Премію DW «За свободу слова» цьогоріч присудили грузинській журналістці

29 квітня 2025 р. 13:32

29 квітня 2025 р. 13:32

Про це йдеться у пресрелізі міжнародного німецького мовника, який є у розпорядженні Укрінформу.

«Робота Тамари Кінцурашвілі має вирішальне значення в боротьбі з дезінформацією та в просуванні медіаграмотності в Грузії. Її зусилля щодо боротьби з внутрішньою та міжнародною пропагандою є важливими для свободи преси та свободи слова, а також для довіри до вільних ЗМІ», - пояснив вибір генеральний директор DW Пітер Лімбург.

Він зауважив, що Грузія зараз перебуває на роздоріжжі: парламент без активної опозиції, заморожений процес вступу до ЄС та нові авторитарні закони щодо ЗМІ, подібні до тих, що вже є в Росії.

«У такі часи зобов’язання Тамари, безумовно, нелегкі, але ще важливіші для свободи преси та демократії», - додав Лімбург.

Церемонія вручення 11-ї премії DW «За свободу слова» буде вручено Кінцурашвілі 7 липня 2025 року на Глобальному медіафорумі DW, міжнародній медіаконференції DW, у Бонні. Лавреатами премії, заснованої в 2015 році, були, зокрема, українські відеожурналіст Мстислав Чернов та фотожурналіст Євген Малолєтка (2022), Юлія Навальна та Російський фонд боротьби з корупцією (2024), Оскар Мартінес, журналіст-розслідувач та головний редактор онлайн-платформи El Faro в Сальвадорі (2023), та нігерійський журналіст-розслідувач Тоборе Овуоріе (2021).

Тамара Кінцурашвілі є виконавчим директором неурядового Фонду розвитку медіа (MDF), заснованого у 2008 році. Фонд має на меті просування основних прав і свобод людини та підтримку грузинських ЗМІ в їхньому журналістському та інституційному розвитку. Крім того, MDF та особисто Кінцурашвілі проводять навчання з питань дезінформації для численних грузинських школярів та молодих людей. З 2014 року фонд також керує платформою для перевірки фактів Myth Detector, головним редактором якої є Кінцурашвілі. Платформа викриває дезінформацію, підтримує населення та організації Грузії у просуванні медіаграмотності, а також навчає людей про небезпеку дезінформації. У співпраці з DW Akademie Кінзурашвілі також заснувала у 2017 році Лабораторію детектора міфів, яка надає журналістам по всій Грузії доступ до перевірки фактів та передачі знань.

Як повідомлявся Укрінформ, торік у листопаді представники «Грузинської мрії» оголосили про припинення процесу євроінтеграції і розпочали широкомасштабні репресії проти протестувальників, незалежних журналістів і громадянського суспільства.

У грудні шостим президентом Грузії сьогодні обрали висуванця від правлячої партії «Грузинська мрія», ексдепутата парламенту Михеїла Кавелашвілі. Він був єдиним кандидатом і отримав 224 із 225 голосів присутніх членів колегії виборців. Опозиція у процесі не брала участі. Як і опозиція, президентка Саломе Зурабішвілі вважає парламент нелегітимним. Вона заявила, що не збирається складати повноваження доти, доки в країні не будуть проведені нові парламентські вибори.

У лютому цього року Європарламент закликав міжнародну спільноту бойкотувати самопроголошену владу Грузії , попросив Раду ЄС запровадити жорсткі персональні санкції проти її лідерів та продовжив наполягти на проведенні нових демократичних парламентських виборів.

Низка країн, зокрема США, ФРН , Велика Британія , країни Балтії, Чехія, Україна, запровадили санкції проти посадових осіб «Грузинської мрії».

У Грузії також періодично проходять акції протесту проти дій чинної влади.

Світ