Ще одна загроза для України? Чого чекати від виборів у Польщі і що фаворити кажуть про війну

17 травня 2025 р. 09:13

17 травня 2025 р. 09:13

Чи стане другом України новий президент Польщі?

У неділю, 18 травня, сусідня Польща обиратиме президента. Країна є парламентсько-президентською республікою, тож основна виконавча влада належить уряду, проте глава держави має важливі повноваження в питаннях безпеки, оборони та зовнішньої політики.

Не секрет, що Варшава є одним із найважливіших партнерів Києва — як у воєнний час, так і загалом. Польська допомога першою у значних обсягах надійшла на український фронт 2022 року, і саме поляки передали найбільшу кількість важкого озброєння, зокрема, танків та бронетранспортерів. За три роки військова підтримка Польщі сягнула близько 144 млрд гривень.

Польські міста неподалік кордону України — важливі хаби, через які проходить більшість поставок західної зброї та іншого типу допомоги.

Безперечно Польща знаходиться в авангарді країн, які прийняли найбільшу кількість українських біженців — мова про майже мільйон громадян, які отримали прихисток.

У політичному плані Польща — адвокат шляху України до ЄС і НАТО. І попри окремі суперечності, наприклад, у сфері аграрного експорту чи історичної пам’яті, партнерство між Польщею та Україною завжди було дуже міцним.

Чинний президент Польщі Анджей Дуда поставав в очах українців другом й незмінно входив до рейтингів закордонних політиків, яким українські громадяни довіряють найбільше.

Що у відносинах Варшави й Києва змінять прийдешні вибори — далі в матеріалі міжнародної оглядачки "Телеграфу" Ольги Кирилової.

"Польща — перед важливим вибором: або ми дотримуємося сталого проєвропейського демократичного курсу, або поринаємо у хаос як у США", — описує "Телеграфу" ситуацію один з високопоставлених співрозмовників у Варшаві.

Боротьба за пост президента розгортається між трьома з 11 кандидатів.

Рафал Тшасковський, 53 роки

Мер Варшави та представник ліберальної "Громадянської коаліції" (KO), яку очолює прем'єр-міністр Дональд Туск. У минулому — депутат Європейського парламенту. 2020 року Тшасковський з незначним відривом програв президентські вибори Анджею Дуді.

Серед головних пропозицій кандидата на сьогодні — збільшення оборонних витрат країни до 5% ВВП, лібералізація законів про аборти, розвиток польської оборонної та технологічної промисловості, а також зміцнення позицій Польщі в Європейському Союзі.

Має близько 31% підтримки виборців. Зберігає всі шанси на перемогу в другому турі, тому вважається фаворитом виборчих перегонів.

"Ми чітко знаємо, хто розв’язав війну — її почав Путін і його агресія. Ми чітко знаємо, хто є агресором, а хто — жертвою. Тиск потрібно чинити на агресора, а не на жертву агресії. Це надзвичайно важливо. Це — спільний інтерес для всіх нас. Це інтерес Польщі. Це інтерес Європи. Це також інтерес Сполучених Штатів.

Тому потрібно зробити абсолютно все, щоб пояснювати це американцям: якщо, не дай Боже, Путін переможе у цій війні або зможе подати те, що станеться, як свою перемогу — це послабить не лише безпеку Польщі, не лише безпеку Європи, а й безпеку самих Сполучених Штатів", — заявляв кандидат у березні.

Тшасковський вважає, що після війни Україна має стати частиною Європейського Союзу й НАТО. І що Польщі "вигідно, щоб Україна була частиною Європи, а не частиною Росії".

"Хто серйозно ставиться до наших інтересів, не може заперечувати членство України в НАТО", — казав кандидат.

Утім, днями Тшасковський відзначився неоднозначною заявою про те, що Україна має відігравати роль "буферної зони" між Росією та Європою, не роз’яснивши деталей такого бачення.

"З часу, коли я працював в Європарламенті, я чітко заявляв, що Росія є загрозою, а Україна повинна бути буферною зоною", — сказав політик. "Натомість інтереси ЄС і США є абсолютно однаковими, а саме: Росія не може виграти цю війну, і всі ми, безперечно, прагнемо миру", — додав він.

На думку політика, мир в Україні "має бути на справедливих умовах, і це потрібно пояснити президенту Трампу, а не фотографуватися з ним", натякнувши на свого опонента на виборах Кароля Навроцького, який нещодавно зустрічався з лідером США.

За словами Тшасковського, Путін розуміє лише мову сили, тому Польща повинна озброїтися. Закликає створити найпотужнішу армію в Європі серед країн НАТО, "якщо не рахувати Туреччини".

Основна перепона Рафала Тшасковського на шляху до посту — непопулярність серед електорату у сільській місцевості, де перевагу мають опоненти політика. Утім, Тшасковський зберігає високий рівень підтримки серед міського населення. Наприклад, польська столиця усіяна банерами та плакатами на підтримку кандидата.

Кароль Навроцький, 42 роки

Історик та директор Інституту національної пам'яті, підтримується консервативною партією "Право і справедливість" (PiS). Навроцький виступає за зниження податків, вихід Польщі з деяких програм ЄС, а також критикує розширення прав для одностатевих пар. Як і Тшасковський, пропонує виділяти 5% ВВП на оборону.

Як вже згадувалося, 2 травня Навроцький літав до Вашингтона, де зустрічався з верхівкою американської влади й, власне, президентом США Дональдом Трампом, який нібито заявив йому: "Ти переможеш".

"Прекрасна зустріч з президентом США. Це велика честь обговорити прекрасне майбутнє польсько-американських відносин", — писав Навроцький за результатами візиту.

Серед іншого він заручився підтримкою ультраправого кандидата у президенти Румунії Джордже Сіміона , який виступає проти військової допомоги Україні, критикує керівництво ЄС. І так само є прихильником політики Трампа.

Навроцький має близько 25% підтримки виборців.

Свого часу кандидат заявляв, що не бачить Україну "ні в ЄС, ні в НАТО", однак пізніше прив’язав таку можливість до історичного питання Волинської трагедії.

"Дбаючи про польські інтереси, я б чітко повторив, що поки не будуть вирішені наші питання, включаючи ексгумацію жертв Волинського геноциду в Україні, я не бачу майбутнього для України в Європейському Союзі й в НАТО", — казав кандидат.

Під час останніх дебатів Кароль Навроцький додав, що Польща "не повинна впадати в ейфорію" щодо євроатлантичного курсу Києва. Утім, зазначив, що в інтересах Польщі — аби мир в Україні був "тривалим, справедливим" і не став відкладеною війною. Вважає, що Польща повинна стати лідером Європейського Союзу "в розбудові трансатлантичних зв’язків" і не може бути "камердинером (слугою — Ред. ) німецьких чи французьких інтересів".

Навроцький, як і інший правий кандидат Славомір Менцен, наголошують , що безпекові інтереси Варшави пов’язані з Вашингтоном, тоді як Тшасковський прагне посилити роль ЄС у врегулюванні війни в Україні та гарантуванні безпеки Європи.

"Ми підтримуємо Україну… в її зусиллях перемогти пострадянську Росію. Це очевидно", — заявляв Навроцький під час телевізійних дебатів. "У стратегічних інтересах Польщі — відбити неоімперіалістичну загрозу з боку Росії".

У минулому кандидат обіцяв продовжити підтримку України, однак наголошував, що польська політика "ґрунтується на принципі взаємності".

Кароль Навроцький опинився в центрі кількох скандалів, які вплинули на його кампанію. Найбільший резонанс викликала історія з придбанням квартири у 80-річного пенсіонера на ім’я Єжи. Навроцький нібито багато років "допомагав сусіду", а той, на знак вдячності погодився передати йому житло в Ґданську.

Як встановили журналісти, згодом Єжи опинився в державному будинку для літніх людей і не отримує жодної підтримки від Навроцького. При цьому пенсіонер фактично не має змоги розпоряджатися колишньою квартирою, яка вже оформлена на політика.

Після розголосу кандидат у президенти пообіцяв передати спірну квартиру на благодійність, назвавши звинувачення "медійною брехнею".

Славомір Менцен, 38 років

Представник праворадикальної партії "Конфедерація", економіст та підприємець. Серед його ключових пропозицій — суттєве зниження податків, відхід від європейського "зеленого курсу" та протидія розширенню прав для ЛГБТ-спільноти.

Прагне поставити на перше місце суверенітет Польщі, домігшись того, щоб національна конституція мала перевагу над законодавством ЄС.

Має близько 13% підтримки виборців. Що важливо — популярний серед польської молоді. Серед виборців віком 18–29 років його підтримує понад 50%. Серед 30–39-літніх — майже 50 %.

Кандидата називають "королем ТікТоку": короткі смішні відео — улюблений жанр Менцена, який допомагає знайти підхід до молодих поляків.

2019 року Менцен заявляв, що його прихильники виступають проти "євреїв, гомосексуалістів, абортів, оподаткування та Європейського Союзу". Згодом він наполягав, що ці слова були жартом. Однак у кожному жарті є дрібка правди, чи не так?

"Польські національні інтереси значно важливіші за благо ЄС", — зокрема, проголошував кандидат.

Під час останніх передвиборчих дебатів Менцен заявив, що в польських інтересах — щоб Україна не втратила незалежності й "щоб Польща не втягнулася у цю війну".

"Водночас не є нашим інтересом, де саме пролягатиме новий кордон між Росією та Україною, чи буде Крим російським, чи українським", — додав він.

Він запевнив, що не погодиться на відправку польських військ в Україну та на вступ України до НАТО. Раніше заявляв, що інтереси поляків мають переважати над інтересами українських біженців.

"Вони приїжджають з України, реєструються у лікарів, подовжують черги, а потім повертаються додому. Це медичний туризм, за який платимо ми", — казав Менцен у лютому.

Того ж місяця Славомір Менцен записав відео на фоні пам’ятника Степану Бандері у Львові, у якому звинуватив українців у "вшануванні злочинців". На поширений відеозапис відреагував міський голова Львова Андрій Садовий. Він назвав Менцена "проросійським політиком із польським паспортом".

Ймовірно, Менцен не вийде до другого туру виборів, але його популярність зростатиме серед виборців, які втомилися від традиційних політиків і шукають радикальніших відповідей на економічні, безпекові та інші виклики. Передвиборча гонитва — чудова нагода закріпити електоральну базу партії "Конфедерація" для наступних виборів.

Боротьба двох сил

Варто розуміти, що у Польщі багато років триває гостра політична боротьба між двома головними таборами — консервативною партією "Право і справедливість" (PiS), вихідцем якої є нинішній президент Анджей Дуда, та проєвропейською "Громадянською коаліцією" (KO), яку очолює Дональд Туск.

PiS, перебуваючи при владі з 2015 по 2023 рік, зосереджувала політику на національних інтересах та консервативних цінностях. Проводила судову реформу, яка за оцінками Брюсселя, підірвала незалежність судової системи. Як наслідок, ЄС заморозив мільярди євро з Фонду реконструкції для Польщі, вимагаючи повернення до демократичних норм у сфері правосуддя. Партія посилювала контроль над державними ЗМІ та обмежила права жінок, фактично заборонивши аборти в країні.

З іншого боку — PiS відома щедрими соціальними програмами, наприклад, введенням "тринадцятої" та "чотирнадцятої" пенсій для пенсіонерів.

"Громадянська коаліція" натомість виступає за повернення Польщі до центру Європейського Союзу, відновлення демократичних інститутів, незалежності судів і свободи ЗМІ. Після перемоги на парламентських виборах 2023 року уряд Туска почав активне відновлення відносин з Брюсселем, прагнучи розблокувати мільярди євро з фондів ЄС, які були заморожені через суперечності з PiS.

Склалася ситуація двовладдя, за якої президент може блокувати законодавчі ініціативи уряду, накладаючи вето, що вже відбувалося в чутливих для PiS питаннях.

Сьогодні ця боротьба триває на новому етапі — в межах президентських виборів, які можуть остаточно змінити політичну конфігурацію країни. Ці вибори є референдумом не лише щодо персоналій, а й щодо геополітичного вибору Польщі — між поглибленням інтеграції з рештою Європи чи посиленням національного суверенітету в дусі правих сил.

Поляки почали гірше ставитися до українців?

У майбутній політиці Варшави щодо України велику роль відіграватимуть суспільні настрої. І вони радше невтішні. Опитування 2023 року свідчили, що 64,4% респондентів мають позитивне ставлення до присутності українців у Польщі, відзначаючи їхню інтеграцію в суспільство та вплив на ринок праці. Негативну оцінку тоді висловлювали 29,5% опитаних.

Однак на початку 2025 року частка позитивних думок знизилася до 55,3%. При цьому кількість людей із негативним ставленням зросла до 33%, з яких 14% висловилися радше негативно, а 19% — однозначно негативно. Це означає, що кожен третій поляк критично дивиться на присутність українців у країні. Та й загалом на усе, що пов’язано зі справами України.

Ще одне дослідження свідчить : коли поляки висловлюються про українців онлайн, усе частіше їхні дописи супроводжують негативні емоції.

Експерти зазначають, що на таку ситуацію впливають кілька чинників, серед яких — власне, передвиборчі кампанії. Під час них кандидати неодноразово піднімали тему українців, розповідаючи про них у спосіб, який викликає неприязнь до їхньої національності. Як наслідок, серед коментарів інтернет-користувачів 32% закликають припинити допомогу Україні та завершити війну; 25% вважають, що присутність українців у Польщі сприяє зростанню злочинності.

Поляки також звинувачують біженців у зловживанні системою соціальних виплат (29%), у тому, що вони забирають у них роботу (21%), у невдячності за надану допомогу (9%). Тому чи іншому політику, який захоче зберегти свій рейтинг, доведеться відповідати думці громадян.

Світ