Не лише Україна має проблему з Угорщиною: є 3 шляхи, як можна владнати шпигунський конфлікт

22 травня 2025 р. 21:17

22 травня 2025 р. 21:17

• Україна та Угорщина мають напружені відносини через питання національної меншини, шпигунські звинувачення та інші питання.
• Експертка Марія Гелетій запропонувала три шляхи вирішення конфлікту: дипломатичне врегулювання, економічний тиск через ЄС та пошук спільного бачення.

Відносини між Україною та Угорщиною вже багато років залишаються непростими. Початком напруженості стало питання угорської національної меншини в Україні, зокрема – мови та культурних прав у прикордонних регіонах. Воно є справжнім каменем спотикання на шляху євроінтеграції.

Адже країни-члени ЄС мають можливість блокувати вступ нових держав, і Угорщина регулярно цим погрожує. Також недавно Київ та Будапешт "обмінялися" висилками дипломатів та викриттям "шпигунів". Експертка з міжнародних відносин Марія Гелетій у розмові з 24 Каналом поділилася трьома можливими шляхами розв'язання конфлікту.

Дивіться також У Будапешті відбувся масштабний протест проти політики Орбана: прийшли тисячі людей

Які проблеми Україна та ЄС мають з Угорщиною

За словами експертки з міжнародних відносин, після того, як Україна припинила транспортування російського газу, Угорщина різко відреагувала. Вона не була готова до переходу на дорожчі джерела постачання та, фактично, намагалася змусити Київ продовжити транзит газу з Росії.

Нещодавно конфронтація набула нових форм. В Угорщині провели маніпулятивне "опитування" серед громадян щодо членства України в ЄС . У формулюваннях ставилось під сумнів, чи не є Україна загрозою для Європи – мовляв, вона може "принести із собою" нелегальну торгівлю зброєю, міграцію, нестабільність тощо.

Днями Україна офіційно заявила про виявлення угорських шпигунів на своїй території. Угорщина відповіла дзеркально – заявила про начебто викриття "українських шпигунів". Проте, ймовірно, мова йде не про розвідників, а про звичайних громадян або чиновників, які перебували в Угорщині з робочими чи політичними візитами.

Найімовірніше, це звичайні угорці, які проживають в Україні й просто приїхали домовлятися про якісь питання і зустрічатися з владою,
– наголосила Марія Гелетій.

Наприклад, якщо мова про депутата місцевої ради, такі особи часто займаються міжнародною адвокаційною діяльністю, зустрічаються з партнерами за кордоном, зокрема для допомоги Україні. Це звичайна демократична практика, а не шпигунство.

У сучасному світі для аналітичної чи навіть розвідувальної діяльності не обов'язково бути "шпигуном" у класичному розумінні. Велика кількість інформації вже є у відкритому доступі – у медіа, звітах, базах даних, тому значна частина розвідданих формується на основі публічної інформації.

Очевидно, що дії Угорщини – спроба політичної маніпуляції. Звинувачення у шпигунстві можуть бути безпідставними або сфабрикованими, якщо не буде надано реальних доказів.

Можливі шляхи розв'язання конфлікту

Гелетій зазначила, що сьогодні можна виокремити кілька потенційних рішень щодо напруженості у відносинах між Україною та Угорщиною. Мовиться, зокрема, про шпигунський конфлікт.

Перший варіант – спроба дипломатичного врегулювання. Україна й Угорщина можуть домовитися через механізм обміну осіб, підозрюваних у шпигунстві, або інші заходи. Такі практики вже існують у міжнародній політиці й можуть бути застосовані в цьому випадку.

Другий варіант – економічний і політичний тиск через інституції Європейського Союзу. Уже зараз в ЄС обговорюється можливість повного замороження фінансування Угорщини. Як відомо, кожна держава-член отримує певну частку бюджетних коштів Євросоюзу.

Хоча Угорщина не отримала деякі транші через невиконання вимог щодо верховенства права, антикорупційної політики та інших стандартів, зараз постає питання про ще жорсткіші заходи – повне блокування фінансування.

Не давати нічого для того, щоб якось змусити її бути більш договірною і більше домовлятися,
– зауважила експертка.

Поведінка Угорщини, яка часто виступає з позиціями, які суперечать загальній політиці ЄС ( зокрема щодо санкцій та загалом ставлення до Росії), ставить під загрозу єдність блоку. Така розбіжність послаблює сам Європейський Союз.

Третій шлях – продовжувати домовлятися і шукати спільне бачення. Це стосується і давнього питання – прав угорської меншини в Україні. Попри тривалі обговорення, це питання досі не має остаточного розв'язання.

Світ