Виженуть біженців і закриють кордон? Чого чекати українцям від перемоги консерваторів у Польщі

02 червня 2025 р. 14:26

02 червня 2025 р. 14:26

Експерти вважають, що для чітких прогнозів варто дочекатися подальшого розвитку внутрішньої політики Польщі

1 червня в Польщі завершився другий тур президентських виборів. Переможцем став кандидат від партії "Право і справедливість" Кароль Навроцький, який набрав 50,89% голосів , обійшовши мера Варшави Рафала Тшасковського.

Кароль Навроцький — історик за освітою та колишній керівник Інституту національної пам’яті Польщі. Його політичні погляди вирізняються жорсткою позицією щодо України, зокрема через історичні суперечки довкола Волинської трагедії. Він неодноразово наголошував, що не бачить Україну ані в Європейському Союзі, ані в НАТО доти, доки не будуть розв’язані ключові для Польщі історичні питання.

У своїх виступах Навроцький заявляв, що повноцінне партнерство можливе лише після визнання Україною відповідальності за "жорстокі злочини минулого". Зокрема, він вимагає офіційного визнання з боку Києва геноциду поляків на Волині та забезпечення ексгумації польських жертв. За його словами, "країна, яка не може відповісти за злочини проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів".

Також майбутній президент виступає проти вступу України до НАТО , вважаючи, що це поставить Альянс у стан прямого військового протистояння з Росією. Водночас він декларує готовність підтримати Україну у військовому плані, але не на шкоду польським інтересам.

Особливу увагу Навроцький приділяє економічним аспектам двосторонніх відносин. Він критикує надмірний, на його думку, імпорт українського зерна до Польщі , заявляючи, що це створює нерівні умови конкуренції. У телевізійних дебатах 23 травня він підкреслив, що його позиція — це не російська пропаганда, а думка "мільйонів поляків". Кароль Навроцький також має конфлікт із Росією . Він перебуває в розшуку МВС РФ у зв’язку з демонтажем радянських пам’ятників у Польщі. Утім, під час кампанії він неодноразово заявляв, що готовий до діалогу з Кремлем, зокрема, до перемовин з Путіним.

" Телеграф " звернувся до експертів, аби оцінити можливі наслідки для України — передусім у контексті українських біженців, аграрного експорту та загальної геополітичної риторики нового президента Польщі.

Колишній секретар польської делегації до парламентської асамблеї НАТО Пьотр Кульпа вважає, що обрання Кароля Навроцького не можна назвати однозначною перемогою консерваторів. "Я не згоден, що це перемога консерватора, тому що вибори президента в Польщі — це вибори функціонера партії. Президент — це функціонер, який забезпечує зміцнення позицій цієї партії на політичному полі", — заявив він.

За словами Кульпи, теперішня ситуація може призвести до урядової кризи . За його словами, є два варіанти розвитку подій : або частина нинішньої коаліції змінить політичну орієнтацію, що може спричинити зміну уряду, або новообраний президент заблокує прийняття бюджету, що приведе до дострокових виборі в. Водночас Кульпа переконаний, що підтримка України з боку Польщі залишиться стабільною: "Підтримка для України буде незмінною. 24 лютого 2022 року була влада "Право і справедливість", і тоді підтримка була беззаперечною".

Щодо українських біженців Кульпа зауважив, що ставлення до них у Польщі суттєво змінилося в позитивний бік . Поляки дедалі більше сприймають українців як "народ переможців", здатний розвивати сучасні технології, які руйнують Росію. "Це дуже сильно впливатиме на майбутні відносини. Вже зараз провідні польські аналітичні центри показують Україну як приклад для Польщі — у сфері оборони, військової промисловості тощо".

Він також вважає, що обмежень для українців у Польщі не буде , оскільки це суперечить європейським нормам: "Це була б трагедія для Польщі, якби українцям заборонили перебування". Щодо ймовірного повторення блокад на кордоні, Кульпа зауважив, що це малоймовірно: законодавство змінилося, і кордон став частиною інфраструктури безпеки, а уряд має інструменти для припинення таких протестів.

Окрему увагу він приділив аграрній сфері : "Конфлікти будуть, бо структура сільського господарства в Україні й Польщі різна. Але вирішення можливе через європейські програми або нові експортні канали. Треба розуміти, що на 5–10 гектарах сіяти пшеницю і жити з цього вже неможливо".

Ігар Тишкевіч , експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" аналітичного центру "Український інститут майбутнього", наголошує, що фундаментальних змін у політиці Польщі не буде . "Це швидше буде схоже на політику за президентства Анджея Дуди", — зазначив він.

Водночас Тишкевіч припускає, що польська влада займе жорсткішу позицію у захисті власного ринку та просуванні економічних інтересів, особливо у сфері торгівлі. "З точки зору військової та фінансової підтримки України змін не очікується. Але в історичній площині, зоні Волинської трагедії — так, є зона ризику".

Політолог Олексій Якубін вважає, що перемога Кароля Навроцького на президентських виборах у Польщі є результатом зсуву електоральних настроїв у бік правоконсервативного табору . За його словами, Навроцький зміг мобілізувати найрадикальніших виборців, які до цього підтримували ще більш крайніх правих кандидатів, зокрема з "Конфедерації", за рахунок акценту на суперечливих темах, зокрема — щодо українців і аграрного експорту. "Ми пам’ятаємо, що низка кандидатів спекулювала на темі, пов’язаній з українськими біженцями, про український аграрний експорт і так далі. Навроцький намагався цю праву хвилю взяти на себе — найбільш консервативного виборця", — зазначає Якубін.

Антиукраїнська риторика, що лунала в ході кампанії, на думку експерта, стане фундаментом для подальшого політичного тиску , зокрема через потенційне загострення дискусії щодо перебування українських громадян у Польщі. Якубін вважає, що попри підтримку України у війні, Навроцький та його політичні союзники будуть і надалі розігрувати карту національного невдоволення : обмеження прав мігрантів, посилення контролю, перегляд умов для біженців. "Можуть зробити жорсткішими умови для перебування в Польщі або створити додаткові вимоги. Я думаю, що таке цілком може бути", — прогнозує Якубін.

Окрему увагу політолог приділяє темі українського аграрного експорту . Попри те, що, за його словами, об’єктивно Україна купує в Польщі більше, ніж продає, у внутрішній політичній риториці це подається як загроза польським виробникам. За словами Якубіна, така маніпуляція надалі використовуватиметься правими політиками, особливо якщо буде прийнято рішення про дострокові парламентські вибори. "Я не виключаю, що Навроцький і "Право і справедливість" спробують підняти тему дострокових парламентських виборів. І тоді тема аграрного експорту, мігрантів — вона може ще більше посилитись", — заявляє експерт.

Попри перемогу Навроцького, важливу роль відіграватимуть уряд і парламент, які нині перебувають під контролем "Громадянської платформи". Якубін зазначає, що вони можуть стримувати радикальні ініціативи президента . Водночас експерт не виключає, що "Право і Справедливість" намагатиметься зруйнувати цей баланс через дострокові вибори . "Ми маємо розуміти: частина польської еліти вважає Україну конкурентом. І ця частина — це якраз Навроцький та його політичне оточення", — підсумовує політолог. Загалом, за оцінкою Якубіна, нинішній політичний курс Польщі все більше набуває рис "орбанізації" — за аналогією з Угорщиною. Хоча підтримка України на військовому рівні може залишитися.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що екссуддя з Польщі Томаш Шмідт заявив, що Варшава активно зміцнює оборонну інфраструктуру поблизу кордону з Калінінградською областю Росії. За його словами, польська влада облаштовує траншеї, встановлює протитанкові загородження та здійснює примусове переселення мешканців прикордонних територій.

Світ