Росія хоче тиснути на Україну ще з одного напрямку? Що відомо про наміри Москви

05 червня 2025 р. 14:08

05 червня 2025 р. 14:08

Для збільшення військового контингенту в Придністров'ї Росія готується впливати на вибори у Молдові

Російська Федерація має намір збільшити свою військову присутність у невизнаному Придністров’ї до 10 тисяч військових і прагне домогтися встановлення в Молдові проросійського уряду, який би легітимізував таке розгортання. Кремль вже нібито здійснює масштабну дестабілізаційну кампанію напередодні парламентських виборів у вересні 2025 року.

Про це в інтерв’ю для Financial Times заявив прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан. За його словами, нині в регіоні перебуває приблизно 1500 осіб у формі російських військових, однак більшість з них – місцеві найманці або призовники, а не регулярні війська РФ.

Головною метою Росії є консолідація свого військового впливу на південному заході України шляхом формування військового форпосту в Придністров’ї. Такий крок дозволив би Москві створити додаткову лінію тиску на українські сили на півдні, зокрема – у напрямку Одеси, а також чинити безпосередній вплив на кордон із Румунією – країною-членом НАТО.

Речан зазначив: "Можна лише уявити, який важіль тиску отримала б Росія, якби мала 10 тисяч військових у Придністров’ї – на фланзі України, поруч з Румунією, яка є частиною Альянсу".

Втім, можливість такого сценарію критично оцінює український військовий експерт Олег Старіков . У коментарі " Телеграфу " він наголосив: попри гучні заяви, повноцінне розгортання 10-тисячного контингенту в Придністров’ї є малоймовірним через об’єктивні геостратегічні та логістичні обмеження. Експерт пояснив, що поточний статус-кво Придністров’я визначений у рамках формату "4+2" (Росія, Україна, Румунія, ОБСЄ + Молдова та Придністров’я). Наразі в регіоні, за його словами, дислокується миротворча бригада, яка в реальності вже перетворилася на батальйон чисельністю близько 1000-1500 осіб. Вона охороняє склад озброєння радянських часів у Ковбасній.

"Цей контингент функціонує відповідно до міжнародних домовленостей, які були схвалені ОБСЄ", – наголосив Старіков.

На його думку, ключовою перешкодою для нарощування сил є повна логістична ізоляція регіону: "Для перекидання техніки та особового складу потрібно налагодити постійні ешелони постачання . У нинішній геополітичній ситуації це фізично неможливо". Він додав, що регулярна ротація чинного складу вже викликає труднощі у РФ: за його словами, військових вивозять та заводять обхідними маршрутами з пересадками у третіх країнах.

Також Старіков звернув увагу на технічну неможливість забезпечення значного угрупування : для його функціонування потрібні ремонтні бази, військові шпиталі, запаси пального, амуніції та медичних матеріалів. У самого Придністров’я таких ресурсів немає, вони закуповують їх у Молдови, яка відмовиться від постачання, якщо дізнається, що матеріали йдуть російським військовим.

Щодо політичного компонента, експерт визнає, що Москва може покладати надії на проросійські сили на виборах, однак не вважає це надто реалістичним: "Кремль вже не має тієї "м’якої сили", яку мав колишній Радянський Союз. Він також втратив силу, яку мав до 2022 року. У нього обмежені ресурси як у військовому, так і у політичному сенсі".

Таким чином, на думку Старікова, озвучені Речаном наміри Росії – радше інструмент політичної комунікації в умовах передвиборчої боротьби, ніж реальна загроза, яка найближчим часом може бути реалізована.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у Молдові пролунали заяви про нібито намір повернути собі частину південного регіону Одеської області . Таку позицію озвучила Вікторія Фуртуне — лідерка партії "Велика Молдова" (Moldova Mare) та представниця політичного оточення проросійського олігарха Ілана Шора.

Світ