«Мистецтво укладати угоди» Трампа стикається з глобальною реальністю

25 квітня 2025 р. 02:46

25 квітня 2025 р. 02:46

Книга Дональда Трампа «Мистецтво укладати угоди» починається зі стомливого опису тижня з життя Дональда Трампа — агресивного гравця на ринку нерухомості. Він постійно в русі, безперервно говорить по телефону та укладає з великим бізнесом одну угоду за іншою.

Президент сподівався, що перші 100 днів його другого терміну ознаменуються таким самим потужним потоком угод, як у знаковому для його ідеології тексті.

Але Трамп пом’якшив риторику щодо торговельної війни з Китаєм ; відступив у питанні взаємних мит щодо десятків інших країн; і швидко втрачає терпіння щодо війни в Україні , яку, за його обіцянками, мав завершити за 24 години.

Угоди виявляються значно складнішими, коли йдеться не про хмарочоси чи казино, а про цілі економіки, авторитет впливових іноземних лідерів і національний суверенітет, йдеться у матеріалі CNN.

Погляд Трампа на будь-яку політичну проблему як на стратегію «виграш-програш» домінує у його поверненні до Білого дому — і вже приніс йому кілька формальних перемог.

Зокрема, він зрозумів, як використати широкі повноваження президента як інструмент тиску. Погрожуючи відкликанням допусків до секретної інформації, він домігся поступок від деяких провідних юридичних фірм.

Завдяки обіцянкам мільярдних вливань державних коштів він вплинув на низку провідних університетів . Все це викликає серйозні етичні та конституційні запитання. Але головне для Трампа — зафіксувати чергову «перемогу».

Бізнес-партнери Трампа розуміють його гру. Після телефонної розмови у стилі «Мистецтва укладати угоди» з генеральним директором Apple Тімом Куком президент запропонував компанії Apple звільнення iPhone від 145% китайських мит .

Втім, він також стикається з тим, що геополітика й глобальні торговельні переговори мають мало спільного з продажем нерухомості.

Китай і Україна чинять опір тиску Трампа.

Потік вражаючих торговельних угод , який, за словами команди президента, мав би з’явитися після 90-денної паузи в діях тарифів, поки що не матеріалізувався.

Китай відмовився грати за правилами примусу.

І попри зростаюче обурення Трампа, президент України Володимир Зеленський дотепер не погодився прийняти жорсткі умови США для припинення війни, розв’язаної президентом Росії Владіміром Путіним — на якого жодного подібного тиску не чиниться.

Якщо Трампу вдасться укласти справедливу мирну угоду щодо України, це потенційно врятує десятки тисяч життів і покладе край трирічній жорстокій війні. Якщо він зможе перебалансувати торгівлю між США та Китаєм, це частково виправить економічну несправедливість, що виникла у спустошених глобалізацією промислових регіонах.

Жодна з цих ініціатив не є завершеною. Але всі вони випробовують на міцність центральний міф про Трампа як геніального переговірника, що лежить в основі його політичної привабливості.

Сам Трамп цього року довів свою логіку до крайнощів, коли запропонував переселити понад два мільйони палестинців з Гази — території, зруйнованої ізраїльською війною проти ХАМАСу. Він обіцяв, що таке етнічне очищення дозволить США збудувати «Рив’єру Близького Сходу», не зважаючи на гідність та суверенітет палестинського народу.

Не дивно, що його спроби досягти миру на Близькому Сході зайшли в глухий кут.

Трамп робить крок назад у торговельній війні з Китаєм

Президент Китаю Сі Цзіньпін не веде дипломатію телефоном . Пекін надає перевагу формальним, ретельно підготовленим переговорам на нижчих рівнях між чиновниками до зустрічі лідерів. Це означає, що з самого початку підхід Трампа до торговельної війни з Китаєм був сумнівним — як і сама ідея, що Сі піде на поступки після приниження у вигляді  запроваджених Трампом 145% мит.

Політичний курс Сі спрямований на переформатування світового порядку , який він вважає несправедливо сформованим під впливом США.

Упродовж останніх 20 років усі американські президенти стикалися з відмовою Китаю відкривати ринки для американських товарів, а також з проблемами на кшталт крадіжки інтелектуальної власності. Можливо, залякування Пекіна дало б результат 25 років тому. Але нині Китай — це наддержава, здатна завдати США такої самої шкоди, якої зазнає сама.

«Гадаю, китайці почуваються задоволеними. Ми запровадили тарифи — Китай відповів власними. І тепер саме Сполучені Штати, схоже, йдуть на поступки. З точки зору Пекіна — усе йде за планом », — сказав Річард Гаас, почесний президент Ради з міжнародних відносин, в ефірі CNN.

Відмова Китаю поступитися була передбачуваною, хоча Білий дім, очевидно, не мав достатньої експертизи щодо Китаю й виглядав здивованим.

« Якщо США справді прагнуть домовленості, вони повинні припинити погрози та шантаж і шукати діалогу на основі рівності, поваги та взаємної вигоди. Вимагати угоди, водночас чинячи надмірний тиск — це не той підхід, який працює з Китаєм. І він просто не спрацює» , — заявив речник МЗС Китаю Го Цзякун у середу.

Заяви Трампа у вівторок і середу, що тарифи не залишаться на рівні 145%, і що він не гратиме з Сі «жорстко» , стали очевидною зміною акцентів з боку адміністрації, яка раніше наполягала на необхідності особистої телефонної розмови з китайським лідером.

Це відбулося на тлі політичного тиску всередині США — зокрема через падіння фондового ринку, спричинене тарифною політикою Трампа, яка вдарила по пенсійних заощадженнях багатьох американців. Наступні проміжні вибори вже почали лякати республіканців. Трамп нещодавно зустрічався з генеральними директорами компаній, які попередили про перебої в ланцюгах постачання, якщо мита збережуться. За новим опитуванням Pew Research, опублікованим у середу, рейтинг схвалення президента впав до 40% — на 7 пунктів менше, ніж у лютому.

Китай, можливо, виніс уроки з попереднього раунду тарифної війни, який завершився тодішнім відступом Трампа. Цього місяця президент призупинив запровадження взаємних тарифів щодо десятків країн лише через кілька годин після їх вступу в дію. Він визнав, що уважно стежив за тривожними сигналами з боргового ринку, оскільки довіра до США як надійного інвестиційного напрямку опинилася під загрозою.

Тоді Білий дім зберіг обличчя, стверджуючи, що десятки країн шикуються в чергу з вигідними торговельними пропозиціями. Але досі жодна остаточна угода не була укладена. Справжні торговельні договори зазвичай потребують років переговорів, оскільки вимагають від політиків болісних поступок у питаннях, що впливають на потужні внутрішні групи.

Наприклад, США наполягають, щоб Європа відкрила свій ринок для американського м’яса, вирощеного з використанням гормонів — поступка, яку лідерам ЄС буде надзвичайно складно пояснити своїм виборцям.

Попри все, Трамп і далі переконаний, що його «чудові стосунки» з Сі допоможуть швидко укласти угоду.

«Усі хочуть стати частиною того, що ми робимо» , — сказав він журналістам у середу.

Проте вже за кілька годин міністр фінансів Скотт Бессент, якому приписують авторство відмови від жорсткої тарифної політики, назвав менш оптимістичні терміни. Він прогнозує «два-три роки» для повного перебалансування торговельних відносин — і це ще за умови, що Пекін піде на співпрацю.

Білий дім наполягає, що політика Трампа вже працює. В адміністрації регулярно публікують списки нових інвестицій у США. Деякі країни справді використовують ці потоки, щоб справити враження на президента. Але це також може свідчити про намагання задобрити його гучними заголовками без зміни суті торговельних відносин.

Тим часом багато прихильників Трампа продовжують вірити в його міфічне мистецтво переговорів.

«Трамп — надзвичайно стратегічний переговірник. Він найкращий у цій справі. Зрештою… Китай сяде за стіл переговорів, і США вийдуть переможцями, бо ситуація зараз вкрай несправедлива », — сказав колишній радник президента Стівен Мур в ефірі CNN.

Україна чинить опір тиску США

Спроби Трампа нав’язати Україні своє бачення миру виявилися не менш безуспішними, ніж його торговельні війни. Як і у випадку з Китаєм, його підходи іноді ігнорують політичні реалії, з якими стикаються іноземні лідери.

Президент, наприклад, висловив у середу невдоволення Зеленським через відмову підписати угоду, складену США, яка фактично закріплює за Росією низку досягнень, при цьому підриваючи суверенітет України.

«Ситуація для України критична — він може обрати мир, або ще три роки боротьби, втративши всю країну. Ми дуже близько до угоди, але чоловік, у якого немає козирів, має нарешті це зрозуміти», — написав Трамп у Truth Social.

У четвер Трамп розкритикував і російського президента, заявивши, що він «незадоволений» після найжорстокішого за дев’ять місяців ракетного удару Росії по Києву.

Прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт сказала, що «терпіння президента на межі». Вона додала: «Він хоче, щоб це вже нарешті завершилося».

Трамп обурений відмовою Зеленського визнати Крим російським — регіон, який Путін незаконно анексував у 2014 році.

Юрій Боєчко, голова благодійної організації «Hope for Ukraine», пояснив, що така поступка є політично неможливою для Зеленського.

«Це можливо лише шляхом внесення змін до Конституції України — а для цього потрібно провести референдуми, отримати схвалення Верховної Ради, а також рішення Конституційного Суду. Український парламент ніколи не ратифікує передачу території окупантам, і український народ за це не проголосує» , — сказав він.

Тиск США посилився за останні тижні, коли Трамп дедалі більше наблизився до позицій Росії. Цьому сприяли часті візити спецпредставника США Стіва Віткоффа до Путіна. Адміністрація також веде переговори про використання українських родовищ рідкоземельних металів, що викликає звинувачення в економічному колоніалізмі вразливої держави.

Трамп роздратований Україною, але переконаний, що Путін готовий до угоди — попри відсутність доказів готовності Росії піти на поступки щодо своєї мети знищити українську незалежність.

«Я думаю, Росія готова. Думаю, у нас є угода з Росією» , — сказав Трамп у середу в Овальному кабінеті, знову демонструючи співчуття до агресора, а не до жертви.

На початку «Мистецтва укладати угоди» Трамп писав, що інші люди пишуть поезію чи створюють картини, а його мистецтво — це укладення угод.

Світ тепер запитує: а чи не втратив він це мистецтво?

Світ