Ганстон-Холл — Національна історична пам’ятка, де мешкав основоположник Білля про права (ФОТО)

19 травня 2025 р. 07:39

19 травня 2025 р. 07:39

Ганстон-Холл — це більше, ніж просто будинок і доглянута територія. Саме тут Джордж Мейсон (1725-1792) прожив 33 роки зі своєю дружиною Енн та їхніми дев’ятьма дітьми. Саме в Ганстон-Холі Мейсон опинився перед вибором між патріотизмом до Сполучених Штатів, і лояльністю до британської корони. Він вирішив стати одним з найяскравіших голосів на захист свободи у своїх творах.

Він часто брався за перо, щоб допомогти сформувати фундамент Америки на своїй плантації Ганстон-Холл у Вірджинії — всього за вісім миль від річки Потомак і приблизно за 10 миль на південний захід від Маунт-Вернона Джорджа Вашингтона. До речі, Вашингтон згадує про їхні візити у щоденникових записах, що зберігаються в Національному архіві.

Сам будинок

Спроєктований англійськими майстрами Вільямом Баклендом та Вільямом Бернардом Сірсом, Ганстон-холл наслідує георгіанську архітектуру. Планування першого поверху цегляного будинку симетричне, з центральним проходом спереду назад і чотирма кімнатами однакових розмірів, що виходять з цього головного коридору. На першому поверсі розташовані вітальня, їдальня, спальня та парадна кімната в палладіанському стилі. Верхній рівень має вузький прохід, який забезпечує доступ до семи спалень і комори.

Після входу через арковий портик, прикрашений ліпниною у вигляді зубців, і вхідні двері, освітлені віяловим вікном, відвідувачі потрапляють до великого відкритого холу зі сходами. З вигадливої гіпсової подвійної арки в холі звисає класична підвіска у вигляді жолудя. Він символізує родючість і можливість нового життя. Нагорі — класична аркова гранд-аркада, де арки спираються на рифлені квадратні колони.

Хоча багато вцілілих будинків георгіанської архітектури в Сполучених Штатах пропонують деякі елементи грецького та римського дизайну, Ганстон-холл унікальний своїм драматичним вираженням стилю. Наприклад, парадна кімната в палладіанському стилю вирізняється вишуканою, натхненною французьким рококо, обробкою деревини. Деякі каміни прикрашені ажурним різьбленням, що означає витончені, відкриті візерунки та орнаменти, створені шляхом переплетення та з'єднання дерев’яних планок.

Відвідувачі цього історичного місця знайдуть кімнати, прикрашені меблями, аксесуарами та утилітарними предметами колоніального періоду, такими як ножиці для відкривання листів, чорнильниці, свічники, ступки та товкачики.

Людина

Спершу Мейсон разом із Джорджем Вашингтоном написав місцеву тезу під назвою «Рішення Фейрфакса». Ця натхненна стаття врешті-решт спонукала його, члена П’ятого вірджинського конвенту, написати Декларацію прав Вірджинії в червні 1776 року. У ній містяться знайомі нам твердження, зокрема: «Всі люди за своєю природою однаково вільні й незалежні та мають певні невід'ємні права».

Хоч як палко Мейсон захищав права американців, він був одним з трьох делегатів, які відмовилися підписувати Конституцію США. Він наполягав на тому, що без поправок до щойно ратифікованої Конституції США свободи будуть вразливими для майбутніх поколінь.

Зрештою, Вірджинська декларація прав Мейсона надихнула іншого батька-засновника, Джеймса Медісона, на написання 10 поправок до Конституції. Відомі як Білль про права, вони були запропоновані в 1789 році й ратифіковані в 1791 році.

Виявляється, Мейсон був далекоглядним і наполегливим у забезпеченні прийняття Білля про права. Білль про права досі регулярно обговорюють, сперечаються і протестують — особливо проти першої й другої поправок: свободи слова, релігії та преси, а також свободи носіння зброї.

Можливо, прогулюючись великими територіями навколо плантації Ганстон-холу, Мейсон думав про те, як він сформулює на папері свої оцінки основоположних принципів країни.

Територія

Будинок був побудований на півострові Мейсон-Нек вздовж струмка Похік, який зрештою впадає в річку Потомак. На вершині пагорба було створено величезну територію, яка спочатку займала 5500 акрів, а сьогодні зменшилася до 550, щоб зробити «оглядові майданчики» для Мейсона, його сім'ї та гостей, щоб вони могли насолоджуватися краєвидами полів, лісів та водного шляху. Під оглядовими майданчиками знаходяться вкриті зеленою травою земляні тераси, які «спускаються» до стежок і Оленячого парку під будинком.

Відкриті простори були для Мейсона так само важливі, як і архітектура та дизайн будинку. Овочеві, трав’яні та квіткові сади все ще рясніють з весни до ранньої осені, а фруктові дерева рясніють. Він подбав про те, щоб садами можна було «просторо гуляти на схід і на захід»..

Територія навколо будинку рясніє англійськими самшитами, доглянутими, щоб сформувати великі, природні рамки навколо дерев. Садівники та реставратори старанно покращували та підтримували зовнішній вигляд Ганстон-холу, а тераси були відреставровані у 2023 році. Вони регулярно додають історичні сорти плодоносних дерев, кущів, багаторічних квітів і навіть лікарських рослин.

Ганстон-хол залишався у власності родини Мейсонів до 1867 року. Після цього він змінював власників, поки не був подарований Співдружності Вірджинії (COV) у 1949 році й врешті-решт не став Національною історичною пам’яткою. Пропонуючи публічний доступ до будинку і землі, COV прагне «стимулювати вивчення і розуміння принципів, висловлених Джорджем Мейсоном у Декларації прав Вірджинії 1776 року».

Світ