Пауза перед новою кризою. Припинення вогню між Іраном та Ізраїлем не зупинить конфлікт на Близькому Сході. Розбір The Economist

24 червня 2025 р. 18:53

24 червня 2025 р. 18:53

Купуйте передплату з економією 25% на 6 журналів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою, за ціною 1799 грн замість 2400 грн .

24 червня, через два дні після ударів з американських бомбардувальників по ядерних обʼєктах Ірану , президент США Дональд Трамп оголосив про «повне й остаточне» припинення вогню у війні між Ізраїлем та Іраном . «Я хотів би привітати обидві країни – Ізраїль та Іран – із витривалістю, мужністю й розумом, завдяки яким вони завершили те, що слід називати 12-денною війною», – написав він в Truth Social.

Спочатку Трамп забезпечив згоду Ізраїлю на припинення вогню, а потім передав пропозицію Ірану через катарських посередників, пише The Economist. Іран мав першим припинити бойові дії, а Ізраїль – через 12 годин, за словами Трампа. Кожна сторона «залишатиметься мирною та шанобливою», додав він. Пізніше в інтервʼю NBC News президент США заявив про очікування, що припинення вогню триватиме «вічно».

Фондові індекси піднялися, а ціни на нафту впали після того, як міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі повідомив, що формальної угоди немає, але Іран припинить вогонь, якщо це зробить Ізраїль. Коли термін ультиматуму сплив, атака іранських ракет 24 червня призвела до загибелі трьох людей на півдні Ізраїлю.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс, який перебував у студії Fox News під час заяви Трампа, заявив, що американський рейд досягнув своїх цілей і запаси збагаченого урану з Ірану, ймовірно, були знищені під час ударів. «Ми знаємо, що Іран тепер не зможе розробити ядерну зброю», – додав він.

Іранські ракети в небі над Дохою (Катар). 23 червня Іран розпочав операцію, спрямовану проти військових баз США на Близькому Сході. Фото Getty Images

Ситуація в конфлікті Ізраїлю та Ірану сьогодні

Перед оголошеним припиненням вогню, 24 червня, ізраїльські винищувачі та розвідувальні групи знищили значну частину іранської системи протиповітряної оборони, ліквідували ядерних науковців і генералів та почали знищувати розосереджені ядерні обʼєкти Ірану.

22 червня США приєдналися до операції під кодовою назвою «Опівнічний молот». Бомбардувальники B-2 здійснили 37-годинну місію зі штату Міссурі, скинувши 14 бомб GBU-57 Massive Ordnance Penetrator (MOP) на об’єкти зі збагачення урану в Натанзі та Фордо. Ймовірно, близько 30 крилатих ракет Tomahawk, запущених з підводних човнів, також уразили ядерні комплекси в Ісфагані.

Наступного дня Іран відповів символічним ударом, випустивши 14 ракет – по одній за кожну американську MOP – по авіабазі США «Аль-Удейд» у Катарі. Усі, окрім однієї, були перехоплені, і, за словами Трампа, завдяки завчасному попередженню Ірану ніхто не постраждав. Через дві години він оголосив про припинення вогню.

Тепер над регіоном нависли три запитання: чи втримається перемир’я, чи буде укладено подальшу дипломатичну угоду для обмеження ядерної програми Ірану і чи стане Близький Схід стабільнішим після цієї війни?

Ні Ізраїль, ні Іран формально не підтвердили припинення бойових дій, але обидві сторони мають вагомі підстави зупинитися, коментує The Economist.

Теократичний режим Ірану десятиліттями намагався уникати прямої конфронтації із США, покладаючись натомість на проксі-сили в регіоні та епізодичну дипломатію. Збройні сили Ірану виявилися безсилими перед Ізраїлем, а союзники по регіону послаблені, додає The Economist. Навряд чи прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу наважиться кинути виклик Трампу після того, як привітав його історичне військове втручання.

Ізраїльські військові джерела вважають, що вони знищили майже всі «ядерні» цілі зі свого списку. Нетаньягу може тепер відчувати, що здобув перемогу, яка визначить його політичну спадщину в боротьбі з головним ворогом Ізраїлю.

Трамп, зі свого боку, не захоче затягувати війну, оскільки запевнив американців, що не втягуватиме їх у ще одну «вічну війну», як це було в Іраку та Афганістані, які він давно засуджував.

Дівчина тримає плакат із написом: «Пішов на ***, рудий чоловіче» під час пацифістської акції протесту проти війни в Ірані біля консульства США в Неаполі 23 червня 2025 року Фото Getty Images

Природа іранського режиму

Лідер Ірану Алі Хаменеї все ще може вирішити, що для виживання його режиму потрібна ядерна зброя, пише The Economist. Навіть якщо більшість об’єктів було знищено, програма може відновитися таємно. МАГАТЕ заявляє, що не знає, де наразі перебувають офіційні запаси Ірану – 400 кг високо збагаченого урану із концентрацією 60%. Якщо Іран приховав центрифуги для збагачення, він може відносно швидко виготовити збройовий розщеплений матеріал, чого вистачить приблизно для десяти бомб.

Ядерна угода, підписана колишнім президентом США Бараком Обамою у 2015 році, дозволяла Ірану мати обмежену програму зі збагачення урану під міжнародним наглядом. Вона мала стримувати країну від можливості створення кількості матеріалу, достатньої для створення ядерної бомби. Трамп вийшов з цієї угоди під час першої президентської каденції, і напередодні ізраїльського удару Іран перебував у кількох днях чи тижнях від такого «прориву», пише The Economist.

Побоювання посилилися через дані розвідки, що Іран почав прискорюватися зі створенням ядерної боєголовки для ракети. У переговорах із Тегераном Трамп вимагав чогось ближчого до «нульового збагачення». Спецпредставник США на Близькому Сході Стів Віткофф запропонував компромісну угоду, яка дозволила б Ірану збагачувати уран у рамках регіонального консорціуму за межами країни. Наразі незрозуміло, чи ця пропозиція ще актуальна, і чи погодяться на неї Ізраїль або Іран.

Прихильник ліванської «Хезболли» тримає портрет верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї під час демонстрації на підтримку Ірану після п’ятничної молитви в південних передмістях Бейрута 20 червня 2025 року. Фото Getty Images

Якщо Ізраїль виявить приховану ядерну програму Ірану, він відчує обов’язок завдати нового удару – з американською допомогою чи без неї. Ізраїль також прагнутиме обмеження іранських звичайних озброєнь і підтримки поліції після понад року боротьби з союзниками та проксі-силами режиму й відбиття ракет із територій Ірану, Лівану та Ємену.

23 червня Ізраїль намагався послабити репресивні інструменти іранського режиму, завдавши ударів по в’язниці Евін і штабу поліції Басідж, яка придушувала протести населення. Іранці не відгукнулися на заклики Ізраїлю повстати проти старіючих мулл . Але якщо бойові дії припиняться, й іранці почнуть усвідомлювати наслідки помилок аятоли , може статися й вибух народного обурення.

Природа іранського режиму – це справа іранського народу, каже Джей Ді Венс, й додає: «Якщо в майбутньому Іран захоче створити ядерну зброю, йому доведеться мати справу з потужними американськими збройними силами».

Драматичне втручання США й ще драматичніше припинення вогню ще не означають настання тривалого миру на Близькому Сході, підсумовує The Economist.

Світ