Народжений повзати літати не повинен: скільки Росія втратить через авіаколапс

07 липня 2025 р. 13:29

07 липня 2025 р. 13:29

Голови російських міністрів уже полетіли

Російська авіаційна система опинилася в стані масштабного колапсу : протягом двох діб – 5 та 6 липня – в аеропортах країни-агресора скасували та затримали майже 400 рейсів . Найбільш критичною ситуація стала у трьох хабах — московському Шереметьєво , петербурзькому Пулковому та нижегородському Стригіно , де авіасполучення було частково паралізоване через тимчасові обмеження в повітряному просторі.

Офіційно в "Росавіації" пояснили перебої необхідністю "забезпечення безпеки польотів" , однак точних причин не назвали. Натомість російські Telegram-канали пов’язують обмеження з атаками українських безпілотників : напередодні, за даними російських силовиків, лише за одну ніч було нібито знищено понад 120 дронів .

За даними Мінтрансу РФ, 5 липня у Шереметьєво, Пулковому та Стригіному скасували понад 250 рейсів і затримали ще понад 270 рейсів . Наступного дня — 6 липня — цифри не зменшилися: лише у Шереметьєво було скасовано 171 рейс , у Пулково — 90 , у Стригіно — 26 . Десятки інших вильотів затримувалися більш як на дві години.

Скільки грошей втратила Росія

Фінансові втрати для російських авіаперевізників вже досягли мільярдних масштабів . За підрахунками експертів, перша доба затримок коштувала авіакомпаніям щонайменше 3,9-5,9 млрд рублів . Витрати включають недоотриманий виторг, сплату аеропортових зборів, роботу екіпажів і перенаправлення літаків на запасні аеродроми. Останнє, за оцінками фахівців, коштує 1,5-2 млн рублів за чотири години. У середньому загальні збитки авіагалузі за дві доби вже можуть перевищувати 20 млрд рублів , і ця сума зростатиме з огляду на збої в розкладі на наступні дні.

Постраждали також туроператори: через масові затримки та скасування рейсів зірвалися тури, виник дефіцит номерів у готелях, витрати на харчування та розміщення пасажирів часто перекладали на туристичні компанії. Збитки лише за 5-6 липня, за попередніми оцінками, сягнули десятків мільйонів рублів.

Вже знайшли цапа-відбувайла

Паралельно з транспортною кризою відбулися і політичні зміни: 7 липня російський диктатор Володимир Путін звільнив міністра транспорту Романа Старовойта . Його місце тимчасово зайняв заступник міністра Андрій Нікітін.

Офіційно причини ротації не називалися, але російські медіа зазначають, що рішення про зміну глави міністерства нібито зріло давно, і нинішній колапс у транспортній системі лише прискорив процес.

"Паралізувати аеропорт легше, ніж знищити бліндаж"

Військовий аналітик і блогер Кирило Сазонов прокоментував ситуацію з масовими перебоями в роботі російських аеропортів, наголосивши на вразливості авіаційної інфраструктури РФ до дронових атак . За його словами, для паралічу аеродрому не потрібні складні технічні рішення або високоточні удари — достатньо кількох дронів, які пролітатимуть поблизу злітно-посадкових смуг.

"Паралізувати аеропорт на болотах простіше, ніж знищити склад чи бліндаж. Не потрібно точно влучати, не потрібна розвідка координат, навіть величина бойової частини не має значення", — зазначив Сазонов. Він додав, що внутрішні авіарейси для РФ мають критичне значення через географічну специфіку країни, а прямі збитки від одного такого інциденту вже досягли $250 млн .

"А скільки людей, які підтримували Путіна і війну, вчора лаялися, страждали і потроху усвідомлювали, що війна — це погано? Цей напрямок потрібно розвивати. Та й Москва, мені здається, вже скучила за тривогами", — підсумував експерт.

Елемент психологічного тиску, та не від України?

Авіаційний експерт Костянтин Криволап у коментарі " Телеграфу " наголосив, що закриття аеропортів у Росії через загрозу дронових атак — це лише побічний ефект, який не є безпосередньою метою українських військових операцій. За його словами, справжній фокус ударів спрямований на об’єкти військово-промислового комплексу РФ , а параліч цивільної авіації — це, скоріше, результат внутрішньої реакції російської влади на загрозу.

"Це різні площини. Наші атаки зменшують загальні можливості росіян, їхній військовий потенціал. Коли вони закривають аеропорт, вводять план "Килим" — це скоріше елемент психологічного тиску, який чинить сама російська влада на власне населення ", — зазначив Криволап.

За його словами, Україна не завдає ударів безпосередньо по цивільних аеропортах на кшталт Пулково чи Внуково, адже мета ударів — стратегічні військові цілі. При цьому експерт вважає, що ефект таких заходів все ж таки має значення:

"Росіяни починають розуміти, що війна — це не десь далеко, а це біля твого будинку. Або коли ти кудись їдеш, подорожуєш, переміщаєшся — це на них впливає", — підсумував фахівець.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Росії понад 7 тисяч пасажирів досі не можуть вилетіти з Пітера — колапс в аеропортах продовжується. У Москві також спостерігаються затримки, люди сплять на підлозі. Причина – загроза безпілотників.

Світ