Венс поїхав до Гренландії, незважаючи на одностайне обурення урядів Данії, Гренландії і жителів

28 березня 2025 р. 20:07

28 березня 2025 р. 20:07

Віце-президент США Джей Ді Венс під час візиту до Гренландії у п’ятницю, 28 березня, заявив, що інтерес Вашингтона до безпеки в Арктиці лише зростатиме у найближчі десятиліття. Це свідчить про подальше просування ініціатив президента Дональда Трампа щодо встановлення контролю США над цим автономним регіоном Данії.

Про це повідомляє Reuters .

Візит до американської військової бази Пітуффік на півночі острова відбувся всього через кілька годин після того, як у столиці Нууку було оголошено про створення нового урядового коаліційного союзу, який поки що підтримує зв’язки з Данією.

Венс привітав військовослужбовців США, подякувавши їм за службу на віддаленій базі, що розташована за 1200 км на північ від Полярного кола. "Президент надзвичайно зацікавлений у безпеці Арктики, і цей інтерес лише зростатиме", – наголосив він.

Прем’єр-міністр Гренландії розкритикував американський візит, назвавши його "проявом неповаги" та закликавши до єдності перед зовнішнім тиском. Король Данії висловив підтримку Гренландії, написавши у соцмережах: "Моя любов до Гренландії та зв’язок із її народом залишаються непорушними".

До складу делегації США також увійшли дружина Венса Уша, радник з нацбезпеки Майк Уолтц та міністр енергетики Кріс Райт. За початковим планом, дружина Венса та Уолтц мали відвідати перегони на собачих упряжках, проте їхній візит викликав обурення у Гренландії та Данії, тож зустріч із громадськістю скасували.

Згідно з угодою 1951 року, США мають право відвідувати базу Пітуффік у будь-який час, лише повідомляючи про це Гренландію та Копенгаген. Ця база є ключовою для американської системи попередження про балістичні ракети.

Трамп вкотре підтвердив бажання взяти Гренландію під контроль, заявивши: "Ми підемо так далеко, як буде потрібно. Нам потрібна Гренландія, і світові потрібно, щоб вона була в складі США, включно з Данією".

Острів багатий на корисні копалини, нафту та природний газ, але розвиток цих ресурсів відбувається повільно. У сфері видобутку тут домінують компанії з Австралії, Канади та Великої Британії, а американські інвестиції залишаються незначними. За словами представника Білого дому, Гренландія має значні запаси рідкісноземельних елементів, які можуть стати основою для майбутньої економіки США.

Тим часом новий прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен закликав до політичної єдності, зазначивши: "Коли на нас чиниться тиск, ми маємо стояти разом". Його партія виступає за поступову незалежність від Данії і здобула найбільшу підтримку на виборах 11 березня.

Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, яка раніше розкритикувала візит США, привітала Гренландію з новим урядом, зазначивши: "Чекаю на тісну співпрацю в цей непростий час".

Незважаючи на всі дипломатичні кроки, питання залишається відкритим: як далеко готовий зайти Трамп у своєму прагненні контролювати Гренландію? Експерти вважають малоймовірним застосування військової сили, однак передбачають подальший тиск через економічні важелі та політичні маневри.

Адміністрація Трампа намагається змінити тон обговорення, акцентуючи увагу на військовій присутності США в регіоні та питаннях безпеки Арктики. Однак багато жителів Нуука обурені цією політикою.

Попри спротив, Трамп не полишає своїх намірів. Він знову підтвердив, що прагне приєднати до США стратегічно важливий острів, багатий на ресурси.

Нагадаємо, нещодавно у Гренландії пройшли найбільші в історії острова протести - близько тисячі людей зібралися у столиці Гренландії Нууку та другого за величиною міста Сісіміут. Люди протестували проти намірів президента США анексувати острів.

Населення Гренландії становить 57 000 осіб, а самого Нуука – 19 000, тому така кількість учасників вважається значною.

"Ми можемо мати різні погляди на багато питань, але у цьому ми всі єдині", – заявив Єнс-Фредерік Нільсен, лідер ліберальної партії Demokraatit, яка здобула перемогу на парламентських виборах минулого тижня.

Мітингувальники тримали банери з англомовними гаслами: "Yankee go home" та "We are not for sale" (Ми не продаємось). Протести проходить під гаслом "Гренландія належить гренландському народові". Громадські опитування показують, що переважна більшість гренландців не хоче ставати частиною США.

Світ