Інше бачення сучасного художника традиційної архітектури Леона Кріє (ФОТО)

13 липня 2025 р. 17:59

13 липня 2025 р. 17:59

«Я не будую, тому що я архітектор. Я можу створювати справжню архітектуру, тому що я не будую». Хоч як парадоксально це може здатися, сенс цих слів відображає прості, але глибокі принципи однієї людини.

Цей коментар був частково жартом про те, як рідко в ті часи серйозні архітектори — митці, віддані вічній красі та незмінній якості — отримували замовлення на будівництво чого-небудь. На глибшому рівні він ставив під сумнів уявлення про те, що архітектори повинні максимально збільшувати кількість своїх будівель з відданості продуктивності заради неї самої, прибутку або щоб йти в ногу з мінливою модою.

Коментар Кріє також вказував на його позитивне бачення того, що таке архітектор. На його думку, робота серйозного архітектора полягає переважно у реставрації, помірній реконструкції та вихованні наступного покоління архітекторів на міцних засадах. Замість того, щоб шукати правдоподібні «причини» для будівництва, серйозний архітектор будуватиме лише за потреби. Будівництво споруд, що витримують випробування часом, ще більше зменшує кількість споруд, які будують серйозні архітектори — частково тому, що на такі роботи потрібно витратити більше часу і заміна будівель рідко буває необхідною.

Архітектор, який сказав це, не тільки відіграв провідну роль у відродженні традиційних стилів, але й протягом десятиліть був, мабуть, найкращим у своїй професії. Леон Кріє помер 17 червня у віці 79 років.

Народившись у Люксембурзі в 1946 році, Кріє отримав класичну середню освіту і навчався на піаніста. У 1967 році він покинув рідну країну, щоб вивчати архітектуру в Штутгартському університеті. Привабливість архітектурного модернізму привела його до Штутгарта, але з часом він почав вважати цей стиль естетично порожнім і провчився там лише два семестри.

Протягом наступних шести років Кріє завершив професійне навчання на робочому місці, працюючи у британського архітектора Джеймса Стірлінга та німецького архітектора Йозефа Пауля Клейхуса.

Перша можливість для Кріє оцінити архітектурну красу та традиційні стилі з'явилася в 1974 році, коли він почав викладати в незалежній Школі архітектури Британської архітектурної асоціації в Лондоні.

Праця архітектора

Протягом наступного десятиліття Кріє зарекомендував себе як провідний прихильник традиційної архітектури. До 1985 року він опублікував п'ять книг: «Раціональна архітектура», «Будинки, палаци і міста», збірку своїх малюнків і дві історичні студії. Він написав численні статті, одночасно викладаючи в Лондонському Королівському коледжі мистецтв, Принстонському університеті та Університеті Вірджинії.

Згодом Кріє написав ще кілька книг і викладав в Єльському університеті. Він відіграв ключову роль у заснуванні Нової школи традиційної архітектури та урбанізму в Чарльстоні, Південна Кароліна, та Інституту архітектури принца Уельського (нині називається The King’s Foundation).

Інше бачення

Кріє запропонував інше бачення цієї професії. Проєктування і будівництво нових споруд, безумовно, були частиною цього бачення, але тільки в разі виникнення потреби, а не після пошуку цікавих проєктів. Хороший архітектор не буде змушений багато будувати, тому що те, що він будує, витримає випробування часом. Відновлення традиційних дизайнів в архітектурі та передача надійних принципів наступному поколінню є одними з головних завдань хорошого архітектора.

Отримавши можливість проєктувати в традиційних стилях, Кріє став дуже продуктивним. Одним з його головних проєктів був Паундбері. Це було розширення англійського міста Дорчестер і перша важлива робота з традиційного розширення міста за останні десятиліття. Він допомагав розробляти та керувати подібними ініціативами, зокрема Ciudad Cayalá в Гватемалі, курортне селище Seaside у Флориді (яке надихнуло Паундбері) та Citta Nuova в італійському місті Алессандрія, а також Cité Judiciaire у його рідному Люксембурзі.

Вплив Кріє відіграв роль у створенні кількох інших споруд. Серед них — Археологічний музей Сан-Мігель-де-Одріньяс у Португалії, сільська ратуша у флоридському місті Віндзор та Архітектурний центр Хорхе М. Переса (де розташована Школа архітектури Університету Маямі).

«Новий класицизм»

Дизайни Кріє для розширення міст об'єднали та вплинули на «новий класицизм» та «новий урбанізм».

Новий класицизм стосується архітектурного стилю. Незважаючи на дещо заплутану назву, він не прив'язаний до суворого класицизму давньогрецької та давньоримської архітектури, італійського Ренесансу та подальших відроджень. Він відданий природним стандартам краси, які можна побачити в різноманітності традиційних стилів, включаючи готику, бароко, народну архітектуру і навіть неєвропейські архітектурні школи.

Іншим ключовим аспектом нового класицизму є його відмінність від різних відроджень класицизму, неоготики, бароко та інших стилів у XIX столітті. Ці рухи значною мірою базували свої величні досягнення на спробах автентично відтворити та заморозити в часі стилі того чи іншого історичного періоду. Архітектори навіть намагалися спроєктувати залізничні вокзали в стилі готичного відродження так, як, на їхню думку, це зробили б середньовічні архітектори, якби в їхні часи існували більш сучасні види транспорту.

Новий класицизм використовує інший підхід. Взявши за основу природні стандарти краси та архітектурні традиції, він вдосконалює, адаптує та розвиває традиції зсередини, як це робили більшість великих архітектурних рухів у минулому.

Новий урбанізм більше стосується містобудування, ніж архітектурного стилю. Його основний принцип є надзвичайно традиційним. У містах повинні переважати мережі переважно самодостатніх мікрорайонів, в яких можуть розвиватися сильні спільноти. Кожен з них повинен включати поєднання будівель і відкритих просторів, що служать житловим, професійним і рекреаційним цілям. Великі будівлі повинні бути розміщені з урахуванням зручності для пішоходів і змішаного використання житла.

Сучасна сторона нового урбанізму проявляється в дизайні районів, що враховують фактори, характерні для сучасного життя. Його перетин з новим класицизмом полягає у переконанні, що будівлі повинні мати красу, яка сприяє щастю людини, а не базуватися виключно на утилітарних вимогах.

Хоча Кріє буде нам бракувати, напрямки, в започаткуванні яких він відіграв центральну роль, можуть багато зробити для того, щоб наш світ став кращим.

Світ