В The Guardian спрогнозували, що трапиться, якщо Україна впаде

14 липня 2025 р. 11:42

14 липня 2025 р. 11:42

Попри неодноразові заклики, світ не зміг зупинити кровопролиття. І все ж Україна, поступаючись чисельністю та озброєнням, продовжує чинити опір. Український героїзм на тлі жахіть став настільки звичним, що його майже сприймають як належне. Але в той час, як президент Росії Владімір Путін ескалує війну, щоночі завдаючи ударів по Києву та інших містах за допомогою рекордної кількості дронів, а підтримка США та мирні зусилля слабшають, а солдати на передовій України виснажуються, така самовпевненість виглядає дедалі більш недоречною.

Питання, яке вже не є гіпотетичним, стає дедалі реальнішим і нагальнішим: що буде, якщо Україна впаде? Відповідь: якщо Україна зазнає поразки, це буде епічною стратегічною поразкою Заходу, яка зрівняється або навіть перевершить катастрофи в Афганістані та Іраку.

Негативні наслідки для Європи, Великої Британії, трансатлантичного альянсу та міжнародного права будуть справді жахливими. Сама ця думка має змусити всіх зосередитися, зазначає оглядач The Guardian Саймон Тісдалл.

Тісдалл додає, що кінця 2023 року, коли контрнаступ України зупинився, стало очевидно, що Україна не перемагає. Протягом більшої частини цього року російські війська невпинно просувалися вперед у Донецьку та інших східних районах бойових дій, попри втрати. Згідно з останніми оцінками, російські втрати перевищили 1 мільйон загиблих і поранених. Проте вони продовжують наступати.

"Хоча російські війська не досягли значного прориву, для недостатньо забезпечених українських військових війна зараз є щоденною боротьбою за виживання. Те, що їм вдається продовжувати боротьбу, є дивовижним", — вважає оглядач.

Скільки ще Україна зможе тримати оборону на полі бою, в небі, а також на дипломатичному та політичному фронтах, залишається під великим сумнівом.

"Їй бракує людських ресурсів, боєприпасів та перехоплювальних ракет. Вона все ще може завдати сильного удару у відповідь. Її окупація Курської області Росії та знищення минулого місяця стратегічних бомбардувальників, що базувалися в глибині Росії, були вражаючими. Але такі тимчасові успіхи не змінюють основного дисбалансу сил та загального напрямку розвитку подій", — стверджує оглядач.

Крім того, Україні дедалі більше бракує надійних друзів, хоча, можливо, так було завжди. Путін зібрав власну "коаліцію охочих" — Китай, Іран, Північну Корею та інших — для підтримки своєї військової машини.

Західна альтернатива, очолювана Великою Британією та Францією, фактично зависла в невизначеності: розгортання сил стримування заблоковане, перемир’я не досягнуто і не передбачається — через жорстку позицію Путіна і некомпетентність Дональда Трампа.

Виступаючи минулого тижня в Лондоні, президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер повторили звичні обіцянки непохитної підтримки. Але сказати це легко — набагато складніше надати реальну військову допомогу. Як і більшість європейських країн, Велика Британія та Франція не мають ані достатньої кількості озброєння, ані необхідних технологій — усе це здатні забезпечити лише Сполучені Штати.

Намагаючись компенсувати брак озброєння, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував придбати американські системи Patriot і передати їх Україні. Але, як і для більшості країн ЄС та учасників нещодавнього саміту НАТО, його пріоритетом залишається захист власної країни. Поки Мерц обережно розраховує ракетну допомогу Києву, він одночасно втричі збільшує оборонний бюджет Німеччини — Велика Британія діє за схожою логікою.

Найбільшим дипломатичним викликом для Києва залишається Дональд Трамп. Його незбалансований план припинення вогню на 30 днів був відкинутий Москвою, а запропоновані комерційні угоди між США і Росією залишилися без відповіді.

Після місяців образ на адресу Володимира Зеленського та загравань із Путіним, "дуже стабільний геній" раптом дійшов висновку, що російському лідеру, якому висунуто звинувачення у воєнних злочинах, вірити не можна. Хіба не дивина.

"Трамп тепер заявляє, що відновить обмежені поставки оборонної зброї для України і, можливо, підтримає додаткові санкції. Але це не про принципи чи стратегію — йдеться про його его та особисті образи. Один комплімент від Путіна — і його позиція знову може змінитися. Як і більшість хуліганів, Трамп автоматично стає на бік сильнішого. Тож не дивно, що Путін вважає: він зможе виснажити Україну, перечекати Захід і здобути перемогу", — вважає Тісдалл.

Ще не все втрачено. З Трампом чи без нього НАТО могло б зайняти жорсткішу позицію — як неодноразово пропонувалося — запровадивши заборону на польоти над підконтрольними Україні територіями та знищуючи ворожі ракети й дрони ще в повітрі. З військового погляду це абсолютно обґрунтовано, а з юридичної та гуманітарної — беззаперечно.

Росія постійно порушує суверенітет країн-сусідів НАТО, а ядерний шантаж Путіна, що так налякав Джо Байдена, є цинічним і ганебним. Якби Альянс мав достатньо рішучості, він би вже поставив Путіна на місце.

У разі бездіяльності,  на думку оглядача, нові санкції США та ЄС щодо експорту російської нафти мають бути впроваджені негайно.

Нині найімовірнішими видаються два варіанти розвитку подій: тривала безвихідна війна або поразка України. Падіння України та укладення угоди на умовах гегемонії Путіна означатиме поразку для Заходу загалом — стратегічну невдачу, що передвіщає еру постійних і розширюваних конфліктів у всій Європі.

Для росіян жоден із цих варіантів не стане довготривалою перемогою. Потрібні значно більші зусилля, щоб переконати російських політиків і громадськість, що ця війна, яка дорого коштує їхній країні життями та ресурсами, може завершитися шляхом переговорів, з урахуванням легітимних питань безпеки, а альтернативи є значно гіршими.

"Але спершу вони мають відмовитися від нього. Головний організатор цього жаху, головний винуватець приниження Росії, повинен бути позбавлений влади, усунений і переданий міжнародному правосуддю. Путін має впасти, а не Україна", — підсумував Тісдалл.

Нагадаємо, Путін заявив, що вся Україна — його. На економічному форму у Петербурзі російський президент Владімір Путін виступив із заявою про те, що вважає російський та український народи єдиним народом, і в цьому сенсі вся Україна — російська.

Світ