Під тиском Трампа. НАТО збільшує витрати на оборону, але чи стане це рятівним кроком для України та Європи? Підсумки саміту Альянсу від NYT

26 червня 2025 р. 15:02

26 червня 2025 р. 15:02

Купуйте річну передплату на 6 журналів Forbes Ukraine зі змістовними матеріалами, рейтингами та аналітикою від 1 350 грн .

24-25 червня у Гаазі проходив саміт Північноатлантичного альянсу. Європейські члени НАТО погодилися підвищити витрати на оборону для захисту від мілітаризації Росії й отримали від президента США Дональда Трампа публічну обіцянку про підтримку колективної оборони Альянсу.

Від початку свого першого терміну Трамп наполягав, щоб союзники більше витрачали на власну оборону. Після одноденного засідання в Нідерландах, учасники НАТО погодилися підвищити свої військові витрати до 5% від ВВП країн до 2035 року .

Ця сума складається з 3,5% на традиційні військові потреби: війська, зброю, снаряди та ракети, що суттєво більше за нинішню ціль у 2%. Ще 1,5% припадатиме на «суміжні з військовими» проєкти: покращення доріг і мостів, екстреної медичної допомоги, кібербезпеки та громадянської стійкості.

Українське питання

Україна на цьому саміті фактично залишилася осторонь, хоча президент Володимир Зеленський провів зустріч із Трампом . Вони мали зустрітися ще минулого тижня на саміті G7 в Канаді, але Трамп її скасував, пославшись на потребу повернутися до Вашингтона для врегулювання конфлікту між Ізраїлем та Іраном . На пресконференції генсек НАТО Марк Рютте пообіцяв «продовжувати підтримувати» Україну фінансами та технікою.

У короткому комюніке саміту не згадано про перспективу майбутнього членства України в НАТО, що, ймовірно, стало жестом у бік Трампа, який виступає проти цього, пише NYT. Втім, Рютте окремо підкреслив давню обіцянку НАТО щодо приєднання України: «Ми підтримуємо Україну в її прагненні до миру й продовжимо допомагати на її незворотному шляху до членства в НАТО».

«Саміт зрежисували так, щоби подбати про безпекові інтереси союзників по НАТО, а вже потім про Україну – каже NYT експертка з питань Європи в Раді з міжнародних відносин Ліана Фікс. – В ідеальному світі Україна й Росія мали б бути пріоритетом саміту. Але у світі Дональда Трампа зрозуміло, чому головні союзники вчинили саме так».

Володимир Зеленський проводить зустріч з Дональдом Трампом на саміті НАТО, 25 червня 2025 року. Фото Getty Images

Прихильність до статті 5 НАТО

Трамп давно зневажливо висловлюється про союзників по НАТО як про «безбілетників», що покладаються на США для захисту, а віцепрезидент Джей Ді Венс і міністр оборони Піт Гегсет називали Європу тягарем для американських оборонних ресурсів. Трамп навіть публічно розмірковував про вихід з Альянсу, але цього разу залишився задоволений зустріччю в Гаазі.

У короткій заяві після саміту союзники ще раз підтвердили, що залишаються відданими принципу колективної оборони за статтею 5 договору НАТО. Трамп часто неохоче підтверджував відданість статті 5, хоч у приватних розмовах робив це частіше.

Марк Рютте висловив розчарування через постійні запитання щодо прихильності Трампа до статті 5. Він закликав журналістів і політиків «припинити хвилюватися».

Попри висловлювання члена Комітету із закордонних справ Сенату США Крістофера Кунса про те, що «цей саміт увійде в історію як визначний», решта учасників поставилися до результатів зустрічі скептично.

«Усі головні виклики залишилися поза порядком денним», – каже NYT ексдиректорка з питань Європи в Раді національної безпеки Торрі Тауссіг. Не було жодних реальних рішень для України, попри четвертий рік війни на суходолі в Європі, а також відсутнє обговорення майбутньої політики щодо Росії чи зростаючих викликів із боку Китаю, додала вона.

Генсек НАТО Марк Рютте та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на саміті НАТО в Гаазі, 25 червня 2025 року. Фото Getty Images

5% на оборону не всім по кишені

Зобов’язання країн-членів НАТО на саміті передбачає поступове збільшення витрат на оборону до 5% за десять років, а це доволі тривалий термін. Не всі країни, ймовірно, зможуть цього досягти. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес ще до саміту заявив, що його країна планує витрачати на оборону 2,1% ВВП – «ані більше, ані менше».

Представники Словаччини та Бельгії теж дали зрозуміти, що для них ця планка в 5% є недосяжною. Рютте знайшов компроміс і сформулював домовленість так, що у комюніке йдеться про «союзників», а не про «всіх союзників», які підтримали цю цифру.

Рютте також представив домовленість як перемогу Трампа, похваливши його за те, що він змусив європейців робити те, що потрібно в їхніх власних інтересах. Навіть якщо витрати країн будуть нерівномірними, це все одно призведе до суттєвого зростання військових витрат Європи. Є надія, що фінансування отримають справді критично важливі напрями – ППО та супутникова розвідка, у яких нині США є незамінними. У 2029 році запланований перегляд витрат.

Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес каже, що його країна буде витрачати ні більше і не менше, ніж 2,1% ВВП Фото Getty Images

Трамп розпорядився провести ревізію розташування американських військ тепер і в майбутньому. Це, ймовірно, вплине на вимоги НАТО до кожного союзника щодо кількості військ та обладнання, пише NYT.

Попри обіцянки, багатьом урядам, особливо в Західній Європі, буде важко переконати свої суспільства, що загроза їхній безпеці є реальною і що гроші потрібно витрачати для стримування РФ. Це, за словами експертки з питань європейської оборони в аналітичному центрі Atlantic Council Рейчел Ріццо, і буде «моментом істини».

Швидкість прийняття рішень теж є критичною. Розвідки декількох країн попереджають про загрозу з боку Росії для Європи вже через три-п’ять років після закінчення війни в Україні, за інформацією NYT. Погодження збільшити витрати на оборону має швидко перетворитися на реальні військові можливості, підкреслила Ріццо.

Світ