Вторинні мита Трампа щодо РФ завдадуть удару по Китаю та Індії (ВІДЕО)

17 липня 2025 р. 07:16

17 липня 2025 р. 07:16

Президент США Дональд Трамп заявив, що введе «дуже жорсткі» вторинні митні мита щодо Росії, якщо Володимир Путін не погодиться на припинення вогню в Україні протягом 50 днів. Вторинні митні мита будуть застосовуватися до країн, які торгують з цільовою країною. Таким чином, якщо Китай купує нафту у Росії, США введуть мита на експорт з Китаю.

«Я використовую торгівлю для багатьох цілей», — пояснив Трамп в Овальному кабінеті Білого дому під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. «І це чудово підходить для врегулювання воєн».

«Ми введемо вторинні мита, якщо не досягнемо угоди протягом 50 днів», — заявив американський президент. «Все дуже просто, і вони становитимуть 100%».

Раніше цього року глава Білого дому попередив, що якщо його адміністрація не зможе досягти угоди з Володимиром Путіним про припинення війни в Україні, він «введе вторинні мита на нафту, на всю нафту з Росії».

Основними експортними товарами Росії є сира нафта, нафтопродукти, природний газ і вугілля.

Дональд Трамп вже вдавався до вторинних мит на інших ринках.

У березні він ввів додатковий податок у розмірі 25% на країни, що імпортують сиру нафту з Венесуели. У травні він також пригрозив ввести аналогічні тарифи для країн, що імпортують сиру нафту з Ірану.

У спільній заяві, опублікованій незабаром після оголошення Трампа, сенатор-республіканець Ліндсі Грем і сенатор-демократ Річард Блюменталь висловили підтримку пропозиції президента ввести вторинні мита в розмірі 100%, назвавши це «справжнім ударом виконавчої влади, який змусить сторони сісти за стіл переговорів».

«Настав час, щоб ті, хто фінансує звірства Росії в Україні, заплатили ціну за купівлю дешевих енергоносіїв і їх перепродаж за вищою ціною з метою збагачення своїх економік. Час, коли це можна було робити безкарно, добігає кінця», — заявили вони.

Згодом американські чиновники пояснили, що на країни, які купують російську нафту, будуть накладені додаткові податки.

Китай, Індія та Туреччина

У лютому 2023 року набуло чинності повне ембарго Європейського союзу на російські нафтопродукти. З того часу азіатські країни, насамперед Китай, Індія і Туреччина, стали ключовими напрямками експорту енергоресурсів з Росії.

Ці ринки стали великими покупцями російської енергії, скориставшись зниженням ціни на російську нафту марки Urals через санкції.

За останніми розрахунками Reuters, барель російської нафти марки Urals коштує близько 58 доларів, тоді як ціна на нафту марки Brent на лондонській ф'ючерсній біржі ICE перевищує 69 доларів за барель.

Минулого року на частку Росії припадало близько 22% від загального обсягу імпорту сирої нафти до Китаю, порівняно з приблизно 16% до повномасштабної війни в Україні. У період з грудня 2022 року по червень 2025 року Китай закупив 47% експорту російської сирої нафти.

І цього року Пекін зберіг свій апетит до російської енергії.

За даними Центру досліджень в галузі енергетики та чистого повітря (CREA), сира нафта становила 64% китайського імпорту з Росії.

У той же час китайсько-російська торгівля сповільнилася. Нові дані показують, що в першому півріччі 2025 року обсяг торгівлі між Росією і Китаєм скоротився на 9% в річному обчисленні і склав 106,48 млрд доларів.

Індія є другим за величиною покупцем російської сирої нафти.

Дані глобальної компанії з аналізу сировинних ринків Kpler показують, що минулого місяця Індія купувала понад 2 мільйони барелів російської сирої нафти на день, що є найвищим показником за останній рік.

«У той час як світовий імпорт сирої нафти до Індії в червні скоротився на 6%, обсяги імпорту з Росії зросли на 8% порівняно з попереднім місяцем, досягнувши найвищого рівня з липня 2024 року», — зазначає CREA.

«Більше половини цього імпорту з Росії було здійснено трьома індійськими нафтопереробними заводами, які, в свою чергу, експортують нафтопродукти в країни G7+».

З грудня 2022 року Індія закупила 38% експорту російської сирої нафти.

За підсумками саміту Індія-Росія в липні 2024 року лідери двох країн випустили спільну заяву, в якій підтвердили важливість двосторонньої торгівлі «в енергетичному секторі як значущої опори» їхнього партнерства.

Хоча Туреччина скоротила свою залежність від енергоносіїв з Москви, вона як і раніше залишається одним з найбільших імпортерів російської нафти в світі.

У травні російський експорт мазуту морським транспортом до Туреччини за місяць зріс на 75% і досяг 430 000 тонн.

ЄС, Японія і Китай

Ситуація на ринку скрапленого природного газу (СПГ) відрізняється.

Європейський союз залишається найбільшим покупцем російського СПГ, на його частку припадає 51% експорту. За ним слідують Китай (21%) і Японія (18%).

Можливий вплив санкцій

Додаткові санкції проти Росії «радикально змінять перспективи нафтового ринку», відзначають стратеги по сировинних ринках групи ING, оскільки зачеплені країни повинні будуть переглянути свої моделі закупівель.

«Якщо ці санкції будуть дійсно введені, світовий ринок зіткнеться з серйозним дефіцитом. Резервні виробничі потужності ОПЕК не зможуть повністю заповнити цей дефіцит», — вважають вони.

«Це призведе до значного зростання цін на нафту. З огляду на бажання Трампа побачити зниження цін на нафту, ми не думаємо, що він буде схильний втілити свою погрозу в життя».

Міжнародне енергетичне агентство прогнозує зростання світового попиту на нафту на 700 000 барелів на день цього року, що є найнижчим показником з 2009 року, якщо не враховувати період пандемії Covid-19.

Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) знизила свій прогноз зростання світового попиту на нафту в 2025 році. У своєму останньому щомісячному звіті ОПЕК прогнозує середній міжнародний попит на рівні 105 мільйонів барелів на день.

Ціни на сиру нафту West Texas Intermediate (американський нафтовий еталон, який часто використовується як орієнтир для цін на легку сиру нафту) впали приблизно на 2% на початку тижня, опустившись до 67 доларів за барель на Нью-Йоркській товарній біржі.

Світ