Реформатор церкви милосердя. Який спадок залишив по собі Папа Римський Франциск? Розбір The Economist, Bloomberg та WSJ

21 квітня 2025 р. 15:05

21 квітня 2025 р. 15:05

Подарунок для справжніх лідерок та лідерів

Сертифікат Forbes — 365 днів доступу до якісної аналітики, інсайтів та історій успіху, що змінюють мислення. Купуйте зараз

Аргентинець, син італійських емігрантів Хорхе Маріо Бергольйо був першим понтифіком з Латинської Америки, першим єзуїтом, першим Франциском. Він також перший Папа Римський за майже 600 років, обраний після зречення попередника, нагадує WSJ. Його обрання відбулося 13 березня 2013 року.

Франциск згадував, що на нього вплинула бабуся по материнській лінії, яка боролася з фашизмом і розповідала дітям історії про святих. Саме вона попереджала його про жадібність капіталізму , кажучи: «У поховальному савані немає кишень».

У 36 років він очолив єзуїтів Аргентини – і вже тоді був конфліктною фігурою. У час аргентинської диктатури 1970-х його звинувачували у мовчазній співучасті з хунтою, хоча згодом лауреат Нобелівської премії миру Адольфо Перес Есківель публічно виправдав його, нагадує WSJ.

Коли Франциска обрали Папою Римським, він одразу зламав канонічний етикет. Франциск відмовився від Папського палацу, жив у гостьовому будинку Ватикану, їздив на Ford Focus, обідав у спільній їдальні, зберіг старий наперсний хрест і не носив червоних туфель.

Під час візиту до США у 2015 році Франциск закликав конгресменів боротися з бідністю через справедливіший розподіл ресурсів, а на Генасамблеї ООН засудив глобальну економіку, якою керує лише прагнення до багатства та влади, пише Bloomberg.

У 2020 році він виступив на конференції у Ватикані, закликавши глав МВФ і міністрів фінансів допомогти боржникам і створити «нову фінансову архітектуру», яка гарантує соціальну справедливість.

Одна з останніх зустрічей Папи Римського Франциска відбулася 20 квітня 2025 року у Ватикані з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом та делегацією. Фото Getty Images

Від балансу в моралі до балансу в політиці

Папство Франциска стало переломним. Він прагнув перетворити церкву з каральної інституції на джерело милосердя. Головним словом його понтифікату стало «милосердя», пише WSJ. Він розширив доступ до причастя для розлучених, зустрічався з гей-парами, засуджував антигомосексуальні закони, визнавав право на цивільні союзи для одностатевих пар. Але все ж не пішов на радикальні кроки: не дозволив жіноче священство, не скасував целібат, не легітимізував аборти.

Його популярний вислів «Хто я такий, щоб судити?» щодо гомосексуальних священників став символом ліберального розвороту церкви.

Якщо попередника Бенедикта вважали захисником ортодоксальної доктрини, то Франциск був усміхненим і доступним понтифіком із широким соціальним посланням. Він завоював симпатії багатьох лібералів – навіть поза межами церкви – через акцент на бідності, стражданні, а також заяву, що кліматична криза – це моральне питання, пише Bloomberg.

Франциск рішуче критикував капіталізм, закликав скорочувати викиди вуглецю, годував безпритульних піцою, а біженців, зокрема сирійські родини, поселяв у Ватикані. Він особисто тиснув на американських політиків через міграційну політику і засудив плани Дональда Трампа щодо масових депортацій , додає WSJ.

Водночас Франциск намагався зробити фінанси Ватикану прозорішими та закликав Курію дослухатися до голосів єпископів з периферії. Серед його спадку – реформована Колегія кардиналів, що обирає наступного понтифіка. Зміни, запроваджені Франциском, збільшили шанси на обрання Папи з Азії або Африки, пише Bloomberg. Цей таємничий процес обрання нового Папи навіть став сюжетом фільму «Конклав» 2024 року, де роль кардинала виконав Рейф Файнс.

У зовнішній політиці він шукав баланс: у війні Росії проти України Папа співчував українцям, але уникав прямого засудження Росії, натякаючи на провину Заходу в ескалації, нагадує WSJ. У 2024 році Франциск закликав Україну проявити «мужність білого прапора», але згодом уточнив, що засуджує всі війни.

Папа Римський зустрічається з президентом України Володимиром Зеленським у Студії Залу Павла VI 13 травня 2023 року у Ватикані. Фото Getty Images

Сексуальні скандали й обмежені реформи

Найбільший виклик Франциска – криза сексуальних зловживань у церкві. Він проголосив нульову толерантність до насильників, однак жертви вважають, що цього було недостатньо, особливо через м’яке ставлення до кардиналів і єпископів, які покривали зловживання. У 2018 році його звинуватили в ігноруванні сигналів щодо Теодора МакКарріка, колишнього архієпископа Вашингтона, якого підозрювали в сексуальному насильстві над підлітками та молодими семінаристами ще з 1970-х. Після розслідування Ватикан позбавив МакКарріка сану – вперше в новітній історії. Але довіра до церкви була підірвана, пише WSJ.

Франциск скасував секретність у відповідних церковних документах, запровадив нові правила щодо дисципліни єпископів – однак не створив незалежний трибунал, чого вимагали жертви.

Спроби Франциска впоратися з проблемою сексуальних зловживань у церкві часто були незграбними, а його вибачення майже не справили враження ані на пресу, ані на жертв, пише The Economist.

Його зусилля з наведення ладу в «чорній дірі» ватиканських фінансів, хоча частково й мали успіх, викликали звинувачення в авторитаризмі.

Наступник і спадщина

До моменту смерті Франциск призначив дві третини кардиналів, які обиратимуть нового Папу. Він стратегічно уникав консерваторів, орієнтуючись на віддалені регіони – кардиналів з Лаосу, Тонги, Африки, формуючи електорат, який може обрати «Папу з периферії», зазначає WSJ.

Його найбільша спадщина – це зміщення центру тяжіння церкви з Європи на Глобальний Південь. Але після нього двері балкона собору святого Петра можуть зачинитися знову – в бік традиціоналізму, пише The Economist. Прогресивні ідеї Франциска, зокрема в Німеччині, вже зустріли опір.

Найбільшим спадком Франциска для церкви може стати його акцент на соціальних та економічних питаннях, особливо в країнах Глобального Півдня. Чи буде цей курс продовжено – залежатиме від рішення майбутнього папського конклаву, додає WSJ. Якщо так, це стане гідною спадщиною понтифіка, який назвав себе «людиною з краю землі».

Світ