Церква, у якій не раді вірянам: храм РПЦ у Швеції підозрюють у шпигунстві, – розслідування ЗМІ

05 липня 2025 р. 20:28

05 липня 2025 р. 20:28


Основні тези

  • Храм Російської православної церкви у Швеції підозрюється у шпигунстві через своє розташування поруч з аеропортом і дивну поведінку, зокрема обмежений доступ для відвідувачів і наявність камер спостереження.
  • Настоятель церкви, Павло Макаренко, має зв'язки з російською розвідкою, був засуджений за фінансові шахрайства і отримав медаль за службу розвідці.

Храм РПЦ у Швеції підозрюють в шпигунстві , фото France 24

У Швеції храм Російської православної церкви запідозрили у шпигунстві на користь Росії. Він розташований неподалік шведського міста Вестерос і всього за 300 метрів від важливого аеропорту.

Усе у цій російській церкві Казанської Божої Матері дивне, і йдеться не лише про її близькість до аеропорту. Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на France 24 .

Дивіться також Нова відмазка: Лавров заявив, що Росія не залишить у біді православні церкви в Україні

Шведська розвідка припускає, що Росія використовує церкву у Вестеросі для шпигунства або ж іншої шкідливої діяльності для національної безпеки Швеції.

Зауважується, що територія загороджена високим сталевим парканом. Церква має камери спостереження. Окрім того, на ній розмісили у понад 2 рази вищий від запланованого шпиль.

Його висота – 22 метри, хоча він не міг перевищувати 10 метрів через близькість до аеропорту.

Схоже, парафіянам там теж не раді, адже на вході висить знак "Прохід заборонено". Немає й дзвінка на воротах, а на зазначений там телефонний номер ніхто не відповідає.

Місцева жителька розповіла, що доволі рідко на території церкви хтось буває, хоча якось вона бачила чоловіка зі сторожовим псом.

Жінка зазначала, що у цій церкві проводять лише по 2 служби щотижня.

Священник цієї церкви невловимий, і його на посаду могла схвалити Служба зовнішньої розвідки Росії.

Це Павло Макаренко. Він переїхав до Швеції у 1990 році та вів скромне життя з дружиною та донькою.

Коли церкву починали будувати, він активно спілкувався із ЗМІ. Але після того, як вони почали цікавитися фінансуванням храму, контактами з російськими розвідувальними службами, його вдалося зняти на камеру лише кілька разів.

Цікаво, що Макаренко протягом кількох років, окрім своїх релігійних обов'язків, ще й був генеральним директором російської імпортно-експортної фірми NC Nordic Control AB.

Але у 2021 році його визнали винним у шахрайстві з бухгалтерським обліком з обтяжувальними обставинами, тому той пішов з посади, запевняючи при цьому у своїй невинності.

Програвши апеляцію, він отримав умовний термін на 6 місяців, 160 годин громадських робіт та заборону на 3 роки вести підприємницьку діяльність.

До слова, Макаренка нагородили медаллю за "добру службу" російській службі зовнішньої розвідки.

Журналісти France 24 якось прийшли на недільну службу до його церкви, але їх звідти вигнали, бо побачили приховану камеру.

Видання зауважує, що у 2012 році шведська парафія російської церкви активно цікавилася територією малонаселеного району Хассло, куди пролягає головна магістраль Вестероса. Після цього РПЦ вперше після створення своєї церковної організації у Швеції у 1992 році оголосила про зведення власної церкви у скандинавській країні.

Вона була передана саме громаді Вестероса.

Журналістка Мікаела Лундблад зауважила на "червоних прапорцях" цих дій. Після 2012 року світ змінив ставлення до Росії.

Були тривожні сигнали… Крим був анексований, а шведська внутрішня розвідувальна служба публічно заявила, що Росія тепер становить одну з найбільших потенційних загроз безпеці країни,
– розповідала вона.

Розвідка намагалася зупинити будівництво церкви ще спочатку, але через помилки однієї особи на муніципальному рівні та "неправильне спілкування" на місцевому рівні заклики та попередження про небезпеку не взяли до уваги.

Але нині у Вестеросі вже взялися рятуватися від російських шпигунів. Влада міста схвалила пропозицію щодо розслідування можливої ​​експропріації церкви.

Всього за 300 метрів від церкви Макаренка розташований цивільний аеродром Стокгольм – Вестерос (VST). Він має третю за величиною злітно-посадкову смугу у країні.

Колись там базувалися шведські Військово-повітряні сили, але у 1983 році аеродром закрили.

Після вступу Швеції до НАТО у 2024 році летовище знову набуло стратегічного військового значення. Нині там регулярно проводяться навчання Альянсу.

"Немає нічого нормального в церкві так близько до аеропорту", ​​– зауважив керівник диспетчерської вежі Андреас Нюквіст.

До слова, із Вестероса до столиці Швеції Стокгольму також недалеко – всього 1,5 години їзди.

Окрім того, це місто розташоване на березі озера Меларен, а це – стратегічно важливий коридор з виходом до Балтійського моря. До того ж через нього пролягає декілька ключових мостів.

Вестерос також сполучає схід і захід, Стокгольм та Норвегію. А ще – проходить через низку важливих об'єктів, серед них – полк командування та управління шведської армії в Енчепінгу.

Московський патріархат у Швеції має 5 громад чисельністю 2000 осіб. Розвідка, незадовго після офіційного відкриття церкви наприкінці 2023 року, заявила, що шведські прихильники РПЦ контактували з російськими розвідслужбами, підтримували вторгнення Росії в Україну, і навіть нібито отримували значне фінансування Москви.

Після цього влада Швеції припинила фінансову підтримку всіх громад РПЦ.

До слова, Московський патріархат намагався "окупувати" не лише Вестерос. Глава найстарішої церкви РПЦ у Швеції отець Ангел скаржився, що його церква стала "мішенню захоплення".

Так, у 2019 році представники МП зайняли центральну церкву Стокгольма. Священник стверджує, що тоді він "боровся зубами й нігтями", щоб "захистити" свою багатонаціональну парафію від "промосковського націоналізму та політизації, організованої патріархом Кирилом".

"Були російські агенти. Звичайно, не всі були агентами, але були агенти, які керували цими зусиллями, спрямованими на захоплення нашої парафії та підпорядкування її Москві… Вони намагалися влаштувати державний переворот, але я вчасно зрозумів, що вони роблять", – казав отець Ангел.

Наразі його парафія пов'язана з Болгарським патріархатом, що дозволяє її тримає якомога далі від Путіна та патріарха Кирила.

Але не усім так пощастило. Наприклад, прихожани каплиці Святого Зігфріда у стокгольмському районі Аспуден помітили своє захоплення Московським патріархатом занадто пізно.

Церква, яка була збудована ще в 1900 році, стала жертвою МП у 2020 році. Та сама група агентів, які зазіхали на церкву отця Ангела, тимчасово орендувала приміщення цієї каплиці і потім відмовилася звідти виїжджати, провівши низку спочатку невдалих, а потім уже успішних махінацій.

Вони вкрали цю церкву. Вони вкрали її з відкритими очима. Вони забули сьому заповідь "Не кради". Я навіть не міг потрапити до своєї церкви. Я не міг дістатися до риз мого священника, які висіли тут, бо вони змінили замки,
– розповів пастор церкви.

Він розповів, що його син якось побачив у церкві камеру спостереження. А тільки він його розібрав, до нього одразу підійшов російськомовний чоловік у військовій формі.

Лише після 4 років боротьби церкву вдалося врятувати із лап РПЦ.

Її пастор зауважив, що каплиця також має стратегічне розташування, а з її шпиля видно Стокгольм у повному обсязі.

А ще вона розташована лише за крок від мосту, який з'єднує головну транспортну артерію Стокгольма Ессінгеледен та один з найважливіших транспортних коридорів країни.

Церква, у якій не раді вірянам: храм РПЦ у Швеції підозрюють у шпигунстві, – розслідування ЗМІ

Джерело: 24tv.ua (Світ)