Жінки в Латинській Америці відходять від гендерних традицій та відмовляються від материнства (ВІДЕО)

29 березня 2025 р. 13:55

29 березня 2025 р. 13:55

Все більше латиноамериканських жінок відмовляються народжувати. Це радикально змінює традиційні сімейні ролі, які довгий час домінували в регіоні.

Згідно з даними Економічної комісії для Латинської Америки і Карибського басейну (CEPAL), з 1950 року в Латинській Америці й Карибському басейні спостерігається найбільше зниження народжуваності.

Як і в Південній Кореї, така ситуація породжує загрозу старіння населення, що стане тягарем для платників податків. Це також свідчить про те, що жінки відмовляються від глибоко вкорінених очікувань щодо материнства, частково через брак державної підтримки, а частково через те, що вони ставлять на перше місце власну кар'єру та забезпечення достатку.

Мексиканська менеджерка з нерухомості Іран Соса разом з Ізабель Кортес, колумбійською трейдеркою, у 2021 році заснували онлайн-спільноту для іспаномовних жінок Nunca Madres («Мама — ніколи»), щоб латиноамериканки могли обговорювати соціальні питання та культурні табу щодо рішень про материнство.

«Коли я була маленькою дівчинкою, єдине уявлення про жінок, які не були матерями, було гірким, самотнім, діснеївським стереотипом бездітної відьми без сім'ї, яку покинули і від якої відмовилися», — сказала Соса. «Репрезентація завжди важлива для уявлення майбутнього та усвідомлення існування різних варіантів вибору».

За її словами, багато членів організації кажуть, що на них тиснуть, щоб вони стали матерями. Родичі кажуть, що вони пошкодують про своє рішення не мати дітей, та коли постаріють, не матимуть нікого, хто б піклувався про них.

«Люди приходять з багатьма страхами, — каже вона. Але чи можна таке рішення ухвалювати, не керуючись любов’ю?»

Окрім онлайн-простору, Nunca Madres проводить семінари, на яких люди, в тому числі матері, діляться досвідом та порадами про це. Жінки розповідають, як їхні рішення вплинули на життя: від суспільного осуду до дискримінації на робочому місці та особистих фінансів.

«Навколо цього питання все ще існує багато табу», — каже пані Кортес. «Це залежить від вашого соціального кола, але загалом у нашій культурі дуже глибоко вкоренилося уявлення про те, що жінка — дорівнює матері».

Існує мало загальносвітових даних про те, чому жінки вирішують не мати дітей. Опитування Pew Research, проведене минулого року серед дорослих американців, показало, що 57% респондентів віком до 50 років заявили, що навряд чи матимуть дітей, та пояснили це тим, що вони просто не хочуть, 38% — стурбовані станом світу, а 36% — не можуть собі цього дозволити.

Соса каже, що економічні проблеми були головною причиною не народжувати, яку називали жінки (серед яких ризик втрати роботи або замороження кар'єри, поряд з величезною і неоплачуваною працею по вихованню дитини).

Наступною причиною була зміна клімату, яка сприяє посиленню стихійних лих у регіоні. Жінки поставили під сумнів мудрість виховання дітей у місцях, де вода обмежена.

Лусеро Санчес, мексиканська лікарка, у 16 років вирішила, що не хоче дітей. Вона розповіла, що дорослим жінкам, які бажають стерилізуватись, лікарі зазвичай кажуть, що вони ще занадто молоді й пошкодують про це, однак підліткам, які вагітніють, рідко кажуть, що вони ще занадто молоді, щоб мати дітей. Лікарка також сказала, що суспільство постійно пропонує ухвалити інше рішення, водночас ваше рішення ставить під сумнів.

Активісти попереджають, що політичний тиск у Сполучених Штатах проти багатьох завойованих важкою роботою прав, включаючи аборти, доступ до контрацепції і сексуальну освіту в школах, поширюється по всьому регіону.

Президент Аргентини Хав'єр Мілей скоротив фінансування статевого виховання, контрацепції і таблеток для абортів через кілька років після того, як ця процедура була легалізована. У вересні він заявив в Організації Об'єднаних Націй, що політика щодо репродуктивних прав є «смішною», враховуючи зниження рівня народжуваності в західних країнах.

В Сальвадорі президент Наїб Букеле вдався до боротьби з заходами «гендерної ідеології». Він сказав, що ці заходи «спрямовані проти Бога і проти сім'ї».

До них належать статеве виховання та доступ до засобів контрацепції, кажуть групи з захисту прав жінок. У Сальвадорі, який здебільшого є католицьким, вже існує повна заборона і суворе покарання за аборти.

Андресса Кавальканте, бразильська сімейна лікарка, каже, що приєднання до спільноти Nunca Madres, допомогло їй відчути себе «менш чужою».

«Я живу в країні з переважно християнською культурою, яка цінує традиційну сім'ю і розглядає народження дітей як акт віри, отже часто утримуюсь від висловлення свого рішення або думки з цього приводу», — сказала вона.

Зараз Кавальканте віддає свої яйцеклітини жінкам та ЛГБТК+ парам, які не можуть мати дітей.

Народжуваність знизилася в усьому світі після того, як контрацептиви стали широко доступними з 1960-х років. Однак експерти CEPAL та ООН пояснюють різке зниження народжуваності в Латинській Америці нездатністю влади боротися з домашнім насиллям та надавати підтримку майбутнім матерям.

Мартіна Йопо, соціологиня Папського католицького університету в Чилі, каже, що забезпечення безкоштовного догляду за дітьми раннього віку та відпустка по догляду за дитиною сприяли збільшенню народжуваності в Європі, але в Латинській Америці така політика мало поширена.

Тим часом все більше жінок приєднуються до робочої сили. За даними Світового банку, частка жінок у Латинській Америці та Карибському басейні у складі робочої сили зросла на 8,8 відсоткових пунктів до 51,3% у період між 1990 і 2023 роками. Водночас жінки продовжують виконувати основну частину неоплачуваної хатньої роботи та роботи з догляду за хворими.

Більша підтримка з боку урядів у сфері соціального забезпечення та охорони здоров'я допомогла б латиноамериканським жінкам, оскільки їхні ролі змінюються, вважає Соса.

Світ