П'ять "так" заради гідної праці: Італія прагне поліпшити права працівників і забезпечити майбутнє молоді

19 квітня 2025 р. 19:45

19 квітня 2025 р. 19:45

Найбільша італійська профспілка CGIL, яка активно підтримує Україну, опікується виплатами українським біженцям і передавала генератори після російських обстрілів, ініціювала одразу п'ять референдумів із питань праці та соціальної справедливості. Хоча головним чином йдеться про італійське законодавство, зі схожими проблемами також стикаються інші європейські країни, зокрема й Україна. CGIL проводять виступи по всьому ЄС і говорять про права працівників і роль профспілок, витік кадрів за кордон, трагічні уроки минулого, соціальну нерівність і нестабільну зайнятість. Наріжним каменем є заклик до демократичної участі: тільки через загальне голосування, переконані профспілкові лідери, можна повернути справедливість на ринку праці.

Права працівників під загрозою: навіщо потрібні референдуми

Луїджі Джове, конфедеральний секретар CGIL, зазначає, що Конституція Італії дає громадянам потужний інструмент прямої демократії - референдум. Ним профспілки хочуть скасувати закони останніх років, які скоротили багато прав.

Сьогодні в нас менше свободи на робочому місці, менше безпеки праці та нижчі зарплати, але в нас є шанс усе це змінити, просто взявши участь, - заявляє Джове, закликаючи італійців скористатися інструментом демократії та "змінити реальність" через голосування.

Тепер же, якщо більшість скаже на референдумах "так", кожен отримає "ще одне право, ще один шанс на свободу... додаткову можливість для самореалізації, якої сьогодні немає".

Цей референдум, запропонований CGIL, - шанс нагадати тим, хто хоче обмежити нашу демократію, що реальне право ухвалення рішень, як і раніше, належить нам, працівникам, італійському народу, - каже Маттео Туотто, профспілковий делегат, на зборах у Барселоні.

Як зазначається, сьогодні в Італії набирають силу консервативні тенденції, що загрожують обмежити завойовані свободи. Тому референдуми CGIL - спроба законодавчо закріпити право на гідну працю.

Уроки історії: від Марсінелли до наших днів

Італійські профспілки нерідко звертаються до історичного досвіду, щоб пояснити необхідність змін. Захід CGIL у Брюсселі відбувся біля меморіалу Марсінелле - шахти, де 1956 року сталася страшна аварія: загинули 262 гірники, більшість із них - італійські мігранти.

Марсінелле нас вчить: коли виробнича система побудована на експлуатації, вона приносить тисячі смертей, - наголосив Антоніо Ді Франко, секретар галузевої спілки FILLEA CGIL, виступаючи в Бельгії.

За його словами, і сьогодні в Італії процвітає нездорова модель економіки, яка породжує мільйони нестабільно зайнятих, близько шести мільйонів бідних, призводить до 1100 смертей на робочих місцях на рік і зростання професійних захворювань більш ніж на 30%.

Наші референдуми повинні дати чітку відповідь: ми хочемо систему, засновану на правах і повазі до працівників, - заявив Ді Франко.

Витік мізків: молодь їде в пошуках стабільності

Нинішня нестабільність на ринку праці особливо важко б'є по молоді. На зустрічах у європейських столицях багато говорили про "витік мізків" - масовий від'їзд молодих італійців за кордон. У Парижі на збори прийшли десятки юних співвітчизників, які обрали життя у Франції.

Багато хто залишив нашу країну, тому що на батьківщині їм не запропонували жодних гарантій щодо роботи або кар'єри, - зазначила Лара Гільоне, конфедеральний секретар CGIL, звертаючись до діаспори. - Звісно, бути молодим і жити в Парижі здорово, але тільки коли це свій вибір, а не крок відчаю, викликаний тим, що вдома не знайти постійної роботи, не отримати кредит, не купити житло.

За її словами, приїжджати жити в Париж має бути реальним вибором, а не вимушеним рішенням через відсутність ринку праці, що забезпечує стабільність і гарантії.

Історик Алессандро Джаконе нагадав, що конкурентоспроможність країни залежить не тільки від умов для бізнесу, а й від можливостей для працівників.

Ми витрачаємо величезні кошти на навчання молоді в Італії. Однак занадто часто добре освічені хлопці їдуть і застосовують свої знання за кордоном. Вдома їм пропонують роботу в ресторані за 600 євро на місяць, тоді як у Парижі - мінімум 1 400 євро за той самий 35-годинний тиждень. Не дивно, що дедалі більше італійців виїжджають: у підсумку країна втрачає найперспективніших фахівців, заплативши за їхню підготовку, а вигоду отримують сусідні держави, - резюмує Джаконе.

За даними CGIL, за останнє десятиліття за кордон виїхали щонайменше 600 тисяч італійців. Антоніо Грассо, молодий італієць, який дев'ятий рік живе в Брюсселі, порівняв свій досвід з історією післявоєнних італійських шахтарів-мігрантів.

Для Європи тих років життя робітника не коштувало більше шматочка вугілля. А в якій Європі ми живемо сьогодні? Чи гарантує вона ті соціальні права, що були проголошені після трагедії в Марсінеллі? Схоже, ні, - підсумовує емігрант.

Європа змінюється: права, реформи і громадянство для нащадків мігрантів

Проблеми Італії не унікальні - зі зростанням нерівності та нестабільною зайнятістю стикається весь європейський континент. Однак є й приклади успішних змін. На іспанський досвід особливо часто посилаються італійські профспілковики.

Деякі положення наших референдумів нагадують реформу, яку провела Іспанія 2021 року, - зазначив Маттео Туотто. - Та реформа обмежила практику тимчасових контрактів, що призвело до безпрецедентного зростання зайнятості та зниження безробіття до рекордно низького рівня.

Іспанський приклад надихає: якщо законодавці зуміли переломити ситуацію на користь працівників там, значить і в Італії можливе зниження частки прекаріату - людей, не впевнених у завтрашньому дні.

Інший важливий аспект змін - інклюзивність, права мігрантів і діаспори. Історично Італія була країною як еміграції, так і імміграції, але законодавство часом не встигає за реаліями. В Іспанії, наприклад, нещодавно спростили отримання громадянства дітям мігрантів. Італія теж робить кроки вперед. Нещодавно парламент скоротив необхідний термін проживання для отримання громадянства з 10 до 5 років. Однак, на думку Хав'єра Бономі, голови Федерації латиноамериканських асоціацій Каталонії, цього недостатньо: нащадки італійських емігрантів досі стикаються з несправедливим бар'єром на шляху до громадянства своєї історичної батьківщини.

Знання італійської мови важливе, але є й інші аспекти італійської ідентичності, на які потрібно зважати, - наголосив Бономі. - Доступ до громадянства - фундаментальне право для нащадків італійців. Значна частина нашого народу була, є і буде народом мігрантів, тому питання громадянства вкрай важливе.

Профспілкові активісти підкреслюють, що умови праці тісно пов'язані з правами громадянства та рівністю можливостей.

Демократія в дії: п'ять голосувань за майбутнє праці

Ініціатива CGIL з п'ятьма референдумами - найбільша спроба за останні роки переломити ситуацію на ринку праці Італії. Референдуми покликані вирішити низку конкретних завдань:

• обмежити зловживання тимчасовими контрактами і низькооплачуваними "підробітками";

• повернути надійні гарантії проти незаконних звільнень;

• підвищити безпеку на робочих місцях;

• захистити соціальні права найуразливіших категорій населення;

• спростити отримання громадянства для дітей іммігрантів і нащадків італійських емігрантів.

обмежити зловживання тимчасовими контрактами і низькооплачуваними "підробітками";

повернути надійні гарантії проти незаконних звільнень;

підвищити безпеку на робочих місцях;

захистити соціальні права найуразливіших категорій населення;

спростити отримання громадянства для дітей іммігрантів і нащадків італійських емігрантів.

Кожна з цих пропозицій сама по собі здатна змінити життя мільйонів людей. Разом же п'ять "так" від італійського народу можуть ознаменувати поворот до нової моделі розвитку - більш справедливої, гуманної та стабільної.

Профспілки наголошують: їхня мета не розколоти суспільство, а навпаки, об'єднати його навколо спільних цінностей.

У минулому завдяки референдумам Італія зробила величезний крок уперед у завоюванні соціальних прав - досить згадати легалізацію розлучення та абортів у 1970-х, - нагадує юрист Марія Луїза Д'Аддаббо.

Тепер настав час нового стрибка. Кампанія CGIL отримала широкий відгук громадськості та підтримку за кордоном. У Франції, Бельгії та Іспанії італійська діаспора разом із місцевими профспілками та лівими партіями сформувала комітети на підтримку референдумів. Боротьба за гідну працю таким чином виходить за національні кордони.

Напередодні дня голосування гаслом кампанії стали слова "П'ять разів так". Активісти переконані: сказавши "так" на кожному з п'яти референдумів, громадяни відкриють дорогу до кращого майбутнього.

Використовуючи демократію, ми можемо змінити реальність, - не втомлюється повторювати Луїджі Джове.

Тепер слово за народом: його голос вирішить, якою буде робота і життя в Італії завтрашнього дня.

Чому це важливо для України

Нині в країнах Європи перебуває понад 6 мільйонів українців. Український уряд називає одним із головних пріоритетів повернення своїх громадян . Однак однією з важливих перешкод на цьому шляху, окрім питання безпеки, є брак роботи з адекватною оплатою та умовами праці. Показово, що якщо в перші роки війни батьківщину покидали більш заможні громадяни, то тепер на міграцію наважуються менш забезпечені українки , яким важко звести кінці з кінцями на батьківщині.

Питання гідної праці також гостро стоїть для українців, які залишили батьківщину і перебувають у ЄС. Близько половини з них знайшли роботу в країні перебування. Однак часто це прекарна і низькооплачувана зайнятість. Українські біженці стикаються з тим, що їм пропонували лише низькокваліфіковану роботу, яка не відповідає їхньому досвіду та освіті. Також часто необхідно проходити тривалу місцеву сертифікацію або підтвердження дипломів для висококваліфікованих професій. Через подібну відсутність інклюзивності та захисту трудових прав, про які говорить профспілка CGIL, матеріальне становище українських біженців у Європі в середньому не можна назвати благополучним.

Світ