Останній шанс для Путіна. На Заході розповіли, чого чекати 8 серпня та чи стає Трамп "яструбом" щодо Росії

02 серпня 2025 р. 08:02

02 серпня 2025 р. 08:02

Кремль ризикує втратити підтримку ключових торгівельних партнерів, які можуть потрапити під санкції США.

Дональд Трамп заявив, що хоче укласти угоду про завершення війни в Україні до 8 серпня. Саме цю дату президент США визначив як дедлайн для Володимира Путіна, аби той погодився на припинення вогню та розпочав змістовні мирні переговори. Інакше — вторинні санкції проти ключових торгівельних партнерів РФ.

Що стоїть за різкою зміною риторики Трампа, і на які кроки насправді може піти Вашингтон — в інтерв’ю "Телеграфу" розповів доктор Ян Лессер — глава брюссельського офісу Німецького фонду Маршалла.

Трамп втратив довіру до Москви

— Трамп скоротив дедлайн, який він дав Путіну на досягнення угоди про припинення вогню, до 10 днів. Цікаво дізнатися вашу думку — які причини цієї зміни?

— Гадаю, це свідчення зростаючого розчарування президента Трампа російським керівництвом.

Не думаю, що це окремий випадок. Насправді це триває вже кілька місяців. Коли Трамп прийшов до влади, він вважав, що зможе досягти швидкого вирішення — принаймні у формі припинення вогню.

Звісно, це виявилося цілком недосяжним. І, як на мене, він просто втратив довіру до самої ідеї, що Росія буде вести переговори добросовісно. Водночас його погляди на президента Зеленського і на українську сторону в цьому конфлікті також змінилися.

У результаті позиція Трампа стала більш "яструбиною", коли йдеться про взаємодію з Москвою. Не настільки, як дехто хотів би, але більш жорсткою, ніж багато хто побоювався.

— Як думаєте, європейські лідери якось причетні до цієї зміни? Вони пішли на доволі значну торгівельну угоду зі Сполученими Штатами. Погодилися купувати нафту й газ у США. Чи є зв’язок?

— Якщо й існує якийсь зв’язок, то це більше пов’язано з результатами саміту НАТО в Гаазі, де було досягнуто дуже значного прогресу в питанні розподілу оборонних витрат й інших моментах, які Трамп вимагав від європейських союзників. Гадаю, що в міру того, як він відчуває більшу впевненість у відносинах з Європою в галузі безпеки, зміцнюється і його здатність рішуче мислити щодо Москви.

Я впевнений, що під час приватних зустрічей із лідерами в Гаазі, вони надсилали Трампу подібні сигнали. Можливо, не всі з них і не в однаковій формі, але загалом — мова про очікування, що США займатимуть лідерську позицію в цьому питанні [війни в Україні]. Видається, саме це ми зараз і спостерігаємо.

Більше риторика, ніж реальні дії?

— Як ви думаєте, чи зможуть нові американські санкції якимось чином змінити ставлення Путіна до переговорів? Бо Москва постійно повторює, що вони адаптувалися до західних обмежень.

— Безперечно, за останні роки російська економіка певною мірою адаптувалася — частково цілеспрямовано — щоб протистояти такого роду санкціям з боку Європейського Союзу та інших. Але це не означає, що санкції більше не можуть завдати шкоди.

Потрібно розуміти, що санкції проти Росії з боку США не мають великого значення, оскільки економічні зв’язки між двома країнами й так мінімальні. Але вторинні санкції можуть потенційно мати великий вплив, особливо в енергетичному секторі або у фінансах. Але це справді залежить від того, якими саме будуть ці санкції.

Ті країни, які опинилися б у центрі зусиль щодо вторинних санкцій через масштаб їхньої торгівлі з Москвою, — це також країни, стосовно яких США, ймовірно, будуть обережними, щоб не зайти надто далеко: Китай, Індія, Туреччина та деякі інші. Не можна сказати, що відносини з цими країнами ідеальні — зовсім ні, але є й інші інтереси, інші переговори, які ведуться.

Гадаю, це може обмежити те, наскільки далеко адміністрація зможе зайти. Тож багато із цього — можливо, більше риторика, ніж реальні дії, але водночас це може підштовхнути адміністрацію Трампа до активніших дій у сфері озброєння і військової допомоги для України. І це матиме навіть більше значення.

— Нова схема, коли США продають зброю НАТО, а НАТО передає її Україні, справді може запрацювати в найближчі тижні чи місяці.

— Так, це дозволяє президенту заявляти про своєрідну політичну перемогу для своєї [електоральної] бази — мовляв, ми не витрачаємо нові ресурси, але Україна отримує те, що їй потрібно.

Бо він має справу з двома різними групами виборців — навіть у межах власної партії. Ті, хто дуже чутливий до питання розподілу тягаря витрат — більш ізоляціоністський або принаймні односторонньо налаштований у своїх поглядах. І ті, хто традиційно виступає за жорсткішу лінію щодо Москви.

Як задовольнити обидві групи?

Шлях до цього — саме такий механізм, який діє зараз: Сполучені Штати продають зброю, Європа її купує і надсилає Україні. І, думаю, цього могло б бути набагато більше, якби США справді цього захотіли.

Чому Трамп критикує Індію

— 30 липня ми побачили дуже жорстку публікацію Трампа в соцмережах щодо Індії та додаткових тарифів проти країни. Він критикував залежність Індії від російської нафти. Чи є це підготовкою до можливих вторинних санкцій, які можуть зачепити Нью-Делі?

— Йдеться не лише про торгівлю Індії з РФ загалом, а й про традиційно високі обсяги закупівлі озброєнь Індією в Росії. Водночас Сполучені Штати вже кілька років намагаються поступово відлучити Індію від цієї залежності — і насправді з певним успіхом.

Зараз у колах американської зовнішньої політики точиться велика дискусія: чи зможемо ми фактично поєднати дві речі одночасно — тісніші стратегічні відносини з Індією, насамперед у протистоянні з Китаєм, — і водночас віддалення Індії від Росії та, можливо, запровадження додаткових тарифів як відповідь на їхні геополітичні кроки в межах БРІКС, або закупівлю енергоносіїв у Росії та подібні речі.

Це дуже складно поєднати. На мою думку, адміністрація буде намагатися якось "розділити різницю", надсилати сигнали, але ці сигнали можуть так і не перетворитися на результат, якого вони хотіли б досягти. Це дуже складне рівняння.

Думаю, зрештою, для України більше важить збереження оборонного партнерства та співпраці у сфері розвідки з Вашингтоном, ніж нові санкції проти Росії, ефективність яких лишається під питанням.

Трамп відчуває себе зрадженим

— Так, Росія знову жорстоко обстріляла Київ та інші українські міста , вбила людей. Отже, насамперед Україні потрібна зброя, ППО.

— Це те, що викликає правильну реакцію з боку президента Трампа. Як мені здається, він відчуває себе ображеним, навіть зрадженим через відсутність доброї волі з боку Росії.

У нього є власний стиль ведення справ. І хоч іноді він буває жорстким, я думаю, є й емпатична сторона, яка зважає на людські страждання в Україні та деінде — і цінує спроби обмежити або припинити конфлікти. І коли він наштовхується на сильний спротив — а саме це й відбувається у випадку з Путіним — він злиться. І ця злість може перетворюватися на політичні рішення.

— Я слухала виступ Кіта Келлога під час Брюссельського форуму , організованого Німецьким фондом Маршалла. Він якраз говорив про емпатію Трампа до українських дітей, яких викрадає й убиває РФ. Тож, можливо, дійсно є емоційний компонент.

— Це фактор для будь-якої адміністрації. Просто вони виражають це по-різному.

У певному сенсі, Трамп є менш передбачуваним гравцем, менш прив’язаним до традиційних ліній зовнішньої політики, і через це — складнішим партнером для багатьох союзників США. Але це не означає, що він байдужий до того, що відбувається — незалежно від того, чим ця чутливість викликана.

— Повертаючись до нового дедлайну для Росії: він завершується 8 серпня. Як думаєте, чого насправді чекати в цей конкретний день?

— Ми спостерігали, як дедлайни змінювалися — і, можливо, в правильному напрямку, але вони менш важливі, ніж сама політика, дії та зміни в ставленні.

— Побачимо, як усе розгортатиметься. Сподіваюся, це більше стосуватиметься постачання зброї Україні, як ви й сказали.

— Так, думаю, саме на це варто звертати увагу. І, здається, у Конгресі США також є чимала підтримка такого підходу.

Світ