У Польщі зростає невдоволення українськими біженцями

12 травня 2025 р. 08:32

12 травня 2025 р. 08:32

Згідно з даними опитування, у Польщі знизилася підтримка біженців, а антиукраїнські настрої знаходять відображення в передвиборчій кампанії політиків, пише Associated Press .

«Настрій польського суспільства змінився по відношенню до українських військових біженців», — каже Пьотр Длугош, професор соціології Ягеллонського університету в Кракові, який провів дослідження ставлення до українців у Центральній Європі.

Він навів дані опитування Центру вивчення громадської думки у Варшаві, згідно з якими підтримка допомоги українцям впала з 94% на початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року до 57% у грудні 2024 року.

«Багато інших досліджень підтверджують зміну настроїв», — сказав він. «Водночас слід пам'ятати, що допомога біженцям після початку війни була природним моральним рефлексом, що потрібно допомагати ближньому в біді. Тим більше що поляки пам'ятають злочини, скоєні росіянами проти поляків під час і після двох світових воєн».

У перші місяці 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, мільйони українців, здебільшого жінки і діти, виїхали до Польщі, де їх зустріли з надзвичайним співчуттям. У вікнах з'явилися українські прапори. Польські волонтери поспішали до кордону з їжею і необхідними речами, а деякі жителі селили у себе вдома незнайомих їм людей.

Три роки потому Польща залишається одним із найвірніших союзників України — центром поставок західної зброї і затятим захисником інтересів Києва. Але тон щодо біженців дещо змінився.

У Польщі залишається майже мільйон українських біженців, а загалом у країні з населенням 38 мільйонів осіб проживає близько 2 мільйонів українських громадян. Багато з них прибули в країну ще до війни.

Кандидати пристосовуються до настроїв

У Польщі 18 травня відбудуться президентські вибори, а 1 червня очікується другий тур. Зростаюча втома від допомоги українцям стала настільки помітною, що деякі кандидати вирішили, що зможуть набрати більше голосів, пообіцявши менше допомагати українцям.

Серед тих, хто намагається трансформувати зміну настроїв у передвиборчу політику, — консервативний кандидат Кароль Навроцкі, історик і голова Інституту національної пам'яті, обраний партією «Право і справедливість» і один із лідерів.

Прагнучи стати наступником Дуди, Навроцкі демонструє двоїсте ставлення до українців, наголошуючи на необхідності захищати польські інтереси.

Навроцкі, якого Трамп вітав у Білому домі 1 травня, інколи використовує формулювання, які перегукуються з висловлюваннями американського президента.

«Україна не ставиться до нас як до партнера. У багатьох відношеннях вона поводиться непристойно і невдячно», — заявив Навроцкі у січні.

Після напруженого візиту президента України Володимира Зеленського до Овального кабінету в лютому Навроцкі заявив, що українському лідеру необхідно «переосмислити» свою поведінку щодо союзників.

Минулого місяця Навроцкі пообіцяв, що в разі перемоги на виборах він представить закон, який надаватиме перевагу польським громадянам перед українцями в разі черг на медичні послуги або в школи.

Кандидат Славомір Ментцен і його партія «Конфедерація» пішли ще далі. Він звинувачує українців у перевантаженості шкіл, завищених цінах на житло і в тому, що вони користуються польською щедрістю.

На мітингу ультраправого кандидата Ґжеґожа Брауна 30 квітня його прихильники на знак солідарності залізли на балкон ратуші в Бяла-Подлясці та зірвали український прапор, який висів там із лютого 2022 року.

Рафал Тшасковський, ліберально налаштований мер Варшави від центристської партії прем'єр-міністра Дональда Туска, який прийняв українців у своєму місті у 2022 році, запропонував у січні, щоб тільки українські біженці, які «працюють, живуть і платять податки» в Польщі, отримали доступ до популярної дитячої допомоги «800+» — 800 злотих (210 доларів) на місяць на кожну дитину.

Допомога Польщі

Посол України в Польщі Василь Боднар заперечує твердження про те, що українці більше беруть, ніж дають. За його словами, близько 35 000 осіб отримують підтримку, не працюючи, але те, що вони отримують, становить лише малу частину того, що українці відраховують у вигляді податків. Він зазначив, що в Польщі зараз працює близько 70 000 українських підприємств.

«Українці допомагають польській економіці розвиватися», — сказав він в інтерв'ю The Associated Press.

Малгожата Боніковська, президент Центру міжнародних відносин, сказала, що виникнення напруженості, коли велика кількість людей, які належать до різних культур, раптово починають жити і працювати пліч-о-пліч, є нормальним явищем. Поляки, додала вона, часто вважають українців нахабними або самовпевненими, і це їх не влаштовує.

«Але допомога Україні, як і раніше, користується дуже стабільною підтримкою. Ми щиро віримо, що українці — європейці, вони нам як брати».

Рафал Панковскі, соціолог, який очолює групу Never Again, що бореться з ксенофобією, відстежує антиукраїнські настрої від самого початку повномасштабної війни. За його словами, спочатку ультраправі були дуже ізольовані у своїх антиукраїнських поглядах.

«Те, що відбувається цього року, — це час збору врожаю для всіх цих антиукраїнських пропагандистів, і тепер це виходить за рамки ультраправих», — сказав він.

Катерина, 33-річна українка, яка вже багато років живе в Польщі, бачила зміни на власні очі. У 2022 році незнайомі люди часто зустрічали її співчутливими поглядами і словами «Слава Україні».

Але минулої осені чоловік у трамваї облаяв її за те, що вона читає українську книжку. Цієї весни біля офісу соціального забезпечення інший чоловік штовхнув її і закричав: «Ти тут нікому не потрібна».

Подібні інциденти залишаються рідкістю. Але вона вважає, що три роки тому такі інциденти були немислимі.

Батьки Катерини залишилися в Україні, а брат служить в армії.

Як і багато хто в цьому регіоні, вона вважає, що український опір забезпечує безпеку Польщі, стримуючи росіян. Напруженість зараз на руку тільки Москві. «Ми повинні триматися разом», — каже вона.

Світ