Європа на роздоріжжі: чи готовий континент до самооборони?

01 квітня 2025 р. 18:43

01 квітня 2025 р. 18:43

Прийом Дональдом Трампом президента України Володимира Зеленського в Білому домі став блискавичним ударом по трансатлантичному альянсу , розвіявши тривалі ілюзії в Європі щодо того, чи буде їхній «американський кузен» разом з ними протистояти російській агресії . Занепокоєна, можливо, навіть налякана, Європа нарешті прийшла до тями щодо своїх потреб у самообороні в епоху Трампа.

« Це як якщо б Рузвельт привітав Черчилля в Білому домі і почав знущатися над ним», — сказав європейський депутат Рафаель Глюксманн в інтерв'ю CNN.

Найбільші зміни відбулися в Німеччині , найбільшій економіці Європи. Після федеральних виборів майбутній канцлер Фрідріх Мерц виграв голосування в парламенті за скасування конституційного «боргового гальма» — механізму обмеження державних запозичень, пише CNN.

В принципі, зміна закону дозволяє необмежені витрати на оборону і безпеку. Експерти очікують, що цей крок розблокує до 600 мільярдів євро в Німеччині протягом наступного десятиліття.

« Це змінює правила гри в Європі, тому що Німеччина була відсталою, особливо серед великих країн, коли мова йшла про оборону, — сказав Пьотр Бурас, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин міжнародного аналітичного центру в інтерв'ю CNN. — Німеччина нарешті почала діяти так, ніби Європа дійсно пройшла „поворотний момент“ — як описав канцлер Олаф Шольц, що йде у відставку, в лютому 2022 року, всього через три дні після повномасштабного вторгнення росії в Україну».

У сусідній Франції президент Еммануель Макрон, який давно закликає до «стратегічної автономії» Європи від США, заявив, що розглядає можливість поширення захисту свого ядерного арсеналу на союзників , які ще нібито перебувають під захистом американців. Коментарі Макрона на початку цього місяця пролунали після того, як Мерц виступив за переговори з Францією і Великою Британією — двома ядерними державами Європи — щодо розширення їхнього ядерного захисту. Польський прем'єр-міністр Дональд Туск привітав цю ідею і навіть закликав Польщу розглянути можливість отримання ядерної зброї.

Тим часом Польща і балтійські держави Естонія, Литва і Латвія — всі сусіди росії — вийшли з Оттавського договору 1997 року про заборону використання протипіхотних мін , який довгий час вважався ключовою віхою на шляху до припинення масових воєн. Литва вже оголосила про закупівлю 85 000 протипіхотних мін, а Польща планує виготовити 1 мільйон мін у себе в країні. Крім того, цього місяця Литва вийшла з міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів .

Військовий призов також повернувся на континент. Данія надала жінкам право на обов'язковий призов з 2026 року і знизила вимоги до стану здоров'я для деяких посад в рамках зміцнення збройних сил країни. Польща також оголосила про плани щодо проходження військової підготовки кожним дорослим чоловіком .

Навіть нейтральні країни переглядають свої позиції. На тлі дискусій про те, як підтримувати мир в Україні у разі врегулювання, уряд Ірландії — військового мінору, орієнтованого на миротворчі операції — запропонував закон, що дозволяє розгортати війська без схвалення ООН, обходячи можливе російське (або американське) вето.

Вже давно стало незручною — і часто невисловленою — правдою для Європи, що її захист від вторгнення в кінцевому рахунку залежить від американської армії, що з'являється з-за горизонту. Але впевненості у цій підтримці більше немає. Дехто почав сумніватися в майбутніх закупівлях астрономічно дорогих літаків F-35 американського виробництва, які планували придбати кілька європейських військово-повітряних сил.

Але, хоча Європа, здається, зрозуміла меседж, говорити про єдиний підхід передчасно. Коли президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оприлюднила план збільшення мільярдних витрат на оборону під назвою «Переозброїти Європу», Іспанія та Італія відмовилися. Згодом план було перейменовано на «Готовність 2030». Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні також виключила відправку італійських військ у складі європейського контингенту для підтримки миру в Україні у разі врегулювання шляхом переговорів — ще одного ключового питання, за яким континент розділений.

Ребрендинг вказує на лінію розмежування в Європі: чим далі від росії знаходиться країна, тим менша ймовірність, що вона буде ставити зброю вище масла.

Раніше повідомлялося, що Європа шукає важелі впливу під час переговорів Трампа з росією щодо України .

Читайте нас у Facebook

Світ