалі виробленої в США, але більше енергії для поліпшення життя і зниження цін”.

Проте в інтерв’ю телеканалу Fox News він заявив, що США технічно готові взяти українські АЕС під своє управління.

“Ми можемо це зробити. У нас у Сполучених Штатах величезний технічний досвід для управління подібними станціями”, — зазначив глава Міненерго.

Раніше радник із нацбезпеки Майк Волтц і держсекретар Марко Рубіо підтвердили, що Трамп у розмові із Зеленським справді обговорював тему “електропостачання України та атомні електростанції”. Вони також процитували позицію президента США:

“Сполучені Штати могли б бути дуже корисними в управлінні цими станціями завдяки своєму досвіду у сфері електроенергетики та комунальних послуг”.

Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) — найбільша в Європі, розташована в місті Енергодар, Україна. У березні 2022 року, незабаром після початку повномасштабного вторгнення Росії, станція була захоплена російськими військами. Це сталося під час бойових дій, під час яких було пошкоджено адміністративні будівлі та об’єкти інфраструктури станції.

Відтоді ЗАЕС перебуває під контролем російських військових і представників “Росатома”, але продовжує технічно залишатися власністю України. Росія використовує об’єкт як військову базу, розміщуючи там техніку і персонал, що створює загрозу ядерній безпеці.

Україна, Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) і світова спільнота неодноразово заявляли про необхідність демілітаризації станції та повернення її під контроль Києва. Однак переговори з цього питання не привели до результату, і ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою.

Запорізька АЕС у центрі міжнародних угод: що думають експерти

Чи справді США зацікавлені в інвестуванні в українську атомну енергетику або ж цей інтерес набагато ширший? Яка подальша доля Запорізької АЕС? За яких умов Росія залишить захоплену станцію? На ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДOM міркували:

• Володимир Фесенко , політолог;
• Максим Несвітайлов , політолог, експерт-міжнародник;
• Олександр Леонов , виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”;
• Олексій Буряченко , кандидат політичних наук, голова “Міжнародної асоціації малих міст”.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Ні про яку передачу української власності не може бути й мови

— Насправді зараз повторюється стара історія, тільки в трохи іншій формі — цього разу з ідеєю співпраці зі США у сфері рідкісноземельних металів. Ми хотіли налагодити партнерські відносини у спільному видобутку цих металів, щоб США, маючи свої активи в цій сфері, також надали нам гарантії безпеки. А як Трамп це повернув? Він повернув ситуацію по-своєму: заявив, що Україна має передати частину своїх ресурсів в обмін на допомогу, надану раніше. Але ця допомога була безплатною і безповоротною — її надання було рішенням Конгресу США, а не особисто президента Байдена. Хоча Байден, звісно, також був залучений, це все ж таки було саме рішення Конгресу. До того ж такі рішення ухвалювали неодноразово — і 2022-го, і 2023-го, і 2024 року. У 2024 році, до речі, і Трамп був формально до цього причетний, оскільки резолюція проходила за згодою республіканців. Проте Трамп вирішив, що Україна має це компенсувати.

Боюся, що зараз аналогічна історія відбувається з атомними електростанціями. Трамп, мабуть, хоче, щоб ми компенсували “борг” за допомогою атомних електростанцій. Як виникла ця ідея? Усе почалося не в США, а, ймовірно, з ініціативи українських політиків — за чутками, ще в січні — які запропонували оточенню Трампа ідею: допомогти повернути Запорізьку АЕС, найбільшу в Європі, в обмін на можливе спільне використання. Аргументація була така: станція генерує величезну кількість енергії, якої Україні, особливо в післявоєнний період, буде надлишково. Отже, її можна використовувати спільно — наприклад, для майнінгу криптовалют (тема, яка подобається Трампу), а також як енергетичну базу для штучного інтелекту, що теж зараз у тренді. Схоже, ця ідея Трампу запам’яталася, і тепер він до неї повертається. Але поки що це лише ідея.

Особисто я сумніваюся, що Трампу вдасться повернути Запорізьку АЕС з-під російської окупації. Якщо вийде — чудово. Якщо вдасться домовитися про спільне використання станції, за участю американських інвестицій у її модернізацію — це було б чудово. Якщо США готові інвестувати в атомну енергетику України, вони можуть стати співвласниками нових об’єктів. Чому ні?

Наприклад, зараз популярний напрям малих модульних реакторів — мала атомна енергетика. І тут США могли б стати партнерами України. Але що стосується діючих атомних станцій — якщо Трамп вимагатиме їх у рахунок компенсації за нібито борг — це абсолютно неприйнятно.

Треба заздалегідь вибудовувати тактичні та стратегічні інструменти, щоб пояснити президенту США, що співпраця можлива лише в рамках українського законодавства, Конституції та національних інтересів.

АЕС — це стратегічний об’єкт, він безпосередньо пов’язаний з енергетичною та ядерною безпекою України. Такі об’єкти не підлягають передачі. Це принципове питання.

Сьогодні для Трампа ключовим є не Україна, а домовленості з Путіним. Нагадаю, як в ООН розглядали питання до третьої річниці війни: США запропонували резолюцію, в якій не було навіть згадки про факт агресії Росії проти України. Жодного слова засудження. Тоді як раніше США завжди виступали із засудженням. Але тепер — ні. Велика сімка не змогла виробити єдину позицію з Трампом. Шість країн G7 засудили війну, Трамп — ні. Тому очікування від Трампа зараз явно не відповідають його поточній позиції та інтересам. Він і його команда вважають, що будь-які звинувачення Путіна, особливо в тероризмі, заважають процесу домовленостей. Така, на жаль, логіка Трампа. Ми можемо хотіти одного, але Трамп мислить інакше.

МАКСИМ НЕСВІТАЙЛОВ: Повернення контролю над Запорізькою АЕС буде для Трампа політичною перемогою

— Я вважаю, що передача атомних електростанцій під зовнішній контроль — це абсолютно неприпустима історія.

Так, це може бути взаємовигідний бізнес на умовах, за яких американці інвестують у відновлення станції, а потім отримують прибуток як компенсацію своїх вкладень. Припустимо, такий формат може працювати.

Але атомні електростанції — це частина стратегічної інфраструктури. Вони перебувають у державній власності і не можуть бути передані в управління приватним компаніям. Вони не можуть бути частиною бізнесу, не можуть продаватися або передаватися третім сторонам.

Те саме стосується і корисних копалин. Це теж може бути спільний бізнес: американська сторона може отримувати прибуток, інвестуючи, беручи участь у видобутку і заробляючи. Але це не означає передачу власності. Не йдеться про те, щоб просто віддати наші ресурси.

А те, що зараз лунає з боку деяких представників США, зокрема з Білого дому, і те, що публікується в американських медіа останніми днями — вибачте, це не схоже на співпрацю.

Це більше нагадує рейдерство, якщо не сказати — мародерство. Тобто або Росія це зруйнує, або віддайте це нам. Таким чином, уся риторика про те, що США володіють реальними інструментами впливу на Росію для захисту української енергетики, інфраструктури — виявляється, м’яко кажучи, недостовірною. Виходить, що єдиний спосіб захистити наші об’єкти — це їх передача під американський контроль.

Тобто виходить, що все, що нам дорого і що ми хочемо зберегти, має перейти у власність США. Якщо ми хочемо врятувати життя громадян України, то, за цією логікою, вони теж мають стати громадянами Сполучених Штатів. Така логіка? А інших інструментів у США, судячи з усього, немає. Саме тому я вважаю таку схему абсолютно неприйнятною.

Якщо переговорний процес розвиватиметься за поточною логікою і в нинішньому форматі, і якщо він активізується в найближчі пів року, то, найімовірніше, він передбачатиме певні територіальні поступки з боку України. Але для США це теж неприйнятно, бо сприйматиметься як слабкість і поразка. Їм потрібно отримати щось, що можна представити суспільству як перемогу.

Кілька сотень або навіть тисяч квадратних кілометрів — це складно “продати” аудиторії. Потрібен яскравий, вражаючий образ — конкретний результат, який можна показати як символ успіху.

Саме тому в них, імовірно, і з’явилася ідея з поверненням Запорізької атомної електростанції. Це можна представити як успіх: мовляв, Росія пішла на поступки, а США повернули станції під контроль. Багато хто на Заході дивився серіал HBO “Чорнобиль”, і ця тема викликає сильний емоційний відгук.

Фраза “я повернув атомну станцію” може звучати як політична перемога. Можливо, у розмові Трампа з Путіним прозвучала ідея: Путін готовий віддати станцію — але не Україні, а США. Це і спосіб насолити Україні, і вбити клин між союзниками.

Трамп, звісно, сприймає це як свою особисту перемогу. Для нас же це абсолютно неприйнятно і потенційно може спровокувати серйозний конфлікт. Тому я більш ніж упевнений: ця ідея — частина російської стратегії.

ОЛЕКСАНДР ЛЕОНОВ: Розумним кроком може стати запуск виробництва замкнутого циклу ядерного палива для українських АЕС

— Питання безпеки, очевидно, не зводиться виключно до володіння власністю. Воно забезпечується додатковими заходами.

Найкращою гарантією безпеки є взаємні зобов’язання, такі як військові союзи Південної Кореї та США, Японії та США.

Очевидно, володіння будь-якою власністю, навіть такою стратегічно важливою, як атомні електростанції, саме по собі недостатньо.

З іншого боку, наявність у країні значної високотехнологічної власності може створити лобі у США, що сприятиме руху до такого союзу. Однак ці питання лише опосередковано пов’язані і потребують значного часу для реалізації.

Крім того, термін “передача під управління у власність” є досить розмитим. Існують механізми, які передбачають зовсім інші форми взаємодії. Наприклад, якщо йдеться про спільне володіння, це може означати корпоративізацію “Енергоатому” за участю американської сторони. У такому разі взаємні зобов’язання включають, як мінімум, великі інвестиції в цю сферу. Для України особливо важливо створити замкнутий цикл виробництва ядерного палива, оскільки в Україні є запаси урану, а США зацікавлені в його використанні.

Один із можливих кроків — створення спільної корпорації для виробництва ядерного палива і як експеримент спільне володіння Запорізькою АЕС із подальшими інвестиціями. Це могло б бути цікавим.

З юридичної точки зору стратегічні об’єкти не можуть бути передані третім сторонам, але такі питання вирішуються законодавчим шляхом. Подібні приклади вже були, наприклад, при створенні консорціуму на базі української газотранспортної системи.

Таким чином, кінцевою метою не є передача власності, але розумним кроком може стати запуск виробництва замкнутого циклу ядерного палива для українських атомних станцій. Також необхідно розглянути питання про Запорізьку АЕС, оскільки її відновлення потребуватиме значних інвестицій.

Додатковим аргументом на користь такого підходу є перехід українських атомних станцій на американське ядерне паливо. Запорізька АЕС першою перейшла на паливо Westinghouse, імовірно 2016 року, після чого аналогічний процес почався на інших станціях України.

Взаємний інтерес очевидний, але для його реалізації потрібні значні вкладення з боку США, оскільки Україна перебуває в стані війни, і її фінансові ресурси спрямовані на інші потреби. Якщо ж США візьмуть участь у розвитку української енергетики, це створить додаткові можливості для України. Однак ідея просто передати управління будь-кому виглядає невизначеною і несерйозною.

У Росії Запорізьку АЕС не можуть запустити з 2022 року, однією з причин чого є наявність американських елементів у паливних системах. Крім того, після руйнування Каховської греблі та зникнення Каховського водосховища виникли проблеми з водопостачанням.

Росія може пропонувати різні рішення, але з погляду міжнародного права Запорізька АЕС залишається власністю України. У Конгресі США неодноразово заявляли, що окупація станції є незаконною. Можливо, Росія намагається знайти компромісне рішення, наприклад, передавши контроль над станцією американцям з подальшим продажем електроенергії в Росію.

Однак для такого сценарію необхідне детальне вивчення всіх умов. Важливо розуміти, хто саме ініціював обговорення цього питання. Відомо, що український президент висловлювався про долю Запорізької АЕС, а в США цю тему активно обговорює Дональд Трамп. Причому він підійшов до цього питання вельми широко, включаючи в обговорення й інші атомні станції України.

З правового погляду допомога Україні була затверджена Конгресом на певних умовах. Просто заявити про наявність боргу неможливо, тому обговорюються різні домовленості, включно з питаннями рідкоземельних металів та енергетики.

Запорізька АЕС може стати частиною такої угоди, оскільки атомна енергія є одним із найдешевших джерел електроенергії, а її вартість на світовому ринку продовжує зростати. Це може становити інтерес для Трампа.

Однак питання потребує глибокого вивчення технічних деталей, у які американський президент, судячи з усього, не надто заглиблюється. Це стосується не тільки угод щодо рідкісноземельних металів, а й можливих домовленостей про припинення вогню. Поки що обговорюються лише загальні заяви і пропозиції, тоді як кожна з цих тем вимагає ретельного опрацювання, що часто виявляється складнішим, ніж досягнення загальної політичної угоди.

ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Путін робить кроки назустріч тільки там, де це відповідає його інтересам

— Якщо говорити про перемир’я в енергетиці — будьмо реалістами. Є кілька ознак, що таке перемир’я може бути вигідним і для Росії. Президент Зеленський уже підтвердив, що ведуться переговори навколо ЗАЕС, тимчасово окупованої території.

Щоб послабити міжнародний тиск, Росія зацікавлена в демонстрації готовності до “виправлення”.

З’явилися пропозиції з боку США щодо майбутнього ЗАЕС. При цьому припинення вогню у сфері енергетики було б вигідно Росії: страждає її нафтопереробка, логістика, склади. Крім того, зараз неопалювальний сезон — немає потреби влаштовувати черговий зимовий геноцид в Україні.

Таким чином, Путін робить кроки назустріч тільки там, де це відповідає його інтересам.

Тепер — черга Трампа виконувати свої обіцянки. Він заявляв, що жорстко реагуватиме, якщо одна зі сторін перешкоджатиме навіть тимчасовій домовленості.

Світ