Більшість українок не збираються їхати за кордон: названо причини

28 березня 2025 р. 20:18

28 березня 2025 р. 20:18

За даними дослідження Центру економічної стратегії та American University Kyiv, 72% жінок не розглядають варіант виїзду за кордон, 15% - обмірковують цю можливість, а решта не визначилися.

На важливості залишатися в Україні наголошують 79% опитаних, а 72% жінок вважають за необхідне залишатися у своєму рідному населеному пункті. Тільки 6% заявили, що не надають значення знаходженню в Україні, а 11% не вважають важливим залишатися саме у своєму місці проживання.

Основною причиною, через яку жінки вважають за краще залишатися в країні, є бажання бути поруч із сім'єю - таку мотивацію висловили 91% респондентів. На другому місці - патріотизм, 88% жінок залишаються, бо це їхня рідна країна.

З матеріальних чинників найбільш значущим є наявність житла (72%). Менша кількість жінок залишаються через хорошу роботу (46%) або вищий рівень життя в Україні порівняно із закордонними країнами (47%).

Причини, що спонукають задуматися про виїзд, пов'язані з пошуком кращого рівня життя та безпеки. Ризик загострення бойових дій або загроза окупації збільшує ймовірність міграції майже в півтора раза. Також значущими факторами є потенційна втрата доходу або житла.

Міграційні настрої найчастіше зустрічаються серед жінок віком 18-29 років та незаміжніх. Ті, хто вже мав досвід виїзду після 2022 року, частіше розглядають можливість повторної міграції. Жінки, які є внутрішньо переміщеними особами, не виявляють більшого прагнення виїхати, за винятком тих, хто активно використовує російську мову.

Основні бар'єри для виїзду - це невизначеність і страх почати життя з нуля в новій країні, труднощі з пошуком житла і брак фінансів для переїзду. 61% жінок, які розглядають міграцію, зазначають, що сімейні зобов'язання (наприклад, неможливість покинути країну через чоловіка чи сина) та мовні, культурні бар'єри також відіграють значну роль.

Для багатьох українок питання житла стає найважливішим чинником в ухваленні рішення залишитися чи виїхати, часто переважуючи навіть доходи. Слід продовжувати програми допомоги в оренді житла для ВПО, субсидії на ремонт пошкодженого житла та підтримку реконструкції на місцях. Ці ініціативи не лише покращать житлові умови, а й зміцнять фізичну та психологічну стійкість, - зазначив Володимир Вахітов, дослідник поведінки в American University Kyiv.

Від початку повномасштабного вторгнення 39% жінок у віці 18-60 років були змушені покинути свої домівки, понад половина з них уже повернулися. 90% жінок пережили травматичні події, такі як ракетні удари, бомбардування, втрата близьких, руйнування або пошкодження житла. 10% мають досвід життя на окупованій території, а кожен третій має близьку людину, яка служить або служила в Силах оборони України.

Зараз у країнах Європи перебуває понад 6 мільйонів . Більшість змогли отримати легальний статус, базову підтримку, доступ до медичної допомоги, освіти та ринку праці. Однак життя на чужині супроводжується багатьма викликами, і значна частина людей досі живе "між двома світами".

• Чи змогли українці адаптуватися за кордоном.
• Робота за кордоном: з якими труднощами зіткнулися українці.
• Проблема житла.
• Медична допомога за кордоном.
• Освіта для дітей.
• Що може зробити держава, щоб повернути своїх громадян .

Відповіді на ці та інші запитання читайте в ексклюзивному матеріалі на Соцпорталі .

Світ