Росія готується до нової війни на пострадянському просторі і вже відправила війська до того регіону

07 липня 2025 р. 18:05

07 липня 2025 р. 18:05

І у Вірменії, і у Азербайджану з Росією не найпростіші відносини

Головне управління розвідки Міністерства оборони України опублікувало телеграму, підписану тимчасовим виконувачем обов’язків начальника штабу Південного військового округу ЗС РФ генерал-майором Земськовим. У документі міститься наказ про термінове нарощування угруповання російських військ у Вірменії шляхом так званої доукомплектації військової бази у місті Гюмрі .

Водночас у наказі деталізовані вимоги до кандидатів, зокрема їхня професійна підготовка, психологічна стійкість та бойові навички. Окремо заборонено приймати на службу осіб, які мали відношення до незаконного обігу наркотиків чи психотропних речовин. За даними ГУР, ці заходи є частиною ширшої стратегії Кремля щодо розширення військової присутності у регіоні Південного Кавказу.

За словами представника ГУР МО України Андрія Юсова , розгортання додаткових сил у Вірменії є частиною ширшої стратегії Москви щодо дестабілізації регіону.

"Разом із розпалюванням міжетнічного конфлікту Росія нарощує військову присутність на Кавказі. Ймовірно, погіршення відносин між Азербайджаном та РФ готувалося заздалегідь", — наголосив Юсов.

Конфлікт РФ та Азербайджану

Затримання понад 50 представників азербайджанської діаспори в Єкатеринбурзі 27 червня , що супроводжувалося застосуванням сили з боку російських силовиків, викликало глибоке загострення у відносинах між Москвою та Баку. За даними ЗМІ, в результаті дій правоохоронців загинули двоє братів азербайджанського походження — Зіяддін і Гусейн Сафарови , ще кілька людей було госпіталізовано.

Слідчий комітет РФ заявив, що йдеться про припинення діяльності "етнічної злочинної групи" , яку підозрюють у серії вбивств та замахів, скоєних у період з 2001 по 2011 рік. Водночас, азербайджанська сторона наполягає, що Сафарови були жорстоко вбиті під час затримання, і вже 27 червня МЗС Азербайджану викликало тимчасового повіреного у справах РФ для надання офіційних пояснень.

Конфлікт набув нових обертів 30 червня , коли поліція Азербайджану провела обшук в офісі Sputnik Азербайджан і затримала двох передбачуваних агентів ФСБ . А 1 липня в бакинському офісі Russia Today затримали ще сімох людей . МВС Азербайджану заявило, що ведеться розслідування за підозрами у незаконному фінансуванні структури, акредитацію якої було припинено ще в лютому.

Що тим часом відбувається у Вірменії

25 та 26 червня правоохоронні органи Вірменії провели масштабні обшуки серед представників опозиційних сил та церковного керівництва, заарештувавши щонайменше 14 осіб . За даними вірменської служби "Радіо Свобода", йдеться про справу, порушену за статтями про тероризм та підготовку до узурпації влади; прокуратура вже звинуватила 16 фігурантів.

Серед затриманих — колишній депутат парламенту Нагірного Карабаху Давид Галстян , полковник Мігран Махсудян , архієпископ Баграт Галстанян , який очолював протестний рух у 2024 році, а також низку активістів партії "Дашнакцутюн". Опозиція звинувачує владу в політичному переслідуванні та спробі придушити антиурядові виступи, викликані планами прем’єра Нікола Пашиняна підписати мирну угоду з Азербайджаном та остаточно передати контроль над Нагірним Карабахом.

Криза набула міжнародного масштабу після заяв Єревана про втручання Москви у внутрішні справи 4 липня МЗС Вірменії передало послу РФ ноту протесту , звинувативши російські телеканали в пропаганді, спрямованій на дестабілізацію політичної ситуації. Захоплення влади. Спікер парламенту Ален Симонян заявив про необхідність розгляду питання заборони трансляції російських телеканалів у Вірменії .

Після повідомлення ГУР МО України про розширення військової присутності у Вірменії на тлі конфлікту з Азербайджаном країна категорично заперечувала можливість використання своєї території для ведення бойових дій проти сусідніх держав. Про це 6 липня заявила речниця Міністерства закордонних справ Ані Бадалян на платформі Х.

"Республіка Вірменія підтверджує свою принципову позицію: її територія не може використовуватися третіми країнами для ведення бойових дій проти будь-якої з сусідніх держав", — наголосила вона.

Відносини між Росією та Вірменією зазнали суттєвого погіршення після Другої Карабаської війни у 2020 році. У вересні 2023 року Єреван відкрито критикував ОДКБ за бездіяльність у відповідь на військову операцію Азербайджану в Нагірному Карабаху.

У червні 2024 року прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про намір вийти з ОДКБ, а у квітні Вірменія офіційно розпочала процес інтеграції до Європейського Союзу. Крім того, 14 січня 2024 року Єреван і Вашингтон підписали документ про стратегічне партнерство , що ще більше засвідчило зміну геополітичного курсу Вірменії.

Росія не готова до втрати впливу на Вірменію

Військовий експерт Олег Старіков у коментарі " Телеграфу " зазначив, що російська військова база в Гюмрі залишається ключовим елементом військової присутності РФ на Південному Кавказі. Її структура включає підрозділи протиповітряної оборони та сухопутні сили, які функціонують відповідно до рішень ОДКБ. "Пашинян нічого не говорить про виведення бази, хоча заявляє про вихід із ОДКБ і участі не бере, але база залишається", — пояснив Старіков.

За словами експерта , Кремль тисне на Вірменію не тільки військовими засобами. "Кремль не вміє працювати, як Захід — м’якою силою. Вони вміють тільки жорстко, через силу" , — наголосив він. При цьому Пашинян намагається зменшити вплив Москви, водночас розуміючи, що його країна "християнська, в оточенні мусульманських держав", а тому не може дозволити собі повний розрив із РФ.

Старих звертає увагу на стратегічне значення Зангезурського коридору , який з’єднує Азербайджан із Нахічуванням. За його словами, "Росія завжди контролювала цей коридор, але зараз туди заходять турки, намагаючись витіснити РФ" . Саме контроль над цим маршрутом, за його словами, став одним із головних подразників у регіоні.

Експерт також підкреслив, що РФ утримує вплив через потужні азербайджанські та вірменські діаспори в Росії: "Вірменська та азербайджанська діаспори входять до економічної та політичної еліти РФ. Це реальна влада" . У цьому контексті він порівнює ситуацію з Україною: "Наші діаспори у Москві відокремилися від України ще до повномасштабної війни, а у них це частина системи впливу" .

На думку Старікова, повноцінного конфлікту між Росією, Азербайджаном та Туреччиною не буде. "Жодної війни не буде. Росія ще має важелі впливу — і торговельні, і через діаспори. Кремль дасть грошей і все залагодить", — зазначив він. Водночас, за його словами, поточна напруга вказує на "холодну ворожнечу" , в якій сторони змушені співіснувати як "родичі без кровного зв’язку, але з грошовими зобов’язаннями" .

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що прем’єр-міністр Вірменії Пашинян запропонував голові Вірменської церкви подивитися на його член. Причиною стала заява священнослужителя про те, що глава уряду нібито був обрізаний.

Світ