В Канаді почнуть будувати модульні атомні реактори BWRX-300: такі могли б знадобитися й Україні

05 квітня 2025 р. 06:30

05 квітня 2025 р. 06:30

BWRX-300 заснований на технології киплячого водяного реактора та має потужність до 300 МВт

В Канаді на початку квітня було офіційно ліцензовано будівництво першого малого модульного атомного реактора, розробленого за технологіями GE Hitachi Nuclear Energy (GEH). Це перший проєкт, який визнано комерційно-життєздатним.

Про це написав колишній керівник "Нафтогазу" Андрій Коболев. За його словами, це знаменує початок "справжньої революції в атомній енергетиці".

"Малий модульний реактор (SMR) Дарлінгтона стане першим у своєму роді в країнах G7, допомагаючи забезпечити нашу зростаючу провінцію надійною, доступною та безвикидною енергією. Проєкт нового ядерного об’єкта в Дарлінгтоні може створити до 17 000 робочих місць для канадців під час будівництва, забезпечити понад 15 мільярдів доларів у ВВП Канади та щорічно приносити 500 мільйонів доларів у наш ланцюг постачання. Це стало можливим завдяки тому, що наш уряд наполягав і успішно домовився про те, що при будівництві SMR для всього світу переважно мають використовуватися ресурси місцевих підприємств Онтаріо та Канади", – процитував він заяву уряду провінції Онтаріо, де буде побудовано реактор.

GE Hitachi Nuclear Energy (GEH) – підрозділ відомої компанії GE Vernova, який спеціалізується на ядерній енергетиці. Головним продуктом 10-річних розробок компанії став малий модульний атомний реактор BWRX-300. Переговори про початок будівництва першого реактора у Канаді були анонсовані компанією ще у 2024 році. Загалом у Дарлінгтоні планується побудувати чотири малі енергоблоки, кожен з яких має потужність у 300 МВт, а запуск в комерційну експлуатацію усіх енергоблоків планується здійснити на початку 2029 року.

BWRX-300 заснований на технології киплячого водяного реактора та має потужність до 300 МВт. При цьому він дуже компактний та має спрощену конструкцію порівняно із "традиційним" ядерним реактором. Він може працювати на "комерційно доступному паливі", стверджує компанія, а побудувати один енергоблок такого типу можна за 24-26 місяців.

Заміна ядерного палива потрібна кожні 12-24 місяці залежно від інтенсивності роботи, а розрахунковий термін служби такого реактора складає 60 років. Подібні невеликі реактори могли б стати непоганим рішенням для України, оскільки більшість "традиційної" енергетики країни пошкоджено, або зруйновано внаслідок російських терактів.

Тим часом Верховна Рада 11 лютого підтримала закупівлю обладнання для двох енергоблоків Хмельницької атомної станції. Новина такого масштабу викликала серйозні обговорення в суспільстві та навіть уже встигла піддатися критиці з боку деяких опозиціонерів.

Річ у тому, що на Хмельницькій АЕС планується встановити корпуси реакторів типу ВВЕР-1000 російського виробництва. Нині вони перебувають у Болгарії. При цьому варто зазначити, що експерт з ядерної енергетики Людвіг Литвинський у коментарі "Телеграфу" раніше пояснював, що енергоблоки на Хмельницькій АЕС від початку спроєктовані виключно під реактори типу ВВЕР-1000.

Світ