Трамп не був першим? Коли США запроваджували масові мита та хто ще так робив

03 квітня 2025 р. 20:05

03 квітня 2025 р. 20:05

Один з перших випадків запровадження мит поглибив Велику депресію

Чинний президент США Дональд Трамп ввів широкомасштабні мита на всі товари, які експортуються у Сполучені Штати. Та чи вперше подібне сталось в історії США?

Річ у тім, що Сполучені Штати і раніше вводили чималі податки на ввезення товарів з певних країн або на певні товари. Та все ж таки масове запровадження мит траплялось, але було тимчасовим. Детальніше розповідає "Телеграф" .

Коли США у загальному підвищували мита або запроваджували їх масово

У 1930 році, за президентства Герберта Гувера, у США було запроваджено закон Смута-Гоулі . За ним значно зросли мита на ввезення майже всіх товарів у США. Але він, за оцінками експертів та істориків, був чи не найголовнішими фактором, який призвів до міжнародної торгівельної війни та поглибив Велику депресію. Адже інші країни також ввели мита у відповідь на американські товари. Що можна спостерігати і зараз, адже вже Канада, Мексика та Китай заявили, що запровадять у відповідь податок на американські товари.

Другий випадок запровадження мит стався у 1971 році, за адміністрації Річарда Ніксона, і отримав назву "Шок Ніксона" . Тоді, задля боротьби з кризою, було запроваджено 10% мито на весь імпорт у США . Але цей крок був тимчасовим, і мита були чинні менше року.

Не став винятком і Білл Клінтон (1993–2001), який хоч і сприяв вільній торгівлі, ввів деякі цільові мита на імпорт сталі .

Адміністрація Джорджа Буша у 2002 році запровадила мита нас імпорт сталі у розмірі 30% , але пізніше їх скасували після рішення Світової організації торгівлі (СОТ).

Пʼятим випадком було введення тарифів на китайські шини у 2009 адміністрацією Барака Обами . Тоді було запроваджено 35% мито на китайські шини, з метою захисту американських виробників.

Шостим випадком стали перші мита адміністрації Дональда Трампа у 2018–2020 роках .

Трамп запровадив 25% мита на всі китайські товари у рамках торгівельної війни . А також встановив мита на сталь та алюміній з багатьох країн, серед яких і Україна.

Своїм кроком у 2018 році Трамп став першим, хто масштабно застосував митну політику проти конкретної країни , адже його попередники вводили мита майже на весь імпорт, або ж на певні товари. У 2022 році Джо Байден скоригував і зберіг деякі тарифи на сталь та алюміній, які ввів Трамп.

Окрім мит, Сполучені Штати також запроваджують експортні обмеження , які функціонують у вигляді ліцензування або заборон на вивезення певних товарів. Найбільше це стосується технологій подвійного призначення — високотехнологічне обладнання, мікрочипи, військові технології.

США не єдина країна, яка запроваджували мита на всі імпортні товари

У 1947-1991 роках Індія відзначилась політикою "імпортозаміщення". Тоді уряд ввів високі тарифи та квоти на імпорт з метою захисту та розвитку власної промисловості. Також тоді країна прагнула зменшити залежність від іноземних товарів.

Та вже на початку 1990-х років Індію чекала економічна криза , яка спричинила зниження тарифів, що, своєю чергою, відкрило економіку Індії для світової торгівлі.

Китай до вступу в Світову організацію торгівлі, яке сталось у 2001 році, запровадив високі тарифи на широкий спектр імпортних товарів . Метою такого кроку був захист вітчизняної промисловості та стимуляція її розвитку. Та вже після вступу у СОТ Китай значно знизив мита та відкрив ринок для іноземних товарів.

З 2000 років Аргентина періодично застосовувала протекціоністські заходи, до яких входять високі тарифи на імпортні товари. Після економічної кризи 1998–2002 років країна ввела низку торгівельних бар’єрів , аби зменшити імпорт і сприяти внутрішньому виробництву.

У роки раннього економічного розвитку після Другої світової війни Японія також запроваджувала мита майже на весь імпорт . Тоді це було частиною стратегії відновлення економіки та індустріалізації. Та вже згодом країна поступово знизила мита та відкрила свої ринки. Вплинуло на зміну торгівельної політики Японії і те, що вона у 1955 році приєдналась до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Бразилія у 1930-1980 роки також прагнула до імпортозаміщення та запровадила протекціоністську торгівельну політику, відому як імпортозамінна індустріалізація (ISI) . Відповідно до неї, уряд запровадив високі тарифи та імпортні обмеження , щоб захистити вітчизняну промисловість і зменшити залежність від іноземних товарів.

У роки пострадянського розвитку Росія ввела мита на чимало імпортних товарів , щоб захистити свою вітчизняну промисловість. В останні роки країна також запроваджує обмеження, але вже радше як відповідь на санкції .

Європейський Союз у 1993 році запровадив Спільний зовнішній тариф на весь імпорт , що надходить на єдиний ринок із країн, що не входять до ЄС. Варто зауважити, що мита відрізняють залежно від категорії продукту. Але мають на меті схожу з іншими країнами мотивацію — захист і розвиток промисловості ЄС, а також підтримку конкурентного ринку.

Раніше "Телеграф" розповідав, які товари Україна експортує у США .

Світ