Журналіст Такаші Хірано пояснив, чому Японія ніколи не почне війну з Росією за Курили

11 липня 2025 р. 18:09

11 липня 2025 р. 18:09

• Японія дотримується принципу самооборони і не планує починати війну за Південні Курили, які контролює Росія.
• Колишній дипломат Такаші Хірано пояснює, що питання Курильських островів досі чутливе, зокрема через гуманітарні аспекти, такі як бажання колишніх жителів відвідати могили своїх родичів.
• Японський уряд розуміє ризики, що гуманітарні ініціативи можуть бути використані Росією у пропагандистських цілях, і досі дотримується позиції мирного розв'язання територіальних претензій.

Японія дотримується принципу "захищайся, але не нападай". Саме тому країна ніколи не почне війну за Південні Курили, які наразі контролює Росія.

Про це розповів колишній японський дипломат та журналіст Такаші Хірано в інтерв'ю 24 Каналу .

Цікаво Цусіма – символ ганьби Росії: чому битву порівнюють з історичною атакою України на аеродроми

Чому Японія не почне війну за Північні території

Такаші Хірано зазначив, що насправді після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну питання Північних територій ( Південні Курили – прийнята назва в Росії – 24 Канал) не стало гострішим. За словами журналіста, тема північних територій залишилася на задньому плані.

Причина в тому, що Японія допомагає Україні не через якісь прагматичні територіальні інтереси, а з принципових міркувань. Мовиться про базовий міжнародний порядок: силою не можна змінювати статус-кво. Не можна вдаватися до військової агресії, навіть якщо йдеться про території, які, як у випадку Японії, вважаються окупованими,
– сказав Хірано.

Він також зауважив, що Японія ніколи не почне війну за ці острови, адже країна діє винятково в межах самооборони, але не навпаки. Як пояснив журналіст, це фундаментальний принцип, на якому тримається нинішній світопорядок, і Японія твердо його дотримується.

"Саме тому ми не можемо дозволити, щоб хтось безкарно порушував цей принцип, бо тоді інші країни, зокрема в Східній Азії, теж можуть вирішити, що їм усе дозволено. У цьому сенсі допомога Україні – це й про безпеку самого регіону", – пояснив Такаші Хірано.

Журналіст зауважив, що тому Японія не розглядає жодного військового сценарію повернення Північних територій. Це заборонено та принципово неприйнятно в межах логіки, яку сама ж Японія відстоює у випадку України.

Офіційна позиція полягає в тому, що питання може бути розв'язане тільки мирним переговорним шляхом. Так, багато хто скептично ставиться до цієї ідеї – мовляв, як можна повернути територію через переговори з агресором? Але це не означає, що Токіо змінить підхід. Він залишається незмінним,
– зауважив Хірано.

Чому питання Курильських островів досі лишається чутливим

Такаші Хірано пояснив, що тема Північних територій досі залишається чутливою – не стільки як предмет політичного торгу, скільки в гуманітарному сенсі.

Зокрема, колишні жителі цих островів, яких було депортовано після радянської окупації, ще живі. Але більшість із них – уже у віці понад 80 років, і з кожним роком їх стає менше. Залишилося, можливо, не більше десяти років, коли ця спільнота ще зможе заявляти про свої права.

"Ці люди прагнуть бодай востаннє відвідати могили своїх родичів, які залишились на островах. Раніше між Японією та Росією існував спеціальний механізм, що дозволяв колишнім мешканцям відвідувати кладовища без проходження стандартних російських прикордонних процедур – у гуманітарному режимі. Але після початку повномасштабної війни Росія скасувала цей режим", – пояснив журналіст.

Японський ексдипломат зауважив, що уряд Фуміо Кішіди вирішив не домагатися відновлення цього режиму – розуміючи, що в умовах російської агресії такий "гуманітарний жест" може бути використаний Кремлем у пропагандистських цілях.

Натомість нинішній прем'єр Ішіба говорить про те, що варто шукати можливість відновлення цього діалогу – з гуманітарних міркувань, щоб задовольнити прагнення колишніх жителів.

І ось тут виникає ризик: Росія може використати навіть такий щирий намір у власних інтересах – щоб подати це як "відновлення контактів", "діалог", "потепління відносин". І це потрібно чітко усвідомлювати,
– зауважив Хірано.

Він також пояснив, що у цій ситуації свою роль може зіграти й проросійський політик Мунео Сузукі, який зараз має доступ до прем'єр-міністра. Він цілком здатен подати ідею як позитивну, переконуючи: "у Росії теж є хороші люди", "це не про політику, а про людяність" – і схилити уряд до поступок.

"Я вважаю це хибним і дуже небезпечним шляхом. Бо навіть суто гуманітарні ініціативи, якщо вони проходять без належного контексту, можуть бути використані як інструмент російського впливу", – резюмував журналіст.

Світ