Арена конфлікту двох ядерних держав. Як напад терористів у Кашмірі перезапустив найгостріший конфлікт між Індією та Пакистаном? Розбір FT та WSJ

08 травня 2025 р. 17:29

08 травня 2025 р. 17:29

Оформлюйте передплату на 6 номерів Forbes Ukraine зі змістовними інтерв’ю, рейтингами та аналітикою, тепер зі знижкою 50% .

Індія та Пакистан опинилися на межі найсерйознішого військового зіткнення за останні десятиліття. У ніч на 7 травня Індія розпочала спецоперацію «Сіндур», завдавши ударів по дев’яти об’єктах у Пакистані та на підконтрольних йому територіях Джамму і Кашміру, де, за твердженням Делі, готувалися теракти.

Причиною ескалації став напад бойовиків у Пахалгамі – популярному курорті в індійському Кашмірі, що стався 22 квітня. Тоді загинули 26 осіб, переважно туристів, передає FT. Індійська поліція заявила, що напад організували троє бойовиків, двоє з яких – громадяни Пакистану, і всі вони належать до забороненого угруповання Lashkar-e-Taiba .

Відповідальність же за атаку взяло на себе угруповання The Resistance Front (TRF) . За словами міністра закордонних справ Індії Вікрама Місрі, воно є прикриттям для Lashkar-e-Taiba, що вже фігурувала у терактах у місті Мумбай у 2008 році. Тоді десятеро озброєних бойовиків, пов’язаних із Lashkar-e-Taiba, протягом 60 годин атакували залізничну станцію, лікарню та готелі міста.

Попередити нові напади чи «акт війни»

Розслідування теракту, за словами індійської сторони, виявило комунікаційні вузли терористів у Пакистані, а також зв’язок між публікаціями TRF у соцмережах і відомими акаунтами Lashkar-e-Taiba. Протягом двох тижнів після нападу Пакистан не зробив жодних кроків для ліквідації терористичної інфраструктури на своїй території або на контрольованих нею землях, каже індійський міністр Вікрам Місрі.

Цілями спецоперації «Сіндур» була лише терористична інфраструктура на території Пакистану, пише WSJ. Нью-Делі підкреслило, що мета ударів – не ескалація, а стримання й попередження нових атак, про підготовку яких свідчили розвіддані, зазначає WSJ.

Пакистанська сторона підтвердила ракетні удари Індії по трьох регіонах, назвавши дії країни-сусіда «огидною провокацією». В пресслужбі офісу прем’єр-міністра Пакистану Шабаза Шаріфа заявила, що відповідь буде пропорційною. До всього, у Пакистані сприйняли удари Індії як «акт війни», заявивши, що збили п’ять індійських військових літаків і один бойовий дрон.

В Індії не повідомили про кількість жертв внаслідок ударів, але наголосили, що уникнули побічних втрат. Пакистан же повідомив про загибель 31 цивільного і категорично заперечує свою причетність до нападу в Пахалгамі.

У Пакистані наголошують, що не підтримують бойовиків, хоча Індія звинувачує сусіда у підтримці збройного повстання в Кашмірі у 1989 році.

Відразу після нападу бойовиків 22 квітня Індія знизила рівень дипломатичних відносин із Пакистаном і призупинила дію Індуського водного договору , який діяв понад 60 років. Також індійська поліція затримала сотні осіб у Кашмірі та зруйнувала будинки, пов’язані з бойовиками або їхніми родичами.

На лінії контролю в Кашмірі наприкінці квітня почалися артилерійські обстріли, що тривали кілька днів і призвели до жертв серед цивільного населення по обидва боки кордону. Індія повідомила про загибель 15 своїх громадян.

Два будинки пошкоджено внаслідок обстрілу через кордон у Камалкоті, Урі, Джамму і Кашмір, Індія, 7 травня 2025 року. Фото Getty Images

Історія конфлікту

Індія та Пакистан – ядерні держави , між якими вже тричі спалахували конфлікти через територію Кашміру. Після останнього загострення у 2019 році, коли обидві сторони обмежилися взаємними ударами, нинішня ескалація стала найсерйознішою за останні десятиліття. Водночас обидві сторони конфлікту уникають повномасштабної війни.

Кашмір — історичне князівство в Гімалаях та спірний регіон на північному півострові Індостан, який з 1947 року є джерелом напруги між Індією, Пакистаном та частково Китаєм через своє стратегічне значення та релігійну різноманітність.

У жовтні 1947 року правитель Кашміру, Махараджа Харі Сінґх, підписав угоду про приєднання до Індії, попри мусульманську більшість населення регіону. Він довгий час вагався, до якої з нових держав — Індії чи Пакистану — йому приєднатися. Це викликало першу індо-пакистанську війну (1947–1949 роки), в результаті якої Кашмір був поділений: Індія отримала Кашмірську долину, Джамму та частину Ладакху (55% території), Пакистан — Азад Кашмір та Гілгіт-Балтистан (30%), а Китай захопив Аксай Чин і Транскаракору (15%) після війни 1962 року.

Черговий виток загострення відбувся після виборів 1987 року до законодавчих зборів Джамму і Кашміру. Вони стали скандальними через політичну корупцію та маніпуляції. Мусульманська молодь, підтримана пакистанською розвідкою, почала радикалізуватися. У 1989 році почалося повстання, яке поєднувало сепаратизм кашмірців і підтримку Пакистану, перетворивши Кашмір на символ опору та арену конфлікту між двома ядерними державами.

У серпні 2019 року уряд Нарендри Моді скасував статтю 370 Конституції Індії, яка гарантувала Джамму та Кашміру автономію, перетворивши регіон на федеральну територію під контролем Нью-Делі, пише FT.

Попри зростання туристичної привабливості Кашміру останніми роками, напад бойовиків у Пахалгамі став найкривавішим на цивільне населення Індії з часів терактів у Мумбаї 2008 року.

Конфлікт у Кашмірі залишається одним із найнебезпечніших у світі. Станом на 2025 рік, Індія та Пакистан мають приблизно 140 і 150 ядерних боєголовок відповідно, пише DW . Індія офіційно дотримується політики «невикористання першими» ядерної зброї, тоді як Пакистан такої політики не має.

Уламок літака в селі Вуян, у гірському регіоні Гімалаїв, Кашмір, 7 травня 2025 року. Фото Getty Images

Поміркованість Індії та реакція Білого дому

Індія прагне показати поміркованість, зокрема тим, що не завдала ударів по військових об’єктах Пакистану, чим залишила простір для деескалації, пише WSJ. «Індія усвідомлює ризики ескалаційної драбини, – каже Герш Пант, професор Інституту Індії при Королівському коледжі в Лондоні. – Це дає Пакистану можливість для маневру. Чи захочуть вони нею скористатися – це їхній вибір».

Попри жорстку риторику Пакистан також стикається з економічними та політичними проблемами, що може стримувати його від масштабної відповіді Індії. Якщо пакистанські військові дійсно збили індійські літаки, це свідчить, що сторони можуть бути рівносильні у короткотерміновому повітряному конфлікті, зазначає WSJ. Після того як Індія модернізувала свої Повітряні сили французькими винищувачами Rafale, Пакистан отримав китайські J-10C. Які саме літаки брали участь у нічних боях з 6 на 7 травня, встановити наразі неможливо, додає WSJ .

Адміністрація США вже зреагувала на конфлікт. Державний секретар Марко Рубіо провів телефонні розмови з радниками з національної безпеки обох країн, а президент Дональд Трамп назвав удари «ганебними» і висловив надію, що бойові дії завершаться «дуже, дуже швидко».

Світ